Подарунки США та спадок СРСР: Що не так з доктриною ВМС України

В середу, 28 квітня, Міністерство оборони України офіційно повідомило про розробку першої в українській незалежній історії Доктрини Військово-морських сил Збройних сил України – ключового документу у військово-морській сфері.

В Міноборони запевняють, що Доктрина розроблена з використанням досвіду країн-членів і країн-партнерів НАТО. Розробляв її Інститут Військово-морських сил Національного університету "Одеська морська академія" спільно з кафедрою ВМС Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та Командуванням ВМС ЗСУ.

Доктрина ВМС ЗСУ висвітлює питання оперативно-стратегічного рівня, тоді як тактичні питання свідомо залишені за рамками, оскільки вони передбачені низкою інших доктринальних документів.

Читайте також: Уся надія – на "Нептун": Що не так зі Стратегією ВМС України 2035

Важливу роль у Доктрині приділено досвіду застосування ВМС ЗСУ в безпекових операціях та в умовах кризової ситуації. Також розповідається про стратегічні виклики та загрози, що окреслюють майбутнє Військово-морських сил України, зокрема ефективну протидію гібридним діям на морі.

Але найголовніше, що у цьому документі розписані перспективні напрямки розвитку озброєння та військової техніки ВМС ЗСУ. Розглянемо їх детальніше:

Нарощення корабельного складу

Воно має відбуватись шляхом будівництва, закупівлі або отримання у вигляді міжнародної технічної допомоги нових та модернізації наявних кораблів.

Зокрема, у Доктрині йдеться про ракетні катери нового покоління, десантні кораблі різних класів, кораблі й катери патрульного класу для охорони територіального моря та виключної морської економічної зони, безекіпажні підводні апарати різного призначення та нові типи суден забезпечення різного призначення.

Окремим питанням прописано відродження підводних і мінно-тральних сил українського флоту, зокрема, шляхом будівництва нових мінно-тральних кораблів та малих підводних човнів.

Останнє наразі видається з області фантастики, а от з ракетними та патрульними катерами та з десантними кораблями справи перебувають хоч і в дуже повільній, та все ж роботі.

Так, в рамках розвитку "москітного флоту" станом на сьогодні було спущено на воду п'ять малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155 "Гюрза-М", два десантно-штурмових катер проекту 58503 "Кентавр", а також перегнано з США і взято на озброєння подаровані американцями два патрульних катери типу Island ("Айленд").

Крім цього, найближчим часом очікується прибуття ще трьох подарованих США патрульних катерів типу Island, придбання у США 16 патрульних катерів типу Mark VI. Також вже проанонсовано придбання у Франції 20 патрульних кораблів ОСЕА, п'ять з яких мають вироблятись на потужностях українського суднобудівного підприємства компанії "Нібулон".

На жаль, далека від ідеальної ситуація з ракетними катерами "Лань", призначеними для патрулювання, здійснення конвоювання та у разі потреби знищення бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника як самостійно, так і у взаємодії з ударними силами флоту.

Згідно з затвердженою у 2015 році перспективною структурою, до 2020 року планувалось ввести до складу ВМС України три ракетних катери типу "Лань" (по одному у 2018-му, 2019-му і 2020-му роках). Згодом цей графік не раз коригували, зміщуючи ці дати на невизначений термін.

Читайте також: "Москітний флот": Яка "зрада" криється за довгобудом катера "Лань"

Ситуацію можуть врятувати британці. Наприкінці 2020 року Велика Британія виявила бажання разом з Україною будувати на території нашої держави ударні катери за їхнім проектом під наш ракетний комплекс "Нептун".

Очікується, що це будуть великі ракетні катери або малі корвети, що можуть нести ударне озброєння у вигляді восьми українських протикорабельних ракет типу "Нептун" або їхніх аналогів. Щоправда, далі меморандумів справа наразі не пішла.

Читайте також: Малий корвет під "Нептун": Чи пристане Україна на пропозицію британців

Оснащення берегових підрозділів новітніми зразками озброєння

За Доктриною, пріоритетом у напрямку берегової компоненти ВМС ЗСУ повинно стати оснащення берегових військових частин (підрозділів) новітніми зразками озброєння, зокрема – береговими ракетними комплексами наземного базування "Нептун" з протикорабельними ракетами Р-360, реактивними системами залпового вогню калібру 122-мм "Верба" та самохідними артилерійськими установками калібру 155-мм "Богдана".

Якщо САУ "Богдана" наразі перебуває на стадії фінальних випробувань і доопрацювання виявлених недоліків, то "Верба" і "Нептун" вже прийняті на озброєння і ще у 2020 році мали б почати надходити у війська. Однак, чинним керівництвом Міноборони на чолі з Андрієм Тараном цей процес весь час відкладається. У підсумку, 15 березня 2021 року до складу Військово-морських сил ЗСУ були передані лише дослідні зразки берегового комплексу "Нептун", тоді як про його серійне виробництво точної інформації немає досі. Подейкують навіть, що його перенесли на 2022 рік.

Читайте також: "Нептун" проти Росії: Чому слід якнайшвидше взяти на озброєння новий ракетний комплекс

Що стосується РСЗВ "Верба", то вона була прийнята на озброєння ще у 2019 році, як замінник радянському "Граду". Однак серійне виробництво її досі не почалося. Більше того – в лютому 2021 року в Міноборони придумали об'єднати "Вербу" з іншою новітньою реактивною системою залпового вогню "Берест". Що це дасть у перспективі – важко сказати. А з точки зору "тут і зараз" таке рішення ще на кілька років відстрочує серійне виробництво новітньої вітчизняної РСЗВ.

Читайте також: Смертельна зброя: Чим українська "Верба" сильніша за російський "Град"

Створення Єдиної системи висвітлення морської обстановки

В Доктрині також зазначено, що для посилення оборонних спроможностей потрібно створення Єдиної системи висвітлення морської обстановки.

Реалізувати це планується шляхом формування системи берегового спостереження за надводною обстановкою, висвітлення підводної обстановки та забезпечення технічної можливості доведення інформації про неї до всіх користувачів сектору безпеки та оборони в реальному часі.

Тут важко говорити про щось конкретне, бо ця тема є традиційно засекреченою. Однак відомо, що Україна виробляє досить сучасні системи спостереження і навіть продає їх у США – для найпотужнішої армії у світі.

Читайте також: Україна озброює світ: Що за радари ми постачаємо США

Розвиток авіаційної компоненти

Окремо в Доктрині наголошується на необхідності розвитку авіаційної компоненти. Насамперед забезпечення льотної придатності й модернізація наявного парку літальних апаратів з метою підвищення їхньої ефективності та продовження експлуатації, а також розроблення нового вітчизняного патрульного літака.

Актуальним є оновлення парку літальних апаратів шляхом придбання спеціалізованих вертольотів, насамперед вітчизняної розробки та виробництва. А також оснащення військових частин (підрозділів) ВМС ЗСУ розвідувальними безпілотними авіаційними комплексами тактичного та оперативно-тактичного рівня.

З авіацією, на жаль, в Україні настільки плачевна ситуація, що про це якось вже й згадувати незручно. Якщо коротко, то все що ми наразі можемо, це лише займатися модернізаціями успадкованих від СРСР літаків та вертольотів. Про закупівлю нових наразі мови не йде, а про виробництво власних й поготів (за винятком транспортної авіації, але це з іншої опери).

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Авіація

Підсумовуючи вищесказане варто зазначити, що сам факт появи такої Доктрини Військово-морських сил ЗСУ є великим позитивом. Та й прописані там, як бачимо, правильні речі. Щоправда, більшість з них, на жаль, станом на сьогодні є декларативними і до практичної їх реалізації ще дуже довго. Особливо з нинішнім підходом Міністерства оборони.