"Москітний флот": Чи варто робити ставку на бронекатери "Гюрза-М"

Станом на сьогодні основу так званого "москітного флоту" ВМС України становлять сучасні малі броньовані артилерійські катери "Гюрза-М" вітчизняного виробництва

"Москітний флот": Чи варто робити ставку…

Флот завжди був болючою темою для незалежної України. Якщо до 2014 року армія фінансувалась за залишковим принципом, то флот фінансувався за залишковим принципом в армії. Це призвело до того, що на момент початку "кримської кризи" 2014 року ВМС України мали застарілі човни, які навряд чи змогли б вести серйозні бойові дії на морі.

Згідно з Білою книгою 2013 року, ВМС ЗСУ до початку війни налічували 22 бойових кораблі та катери, крім допоміжних суден, кількість яких в цьому виданні не вказувалася. Та навіть ця купа "металобрухту" з перших днів протистояння виявилася заблокованою на базах у Криму і згодом майже повністю була експропрійована Росією.

Влітку 2015 року перший заступник начальника штабу командування ВМС України контр-адмірал Дмитро Таран повідомив, що в Криму Україна втратила 75% свого Військово-морського флоту, зберігши лише 40 кораблів і суден, половина з яких морально застаріли і вимагають ремонту.

Все це змусило українську владу до розробки нової стратегії розвитку Військово-морських сил. У 2016 році була оголошено про створення в Україні так званого "москітного флоту" зі швидкісних катерів, як першого етапу відновлення українських Військово-морських сил – за прикладом Швеції.

За словами тодішнього командувача ВМС України, віце-адмірала Сергія Гайдука, до 2020-го року ядро національного флоту мало бути створене за рахунок будівництва біля 30 нових кораблів, допоміжних суден та катерів, спроможних вирішувати бойові завдання із захисту інтересів держави на морі.

Тоді ж було оголошено, що основу ВМС України мають становити нові корвети проекту 58250, ракетні катери проекту "Лань", десантно-штурмові катери проекту 58503 "Кентавр-ЛК" і малі броньовані артилерійські катери проекту 58155 "Гюрза-М". Про останні й поговоримо, тим більше, що в ці дні проходять державні випробування чергової моделі.

Читайте також: "Москітний флот": Що за штурмові бронекатери "Кентавр" боронитимуть Україну.

Читайте також: "Москітний флот": Яким буде новий український ракетний катер "Лань".

Читайте також: "Не москітний флот": Як Україна збирається реанімувати проект "Корвет".

Історія проекту

Малий броньований артилерійський катер (МБАК) проекту 58155 (шифр "Гюрза-М") був спроектований миколаївським "Дослідно-проектним центром кораблебудування" на основі річкових броньованих катерів проекту 58150 (шифр "Гюрза"). Однак, на відміну від попередника, "Гюрза-М" має дещо більші розміри, потужнішу силову установку та досконаліше озброєння.

Будівництво катерів "Гюрза-М" здійснюється згідно з контрактом, укладеним між Міністерством оборони України і ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському".

Нові катери почали надходити на озброєння ВМС України наприкінці 2015 року, ставши однією з перших складових так званого "москітного флоту". Всього станом на сьогодні спущено на воду сім бронекатерів цього типу ("Аккерман", "Бердянськ", "Нікополь", "Кременчук", "Лубни", "Вишгород" і "Костопіль"), плюс ще два перебувають у стадії виробництва.

У 2017 році заговорили використання цих катерів у Азовському морі і з вересня 2018 року перші два катери ("Кременчук" та "Лубни") були передислоковані до нього на Азовську військово-морську базу у Бердянську Запорізької області. При цьому, передислокація відбувалась наземним транспортом до пункту призначення, де вони були спущені на воду та заступили на бойове чергування.

Водночас, 25 листопада 2018 року Україна здійснила спробу переправити у Бердянськ ще два бронекатери "Гюрза-М" (Бердянськ" і "Нікополь"), але морем – через Керченську протоку. Однак ці катери, разом з  буксиром "Яни Капу", який їх супроводжував, були атаковані та захоплені російськими військами і лише 18 листопада 2019 повернені Україні у Чорному морі.

Читайте також: Бійня в Керченській протоці: Чому Росія напала на українські військові кораблі.

Конструкційні особливості

"Гюрза-М" – це повністю броньований катер – від корпусу до вікон. Особливості форм корпусу та нахил бортів роблять катери малопомітними на радарах, а фарбування – в оптичному діапазоні.

При водотонажності 54 тонни, "Гюрза-М" має довжину 23,0 метри, ширину 4,8 метри і осадку 1,0 метра. Два дизельних двигуни виробництва фірми Caterpillar дозволяють їй розвивати швидкість 25 вузлів і здійснювати запливи на 900 миль. Перебуваючи у автономному режимі до 5 діб.

Оскільки ходові випробування перших двох катерів цього класу показали, що вони не виходять на заплановану максимальну швидкість у 25 вузлів, то в конструкцію наступних катерів були внесені зміни: був замінений гребний гвинт та здійснений перерахунок валової лінії, що дозволило вийти на номінальні показники швидкості у понад 25 вузлів.

Також було змінено компонування машинного відділення – встановлено захист валової лінії для покращення техніки безпеки під час експлуатації, а також замінене розташування пожежного насосу в житловому відсіку.

Озброєння та захист

Озброєння катера складає два дистанційно керованих морських бойових модуля БМ-5М.01 "Катран-М" виробництва ДП "Миколаївський ремонтно-механічний завод", які є морським варіантом бойового модуля БМ-3 "Штурм" для бронетехніки.

Кожен модуль "Катран-М" має 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 та 7,62-мм кулемет КТ, а також дві ПТРК "Бар'єр" з лазерною системою наведення.

При цьому, поліпшена, у порівнянні з варіантом для бронетехніки, система стабілізації гармати в бойовому модулі дає можливість вести вогонь навіть за 3-бального шторму.

Водночас, завдяки уніфікації, передбачена можливість встановлення інших бойових модулів залежно від основного призначення катера.

Крім того, катер обладнаний радіо-локаційною станцією (РЛС) "Дельта-М, оптико-електронною системою управління вогнем артилерії малого і середнього калібру ОЕлС "Sarmat", датчиками виявлення лазерного випромінювання.

Також МБАКи планували озброїти системою постановки пасивних перешкод німецького виробництва, але через складнощі у закупівлі такого обладнання від них відмовились і для катерів була розроблена вітчизняна 50-мм автоматична система постановки димових перешкод УППП-20 мультиспектральними димовими снарядами, яка призначена для захисту військових та цивільних транспортних засобів від несподіваних атак.

Спрацювання системи відбувається після надходження сигналу від зовнішніх датчиків на пульт керування, при цьому система розпізнає загрозу та здійснює постріл мультиспектральними димовими снарядами у сторону руху загрози.

Для захисту під час стоянки, у грудні 2018 року на всі МБАКи було встановлено гідроакустичні станції (ГАС) "Cerberus" німецького виробництва. Ця станція дозволяє виявляти водолаза з аквалангом замкнутого циклу в радіусі у 700 метрів та в автоматичному режимі сповіщати оператора.

При цьому дана модель бронекатерів перебуває у стані постійної модернізації і щороку зазнає змін та дооснащення новим обладнанням та озброєнням.

Застосування

Бронекатери "Гюрза-М" призначені для несення бойової вахти в прибережній морській смузі. До переліку завдань входять: патрулювання, охорона водних рубежів, боротьба з малорозмірними судами супротивника, захист берегових стаціонарних і плавучих гідротехнічних об'єктів та споруд, сприяння десантним і прикордонним групам, гарантування безпеки мореплавання, а також сприяння в питаннях розвідки, доставки, постачання.

Разом з тим, певні військові фахівці ще у вересні 2017 року називали перелік проблем, що суттєво обмежують можливості катерів класу "Гюрза-М" скласти основу для "москітного флоту" України.

Насамперед це недостатня морехідність – через малу водотоннажність катер "Гюрза-М" здатен виходити в море при хвилях до 4 балів і вести прицільний вогонь при штормі до 3 балів. При цьому наявне озброєння дозволяє боротись тільки з катерами подібного класу, та на незначній відстані (що й показав інцидент у Керченській протоці).

Водночас не варто забувати, що основним призначенням катерів є все ж таки не боротьба з кораблями противника у відкритому морі, а захист узбережжя від морського десанту, імовірність якого за умов шторму надзвичайно мала, тому катери здатні ефективно діяти у прибережній зоні та на мілині за рахунок меншої морехідності.

Тому право на існування вони все ж таки мають. Особливо, поки проект катерів "Лань", озброєних ракетами "Нептун", підвис у повітрі.

Читайте також: "Москітний флот": Яка "зрада" криється за довгобудом катера "Лань".

gurza

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"