Уся надія – на "Нептун": Що не так зі Стратегією ВМС України 2035

Очевидно, що Україні треба щось робити з розвитком своїх Військово-морських сил, але що саме – не очевидно

Уся надія – на "Нептун": Що не так зі Ст…

Останні події з поверненням Росією наших кораблів в "угробленому" стані і безпорадна констатація вищими військовими чинами ВМС ЗСУ факту мародерства росіян вкотре наглядно продемонстрували, що Україна повністю безпорадна на морі. На жаль, але це факт: нас не бояться, а тому й не поважають.

У зв'язку з цим Depo.ua вирішив поцікавитись – як саме Україна збирається "вирулювати" з цієї ганебної ситуації, і чи збирається взагалі.

Основним документом, який спрямовує діяльність українського флоту у довготривалій перспективі є Стратегія ВМС ЗСУ 2035, яка була опрацьована минулого року і затверджена командувачем ВМС Збройних сил України на початку 2019-го. Власне, це перший в історії українських ВМС документ стратегічного рівня, який описує бачення розвитку нашого флоту відповідно до існуючих і перспективних загроз.

Як заявив під час презентації документу командувач Військово-морських сил України адмірал Ігор Воронченко, Стратегія розвитку ВМС України розроблена з врахуванням міжнародного досвіду, має п'ять розділів та впроваджуватиметься в три етапи. Кінцевим же результатом реформи ВМС України стане відбудова військово-морських спроможностей України та надійний захист Батьківщини з моря.

Згідно зі Стратегією розвитку ВМС ЗСУ, призначенням Військово-морських сил України є: стримування агресії, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення морської безпеки, економічного зростання і міжнародної стабільності у взаємодії з національними силами оборони і безпеки, стратегічними партнерами, на морі та з морського напрямку.

При цьому забезпечення комплексу заходів морської безпеки передбачає володіння морською обстановкою, підтримання безпеки судноплавства, боротьбу з тероризмом та поширенням зброї масового ураження на морі, захист критичних об'єктів морської  інфраструктури, участь у міжнародних військово-морських операціях та навчаннях під проводом НАТО, ЄС, ООН, інших заходах військового співробітництва з державами-партнерами та організаціями.

Читайте також: Що робити з російськими буровими установками, які "тирять" наш газ.

Окремо наголошується, що досягнення Військово-морськими силами ЗСУ високого рівня взаємосумісності з підрозділами НАТО збільшить їх ефективність у виконані завдань за призначенням.

Баченням ВМС ЗСУ 2035-го року, згідно зі Стратегією, є: сучасні, стрімкі та інноваційні ВМС, які спроможні захистити народ України і національні інтереси в морському і прибережному середовищі шляхом проведення асиметричних і рішучих операцій, з добре мотивованим і професійним персоналом, налаштованим на перемогу. Досягнути це планується за рахунок трьох компонентів бойового потенціалу: фізичного, концептуального і морального.

Окремим пунктом у Стратегії 2035 прописано "Фактор Російської Федерації". Зокрема, зазначається, що Російська Федерація – дуже непередбачуваний і агресивний сусід, а її імперські амбіції є основною загрозою та найбільшою небезпекою для суверенітету і державної цілісності України.

Формування спроможностей Військово-морських сил ґрунтується на необхідності нейтралізації (мінімізації впливу) існуючих викликів та загроз з морського напрямку, своєчасному реагуванні на них у майбутньому. Ці виклики також зафіксовані у Стратегії: виклики адаптації новітніх технологій у військовій сфері, загрози з боку Російської Федерації, захист функціонування морської індустрії та використання переваг співробітництва з міжнародними партнерами.

Реалізації Стратегії передбачає три етапи, на кожному з яких, враховуючи виклики та завдання, визначено конкретні пріоритети спроможностей усіх родів Військово-морських сил: надводних сил, морської піхоти, морської авіації, за умов підтримки інших видів Збройних сил, правоохоронних органів та інших державних структур України.

Перший етап – до 2025 року – спрямований на розвиток спроможностей для встановлення контролю над територіальними водами та поза її межами. Орієнтовно – 40 миль від узбережжя України. Контроль над територіальними водами вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12 мильної зони.

Другий етап – до 2030 року – спрямований на забезпечення відновлення, розвитку спроможності для захисту національних інтересів на морі в межах виключно морської економічної зони України. Це до 200 миль від узбережжя.

Третій етап – до 2035 року – спрямований на подальший розвиток першого та другого етапів для захисту національних інтересів України у світовому океані.

Давайте ближче розглянемо перший етап, оскільки ми маємо можливість проживати його у реальному часі – реалізація його відбувається тут і зараз. Тим більше, що "захист національних інтересів України у світовому океані" виглядає аж надто фантастично.

На першому етапі головним пріоритетом визначено створення дієвої системи висвітлення обстановки та розвідки в ближній морській зоні. Зазначається, що набуття спроможності із забезпечення спостереження за обстановкою гарантуватиме своєчасне виявлення намірів противника та доведення інформації в реальному масштабі часу до всіх складових сил оборони і безпеки. При цьому здійснюється взаємний обмін інформацією з Організацією  Північноатлантичного договору і країнами-партнерами.

Другим пріоритетом є формування спроможності Sea Denial – недопущення дій противника в будь-яких районах у ближній морській зоні. Реалізація другого пріоритету передбачає набуття спроможностей щодо здійснення мінно-загороджувальних дій, ведення радіоелектронної боротьби, прикриття ближньої морської зони всіма наявними береговими засобами ураження.

Читайте також: Як українці навчили "зенітку" С-125 топити кораблі.

Третім пріоритетом визначено набуття спроможності Sea Control – забезпечення ефективного контролю над прибережними водами, річками та захист портів України. Реалізація цього пріоритету передбачає нарощування катерних дозорних, конвойних та патрульних спроможностей  щодо забезпечення судноплавства в ближній морській зоні та гирлах річок, створення ефективної системи захисту портової інфраструктури завдяки розвитку протимінних, протипідводнодиверсійних та пошуково-рятувальних спроможностей.

В контексті вищезазначеного цілком логічною виглядає угода з французами про закупівлю 20 сучасних патрульних кораблів компанії ОСЕА, яка має бути повністю виконана до 2024 року.

Читайте також: Чи краща ОСЕА за "Гюрзу": Навіщо Україна масово купує французькі катери.

Нарощування парку американських "Айлендів" також цілком вписується в перший етап Стратегії.

Читайте також: Дайте три: Які ще "Айленди" отримає Україна від США.

У той же час з незрозумілих причин "поставили на паузу" проект "Нептун", який у квітні 2019 року успішно пройшов випробування і отримав резолюцію тодішнього верховного головнокомандувача Петра Порошенка "у надзвичайно короткий термін поставити на озброєння і озброїти частини ВМС і Сухопутних військ".

Читайте також: Крилатий "Нептун": Чим Україна топитиме російські кораблі в Азовському морі.

Нагадаємо, що саме комплекс крилатих ракет "Нептун" мав стати на варту українського узбережжя, по суті, ставши основною ударною силою цієї варти. Однак, як повідомили Depo.ua в "Укроборонпромі", проект "Нептун" досі перебуває "на етапі проведення попередніх випробувань виготовлених дослідних зразків".

Не краща ситуація з ракетними катерами "Лань", які мали виготовлятись спеціально під крилаті ракети "Нептун". Даний ракетний катер призначений для патрулювання, здійснення конвоювання та у разі потреби знищення бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника як самостійно, так і у взаємодії з ударними силами флоту.

Згідно з затвердженою у 2015 році перспективною структурою, до 2020 року планувалось ввести до складу ВМС України три ракетних катери типу "Лань" (по одному у 2018-му, 2019-му і 2020-му роках). Згодом цей графік скоригували і виготовлення та спуск на воду першого катера очікувалось не раніше 2019 року.

Однак, станом на середину листопада 2019 року жодних анонсів про спуск на воду першої "Лані" немає, а деякі ЗМІ з посиланням на анонімне джерело в ВМСУ повідомляють, що Військово-морські сили України отримають нові ракетні катери для українського флоту "Лань" аж у 2021 році.

Читайте також: Збройний анабіоз: В якій кризі опинилася українська оборонка за Зеленського.

Давайте будемо відвертими: весь наш "москітний флот" навіть з кількома десятками катерів типу "Гюрза" чи ОСЕА не здатний захистити Україну з моря без зброї, яку по-справжньому буде боятись ворог, і у першу чергу, – Росія. Наразі такою зброєю може стати лише "Нептун". Без такої зброї наші доблесні бронекатери не можуть ані дати повноцінний бій кораблям противника, ані утекти від них.

Читайте також: Бійня в Керченській протоці: Чому Росія напала на українські військові кораблі.

Та що там казати – Росія почувається повним господарем на Азові і у північній частині Чорного моря, тоді як ми навіть унітази на своїх кораблях захистити не можемо.

Таким чином, наразі позитивом є хіба що сам факт наявності Стратегії ВМС ЗСУ 2035. Але станом на сьогодні виконується вона досить вибірково. Щоправда, тут варто зауважити, що до 2025 року (кінець першого етапу реалізації Стратегії) ще є час і все ще можна виправити та надолужити. Щоправда, рухаємось ми протягом останнього року трохи не у той бік…

Інший момент – чи не буде ця Стратегія взагалі скасована чи переглянута президентом Зеленським, який хронічно не сприймає все, що пов'язане з його попередником Порошенком. А дана Стратегія розроблялась, писалась і затверджувалась саме за часів верховного головнокомандувача Порошенка.

З іншого боку, порошенківський адмірал Ігор Воронченко, чий підпис стоїть під Стратегією, досі є командувачем Військово-морських сил України. Тому наразі у цьому питанні, як і в багатьох інших у країні, нічого не зрозуміло.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"