Війна на Донбасі. Чого досягли ЗСУ в 2021 році

Depo.ua протягом року слідкував за ситуацією як на Донбасі, так і у Збройних силах України. І 2021 рік видався досить насиченим різними подіями.

Реформи

Скандалами у 2021 році обернулась скасована у році 2020-му реформа системи харчування (як відомо, 9 листопада 2020 року Міноборони на чолі з Андрієм Тараном і Генштаб в особі Руслана Хомчака згорнули успішну  систему, повернувши все "як було" за часів Януковича).

Найгучніший з них пов'язаний з компанією ТОВ "Військсервіс-Волонтер", яка за часів Тарана-Хомчака стала монополістом у постачанні і покриває майже 90% всіх потреб армії. Її ж звинуватили у поставці в армію гнилого м'яса і овочів з пліснявою.

За даними волонтерів та військових, монополіст не має власних потужностей і регулярно завозить на фронт неякісні продукти. А за словами нардепа, генерал-лейтенанта Михайла Забродського, Міноборони тисне на військових, що не хочуть приймати продукти у постачальника.Також журналісти-розслідувачі встановили, що з вини фірми "Військсервіс-Волонтер" мали місце випадки масових отруєнь військових.

Коли почалися розборки на найвищому рівні, в оборонних відомствах спробували перекласти відповідальність один на одного: головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак – на Міністерство оборони, а те, у свою чергу, намагались – на постачальника. Йому пред'явили претензію на смішні півмільйона на фоні мільярдних тендерів.

Таким чином, весь 2021 рік в Міноборони займалися тим, що вирішували проблеми, яких взагалі не виникло б, якби не зруйнована ним же на пару з Генштабом система.

Читайте також: Погане харчування в ЗСУ: Чому всі шукають проблему не там

Ще однією реформою, про яку багато говорили у 2021 році, є створення системи територіальної оборони України.

16 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому проекти законів №5557 про основи національного спротиву та №5558 щодо збільшення чисельності Збройних сил України (ЗСУ), яке слідує за створенням тероборони. 29 липня ці закони підписав президент Володимир Зеленський.

Перший закон, власне, узаконює і регламентує тероборону, а другий – відводить під неї місце у складі Збройних сил України.

Згідно з ними передбачається залучення широких верств населення до захисту країни. Тероборона і рух опору формують систему національного спротиву.

Обидва закони вступають в дію з 1 січня 2022 року.

Читайте також: Національний спротив з командирами-головами ОДА: Якою буде українська тероборона

Також у 2021 році формально завершилась реформа військових комісаріатів, яка передбачає їх заміну на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

15 грудня Кабінет міністрів України вніс зміни до положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, а саме – про зміну назви військових комісаріатів на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а посад військових комісарів – на керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Перед цим був ухвалений Верховною Радою 30 березня і підписаний президентом 21 квітня закон №3553 щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку – базовий закон для цієї реформи.

Основною метою територіальних центрів є створення прозорої системи надання сервісних адміністративних послуг щодо соціального і правового захисту військовозобов'язаним, резервістам, ветеранам війни та військової служби, пенсіонерам з числа військовослужбовців Збройних сил України та членам їхніх сімей, яка здійснюватиметься за системою "єдиного вікна".

Простіше кажучи, військкомати мають стати чимось на зразок ЦНАПів для військовозобов'язаних.

Читайте також: Реформа військкоматів: Що змінилося в центрах комплектування та соціальної підтримки, крім вивіски

А подарунком під ялинку став виданий 17 грудня Міністерством оборони Перелік спеціальностей та професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, який передбачає обов'язковий військовий облік жінок.

Даний перелік затверджений наказом Міноборони №313 від 11 жовтня 2021 і охоплює сотні спеціальностей та професій. У свою чергу, наказ був виданий відповідно до закону України №1357 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку", який набув чинності 23 травня 2021 року.

Таким чином, тепер офіційно працевлаштовані жінки віком від 18 до 60 років, професія чи спеціальність яких є у затвердженому переліку, повинні стати на військовий облік нарівні з чоловіками. Для цього у них буде цілий 2022 рік.

У свою чергу роботодавець повинен контролювати наявність документів про перебування на військовому обліку у працівниць відповідних професій так, як зараз він це робить щодо військовозобов'язаних чоловіків.

Читайте також: Військовий облік жінок: Кого це стосується і що саме треба робити

Ну і звісно, жодні реформи неможливі без належного фінансування армії. У прийнятому в 2021 році державному бюджеті на 2022 рік безпосередні витрати на армію через Міністерство оборони складають 133 488,435 млн грн, що на 16 млрд грн більше проти оборонного бюджету 2021 року

Читайте також: Військовий бюджет-2022: Що нам недоговорюють про збільшення витрат на армію

Кадрові зміни

У 2021 році президент запустив тотальне оновлення оборонного сектору.

27 липня Зеленський змінив головнокомандуючого Збройних сил України (найвища військова посада у державі). Замість скандального Руслана Хомчака, якого в армії, м'яко кажучи, не сприймали, було призначено улюбленця військових генерал-лейтенанта Валерія Залужного.

Новий головнокомандувач одразу ж зірвав овації патріотичними заявами про бажання проїхатись на танку по Москві, віддав наказ на бойове застосування придбаних у Туреччини безпілотників "Байрактар" і остаточно скасував наказ на заборону відкриття вогню у відповідь на обстріли ворога.

Читайте також: Стріляти у відповідь можна. І натовкти перевіряльнику – теж: Як військові блогери переповідають, що їм сказав Залужний

Наступного дня, 28 липня, кадрові зміни продовжились. На посаді начальника Генштабу генерал-лейтенанта Сергія Корнійчука замінив командувач ОК "Захід" генерал-майор Сергій Шаптала, а генерал-лейтенанта Володимира Кравченка на посаді командувача Об'єднаних сил замінив генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

Ну а 4 серпня Зеленський здійснив цілу низку кадрових призначень рангом нижче:

• командувач Повітряних сил – генерал-майор Микола Олещук;
• командувач Десантно-штурмових військ – полковник Максим Миргородський;
• командувач оперативного командування "Південь" – генерал-майор Андрій Ковальчук;
• командувач оперативного командування "Схід" – генерал-майор Олег Мікац;
• командувач оперативного командування "Захід" – полковник Сергій Літвінов;
• заступник начальника Генерального штабу – полковник Володимир Коваль.

Читайте також: Зеленський змінив верхівку ЗСУ: Що відомо про нових армійських керманичів

Не оминули кадрові зміни й Міністерство оборони. 21 липня на засіданні Кабінету міністрів України звільнили трьох заступників міністра оборони Андрія Тарана: Олександра Миронюка, Ігоря Старобінського та Ігоря Халімона. Формально всі троє написали заяви "за власним бажанням", але результати роботи Міноборони протягом останніх двох років залишали бажати кращого, тому ці відставки назрівали.

Ігор Халімон займався держзакупівлями міністерства, Олександр Миронюк відповідав за військове-технічне співробітництво і озброєння, а Ігор Старобінский – за інформаційну політику і стратегічні комунікації.

Читайте також: Миронюк, Старобінський та Халімон: Чому звільнилися заступники міністра оборони

А 3 листопада настала черга й самого міністра оборони – генерал-лейтенанта Андрія звільнили рішенням Верховної Ради (341 голос за відставку) і 4 листопада на його місце було призначено цивільного Олексія Резнікова, який до того очолював Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Новий міністр ще не встиг себе як слід проявити, однак на нього покладаються великі сподівання в контексті наведення ладу в оборонному відомстві після діяльності попередника.

Шлях до НАТО

Вважається, що на шляху України до вступу в НАТО є дві перешкоди: військово-технічна і політична. У 2021 році вперше почали лунати розмови, що Україна пройшла етап технічної відповідності своїх озброєнь стандартам НАТО і далі справа за політичним рішенням. Та й більшість розмов про Україну в НАТО цього року велося на рівні МЗС, а не Міноборони.

Важливим політичним кроком було запрошення України до участі у засіданні комітету Північноатлантичної Ради Альянсу з питань озброєнь – Конференції національних директорів озброєнь.

Читайте також: Шлях до НАТО: Що дасть Україні запрошення на збройний комітет Ради Альянсу

Що характерно, в НАТО протягом 2021 року неодноразово робили заяви підтримки України на шляху до членства в Альянсі. Щоправда, конкретний рік вступу України в НАТО досі ніхто не озвучив. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що наразі вступу України до НАТО заважають три країни-члени Альянсу, які бояться зіпсувати свої стосунки з Росією.

Сама Росія ближче до кінця року помітно активізувалась у питанні протидії вступу України до НАТО, а 10 грудня відкрито звернувся до Альянсу з ультимативною вимогою скасувати рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про вступ України до Північноатлантичного альянсу.

В альянсі ж наразі відповідають, що "питання вступу України в НАТО буде вирішуватись між Україною і НАТО та не потребує втручання третіх сторін, на кшталт Росії". Але вся політична боротьба ще попереду.

Озброєння ЗСУ

У 2021 році Збройні сили України отримали понад тисячу сто одиниць озброєння та військової техніки, серед яких модернізовані реактивні літаки, сучасні безпілотники, кораблі і стрілецька зброя.

За даними Міністерства оборони, йдеться про:

• 5 модернізованих літаків;
• 4 модернізовані гелікоптери;
• 3 безпілотні авіаційні комплекси "Лелека";
• 2 патрульні катери;
• 43 бронетранспортери та бойові машини піхоти;
• 43 радіолокаційні станції та станцій РЕБ;
• 80 мінометів;
• 468 реактивних піхотних вогнеметів;
• 266 снайперських гвинтівок;
• понад 200 одиниць спеціальної техніки за видами забезпечення військ;
• 3,5 млн одиниць ракет і боєприпасів різних типів і призначення.

Зокрема, 11 травня був прийнятий на озброєння і одразу ж відправився у війська безпілотний авіаційний комплекс "Лелека-100". Цей український військовий багатофункціональний безпілотний літальний апарат призначений для вирішення завдань з аеророзвідки та визначення точних географічних координат об'єктів у режимі реального часу.

У липні 2021 році Україна отримала чергові 5 безпілотних комплексів Bayraktar TB2.

15 вересня 2021 року повторно була взята на озброєння української армії модернізована реактивна система залпового вогню (РСЗВ) "Верба", створена шляхом об'єднання проектів "Верба" від ХКБМ та "Берест" від Шепетівського ремонтного заводу.

За основу було взято "Вербу", яку було вдосконалено передовими інженерно-технічними рішеннями від РСЗВ "Берест", насамперед, – спеціально розробленою сучасною бойовою частиною з більшою кількістю направляючих (50 замість 40).

Ну а 23 листопада в Україну на борту судна Ocean Grand прибули два катери типу Island ("Айленд"), безкоштовно передані Україні США. 6 грудня вони під іменами "Фастів" та "Суми" були прийняті на озброєння Військово-морських сил ЗСУ.

Читайте також: Від безпілотників до кораблів: Топ-5 озброєнь, які Збройні сили України отримали у 2021 році

Обмін полоненими

Обмінів військовополоненими у 2021 році не було. Вперше від початку війни у 2014 році.

Ситуація у зоні проведення Операції Об'єднаних сил

На відміну від двох попередніх років, у 2021-му таких принизливих для українських військових процесів, як розведення військ, не було. Як не було й нових оголошень про всеосяжне й безстрокове припинення вогню.

Більше того, зі зміною головнокомандувача було остаточно скасовано наказ про заборону відкривати вогонь у відповідь на обстріли ворога – Валерій Залужний навіть видав для цього спеціальну директиву.

Читайте також: Перемоги року-2021 в ООС: Закрите представництво "ДНР" у Франції, знищені позиції бойовиків і 25 місце ЗСУ у рейтингу армій

Як відомо, умовну заборону відкривати вогонь у відповідь ввів у 2019 році Володимир Зеленський. Його фраза "Треба просто перестати стріляти" стала мемом. Хоча письмової заборони не було, але процедуру дозволу на відкриття вогню так ускладнили, що зробили її заважкою для виконання. До того ж бійці стверджують, що існували й методи заохочення не стріляти у відповідь – у вигляді премій за невідкриття вогню.

В цілому ж 2021 рік пройшов під загрозою вторгнення російських військ в Україну – Росія почала стягувати свої бойові підрозділи до українських кордонів і на окупований Донбас на початку року і продовжує це робити.

Читайте також: Росія стягує війська до кордону: Які шанси, що буде повномасштабне вторгнення

Втрати

Що стосується найбільш сумної частини річних підсумків, то за останніми даними Генштабу, у боях на Сході України за весь 2021 рік загинуло 65 українських бійців ("бойові безповоротні втрати ЗСУ"). При цьому поранення за рік ("бойові санітарні втрати ЗСУ"), за даними Генштабу, отримали 263 бійці.

Порівняно з 2020 роком, загиблих унаслідок бойових дій стало на 15 більше, тоді як поранених – на 75 менше.

Що стосується втрат російських окупаційних військ, то за неофіційними даними (офіційних не існує) безповоротні втрати у 2021 році становили 321 особу (небойові – 312, бойові – 9). Також за цей період серед окупантів обліковано 399 поранених (небойові – 392, бойові – 7).

Читайте також: Премія Дарвіна для російських військових: Вісім курйозних випадків з трагічними наслідками

Як бачимо, рік видався досить непростим і неоднозначним. З одного боку – гикнулися зірвані у попередні роки реформи, а з іншого – частина реформ все ж було завершено, плюс розпочато нові. Тому у новий 2022 рік Україна вступає з надією на краще.

Також хочеться вірити, що ми вистоїмо перед російським натиском і війна на Донбасі завершиться нашою перемогою, а не сумнівним миром на умовах Путіна.