Знову патрульні кораблі: Що за Knud Rasmussen Україна хоче виготовляти разом з Данією

Днями за участі віце-прем'єр-міністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського відбулась зустріч з офіційними представниками Данії стосовно перспективи будівництва на українському підприємстві нових патрульних кораблів для потреб українського флоту.

З боку Данії на зустрічі були присутні посол в Україні Олє Егберг Міккелсен, військовий аташе Королівства Данії, капітан 1-рангу Фелікс Еббестад. А такж представниками данських суднобудівних компаній "OMT", "SH Defense" та "Terma".

Деталі зустрічі наразі невідомі, однак мова йшла про високоманеврені багатоцільові патрульні кораблі типу Knud Rasmussen class.

Depo.ua спробував розібратись – що це за кораблі, наскільки вони можуть бути помічними Україні і які перспективи успішної реалізації такого проекту.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Флот

Що за кораблі

Knud Rasmussen class ("Кнуд Расмуссен") – це тип патрульних кораблів, що перебувають на озброєнні ВМС Данії з 2008 року. Маючи велику водотоннажність, вони здатні здійснювати патрулювання на значній відстані від берега.

Судна призначені для експлуатації в Північній Атлантиці , але також можуть брати участь у міжнародних операціях.

До переліку завдань корабля цього типу входить рибальська інспекція, захист навколишнього середовища, пошук і порятунок, захист суверенітету і правопорядку, криголамні проводки, буксирування, рятувальні операції і загальнополіцейські функції.

Водотоннажність корабля становить 1720 тонн при довжині 71,8 метра і ширині 14,6 метрів. Осадка корабля складає 4,9 метри.

Корабель оснащений двома двигунами MAN B&W Diesel ALPHA 8L27/38 потужністю 7300 кінських сил, які приводять в рух один гвинт. Крейсерська швидкість становить 17 вузлів а дальність плавання – 3000 миль.

Кораблі мають вертолітну палубу на кормі за надбудовою, що дозволяє виконувати дозаправку вертольотів з працюючими двигунами. Також вертоліт може здійснювати короткотривалу посадку на корабель, наприклад, для посадки/висадки пасажирів. При цьому вертолітного ангару немає і навіть не передбачено, тому корабель не може мати штатного вертольоту.

Для обслуговування корабля потрібен екіпаж у складі 18 людей, плюс авіаперсонал (для обслуговування гелікоптерів). Всього ж корабель може взяти на борт 43 людини.

У стандартній комплектації озброєння корабля складається лише з двох 12,7-мм кулеметів. Однак, на додаток до них є два слота системи StanFlex (один в носовій, інший в кормовій частині надбудови), куди можуть бути встановлені різні збройні системи, як то універсальна артилерійська установка, зенітні ракети, протичовнові торпеди тощо. Крім цього зарезервовано ще два місця під слоти на бортах по обидві сторони від вертолітної палуби.

Це відносно сучасні кораблі. Їх розробка почалась у 2005 році і всього було вироблено лише три одиниці – останній спущений на воду у 2016 році.

Оцінна вартість одного такого корабля складає 513 млн данських крон, або 76 млн доларів США.

В чому інтерес Данії

Що цікаво, корпуси для всіх трьох кораблів були побудовані в Польщі на верфі у Гданську, там же були встановлені гвинти та двигуни, а потім кораблі були відбуксировані до данського Скагена, де виконувались решта робіт.

Однак, у співпраці з Польщею не обійшлося  без скандалу. У вересні 2017 року данські ЗМІ повідомили, що польська верф використовувала північнокорейських примусових робітників. Данський уряд звинуватили в опосередкованому фінансуванні північнокорейського режиму.

Очевидно, після такого скандалу Данія припинила співпрацю з Польщею і почала шукати альтернативних партнерів. Україна ж, – зі значною протяжністю морського кордону, у стані війни і практично без власного військового флоту, – вигідний партнер для виробників зброї і техніки.

У випадку співпраці з нашою державою, Данія отримує одночасно і помічника у виробництві кораблів, який здатний закрити проблемні для неї напрямки, і ринок збуту цих кораблів.

В чому інтерес України

Як вже було зазначено, станом на сьогодні Україна практично не має боєздатного військово-морського флоту, тому зацікавлена в будь-яких варіантах.

У 2016 році була оголошено про створення в Україні так званого "москітного флоту", за прикладом Швеції. Концепція "москітного флоту" передбачає якомога швидшу побудову "дрібного" корабельного складу, який міг би швидко реагувати на всі виклики з моря і мав би достатній бойовий потенціал, а у той час будувати кораблі більшого класу (корвети, фрегати), які створюються не один рік.

Однак, на практиці станом на сьогодні було спущено на воду п'ять малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155 "Гюрза-М", два десантно-штурмових катер проекту 58503 "Кентавр", а також перегнано з США і взято на озброєння подаровані американцями два патрульних катери типу Island ("Айленд").

При цьому Україна фактично заморозила вітчизняні проекти ракетних катерів "Лань" і "Корвет", здатні нести крилаті ракети "Нептун", а зосередилась на патрульних катерах різного "калібру" і почала пропрацьовувати варіанти спільних проектів ракетних катерів з іноземними партнерами.

Вже домовлено про передачу нам ще трьох подарованих США патрульних катерів типу Island і про придбання у США 16 патрульних катерів типу Mark VI (довжина 25,8 метрів). Також вже проанонсовано придбання у Франції 20 патрульних кораблів ОСЕА (довжина 32 метри), п'ять з яких мають вироблятись на потужностях українського суднобудівного підприємства компанії "Нібулон".

Крім цього, у серпні 2020 року тому Велика Британія озвучила бажання разом з Україною будувати на території нашої держави ударні катери за їхнім проектом під наш "Нептун". Мова йде про 50-метрові ракетні катери водотоннажністю близько 400 тонн.

Очікується, що це будуть великі ракетні катери / малі корвети, які можуть нести ударне озброєння у вигляді восьми українських протикорабельних ракет типу "Нептун" або їхніх аналогів. При цьому, Велика Британія настільки зацікавлена у проекті, що готова надати нашій державі кредит на будівництво.

Читайте також: Малий корвет під "Нептун": Чи пристане Україна на пропозицію британців

7 жовтня 2020 року президент Володимир Зеленський офіційно оголосив, що Україна підписала меморандум з Великою Британією про розбудову військово-морського флоту на суму 1,25 млрд фунтів стерлінгів.

Які перспективи україно-данського проекту

Патрульні кораблі "Кнуд Расмуссен", про які йшла мова на переговорах з данцями, відрізняються від вже "зафрахтованих" Island, Mark VI і ОСЕА. Вони значно більші і дальноходніші, тобто, можуть патрулювати акваторію на дальніх підступах до берега і в умовах кригоходу.

Разом з тим, є підстави скептично ставитись до реальних перспектив такої співпраці. По-перше, все ж таки пріоритетними мали б бути не патрульні кораблі, а ракетні катери або корвети. А по-друге, реалізація вже укладених угод і меморандумів рухається дуже повільно.

Взагалі, Україна в питанні флоту поки що відзначається лише гучними стартами і анонсами з подальшим затягуванням реалізації або постійним відкладанням "на потім". Побачимо, як буде з цим проектом.

Читайте також: Надувні човни із США замість "Лані": Коли український флот стане реальною бойовою силою