Україна озброює світ: Куди ми постачали літаки і ракети у 2020 році

У свіжому огляді результатів діяльності оборонних компаній світу Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) йдеться, що у 2020 році Державний концерн "Укроборонпром" збільшив експорт озброєння на 2% і завершив рік на 77 місці.

Чи перемога це? Однозначно. Але не без нюансів. Наприклад, у 2019 році "Укроборонпром" збільшив експорт озброєння та послуг на 19% проти показника 2018 року, однак опустився в рейтингу з 71-ї на 77-му позицію (вочевидь, конкуренти продали більше).

Інша ситуація була у 2018 році, коли обсяги продажу українських озброєнь у світі зросли на 4,6% порівняно із 2017 роком, але це дозволило "Укроборонпрому" піднятися аж на 10 сходинок – з 81-ї на 71-шу.

Читайте також: Україна озброює світ: Куди ми постачали зброю у 2018 році

І взагалі, цей рейтинг є дуже умовним, як і усі цифри в даних, що наводить Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI). І ось чому.

Методика здійснення розрахунків SIPRI

Головне, що тут треба розуміти: у SIPRI не рахують безпосередньо фактичні об'єми купівлі-продажу озброєнь, а визначають їх за допомогою спеціально розробленого алгоритму "значення показника тенденції" (Trend-Indicator Value, або TIV).

TIV бере за основу не ціну конкретної одиниці зброї, а її умовну вартість як "військового ресурсу".

Конкретну зброю порівнюють із певним еталоном на основі розміру та експлуатаційних характеристик (ваги, швидкості, дальності та корисного навантаження); типу електроніки, механізмів завантаження чи розвантаження, двигунів, колій або коліс, озброєння та матеріалів; року виробництва.

Зброї, якою вже користувалися в іншій країні, присвоюється 40% вартості нової зброї. Вживана зброя, яку постачальник суттєво відремонтував або модифікував перед продажем, отримує 66% вартості нової зброї.

При цьому SIPRI обчислює обсяг передач зброї між усіма сторонами і кількість систем або підсистем зброї, доставлених у певному році. Ці дані призначені для створення загальної одиниці вимірювання і використовуються для наглядності потоків зброї до певних країн.

Якщо існує угода про передачу зброї, виробленої двома або більше країнами, що співпрацюють, і якщо незрозуміло, яка країна здійснить остаточну поставку, постачальники перераховані як "багаторазові" (що це означає в SIPRI не пояснюють, – ред.), а там, де це можливо, вказується найбільш вірогідний постачальник або одержувач.

Крім того, на своєму офіційному сайті SIPRI окремо наголошує, що дані її досліджень є лише орієнтиром для обчислення тенденцій.

"Дані SIPRI TIV не відображають ціни продажу зброї. Тому їх не слід безпосередньо порівнювати з валовим внутрішнім продуктом (ВВП), військовими витратами, величиною продажів або фінансовою вартістю експортних ліцензій, намагаючись виміряти економічний тягар імпорту зброї або економічні вигоди від експорту. Їх найкраще використовувати, як вихідні дані для обчислення тенденцій міжнародних передач зброї протягом певного періоду, загальних відсотків для постачальників та одержувачів та відсотків для обсягу передач до або з певних держав", – наголошують в SIPRI.

Читайте також: Скандальна статистика: Як Росія опинилася в ТОП-3 імпортерів української зброї

Що і кому Україна експортувала у 2020 році за даними SIPRI

На офіційному сайті SIPRI є можливість самому абсолютно безкоштовно і в режимі реального часу замовити результати їхніх аналітичних досліджень, задавши потрібні параметри.

Ми скористались цією опцією і з'ясували, що Україна, за даними досліджень SIPRI, у 2020 році експортувала зброю у шість країн: Бангладеш, Китай, Кот-д'Івуар, Пакистан, Перу і Катар.

Якщо задати параметри не за країною, а за категорією зброї, то побачимо, що Україна у 2020 році експортувала на весь світ (на жаль, не можна задати прив'язку конкретного виду зброї до конкретної країни) літаки, двигуни і ракети.

Пройдемось по списку.

Літаків у 2020 році було продано на 20 мільйонів доларів. Багато це, чи мало? Мало. Для прикладу, вартість нового літака Ан-178 в залежності від комплектації складає 40-70 млн доларів. Тобто, 20 мільйонів – це може бути або авансовий платіж за новий літак, або щось більш дрібне і вживане.

З відкритих джерел відомо, що у серпні 2019 року "Укроборонпром" став переможцем тендеру МВС Перу на покупку військово-транспортних літаків. Сума контракту – 65 млн доларів. Цілком можливо, що у SIPRI розбили цю суму на роки виконання контракту і таким чином на 2020 рік припало саме 13 млн доларів.

Решта 7 мільйонів Україна, швидше за все, отримала від Кот-д'Івуару (більше цифр, які можна було б додати до 13 щоб отримати 20 в таблиці немає). Разом з тим, знайти якусь інформацію про продаж Україною авіаційної техніки (літаки, гелікоптери чи безпілотники) цій країні не вдалося. Але цілком можливо, що мова тут йде про послуги з ремонту літаків чи вертольотів.

Читайте також: Україна озброює світ: Як ми просуваємось на ринок Латинської Америки

Двигунів у 2020 році було реалізовано за кордон на 87 мільйонів доларів. З відкритих джерел відомо, що у 2019-2020 роках Україна постачала двигуни для пакистанських танків Al Khalid-1 і для китайських танків VT-1A, які також за ліцензією випускає Бангладеш. Якщо додати показники цих країн з таблиці (78+5+4), то виходить рівно 87 млн доларів.

Читайте також: Пакистанський танк з українським серцем: Як харківські двигуни підкорюють Азію

Залишаються ракети. Якщо співставити обидві таблиці, то стає очевидним, що ракет на 8 мільйонів доларів продали Катару.

Відомо, що у 2019 році Київ та Анкара домовились про спільне виробництво ПТРК "Скіф" на території Туреччини. У цьому спільному підприємстві Україна має 49% акцій, Туреччина – 51%. Також відомо, що першу партію ракет замовив саме Катар на загальну суму 38 мільйонів доларів. Але, схоже, замовлення розтягнуте на кілька років, тому за 2020 рік в SIPRI врахували лише частину цієї суми – 8 мільйонів.

Читайте також: "Скіф" у азійських пісках: Що за український ракетний комплекс завойовує світ

Як бачимо, попри ріст у 2%, в цілому протягом 2020 року "Укробронпром" реалізував не так багато військової продукції, як може здатися на перший погляд: неповний літак, кілька десятків танкових двигунів і кільканадцять протитанкових ракет.

Разом з тим не варто забувати, що 2020 рік у світі пройшов на фоні економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу з подальшим тотальним світовим локдауном. Тому говорити про зраду чи перемогу наразі недоречно. Краще дочекатись показників 2021 року, тим більше, що вони будуть відображати ефективність роботи вже реформованого "Укроборонпрому".

Читайте також: Кінець "Укроборонпрому": Що чекає на Держконцерн з новим очільником