Військовий бюджет-2020: Чому Міноборони ігнорує справжні виклики часу

Міноборони визначило напрями використання бюджетних коштів щодо розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання на 2020 рік

Військовий бюджет-2020: Чому Міноборони…

Згідно з інформацією бюджетної програми, оприлюдненої Міністерством оборони, у 2020 році планується витратити 22 735 млн грн. Найбільше грошей, як і очікувалось, піде на ОВТ (озброєння і військова техніка), але не лише.

За напрямками кошти розподілені наступним чином:

- закупівля й модернізація ОВТ – 11 113 млн;

- закупівля військової техніки за контрактами, укладеними під держгарантії – 1 696 млн (з них 284,9 млн на сплату відсотків за кредитами, залученим під держгарантії);

- проведення НДДКР – 1 216 млн;

- створення ЄАСУ ЗСУ – 304,7 млн;

- створення інформаційної інфраструктури МОУ – 50 млн;

- ремонт та модернізація фрегата "Гетьман Сагайдачний" – 436 млн;

- забезпечення розвитку системи зв'язку – 783,785 млн;

- закупівля техніки зв'язку відповідно до контрактів укладених під держгарантії – 278,732 млн (з них 39,2 млн на сплату відсотків);

- капітальний ремонт (інші вид відновлювальних робіт) ОВТ – 4 003 млн;

- відновлення ОВТ за контрактами під держгарантії – 2 410 млн (з них 510 млн на сплату відсотків);

- забезпечення охорони держтаємниці – 24,45 млн;

- створення виробництва боєприпасів на фондах Міноборони – 300 млн;

- погашення кредиторської заборгованості – 118,719 млн.

Скільки й якого озброєння закупить Міноборони в 2020 році (СПИСОК)

Виконання зазначеної бюджетної програми має на меті досягти 100% результату за такими напрямками як ремонт і модернізація фрегату ВМС "Гетьман Сагайдачний", готовність арсеналів до виробництва та збирання боєприпасів, прийняття на озброєння розроблених зразків ОВТ та погашення кредиторської заборгованості. Все це, звісно, не може не радувати.

Однак, є у цій бюджетній програмі й низка недоліків. Зокрема, переоснащення ЗСУ на цифрову систему зв'язку у цьому році буде профінансоване лише на 56% від потреби, а озброєння військова техніка буде модернізована лише на 24% від потреби. І це, насправді, дуже сумно.

Зрозуміло, що на все й одразу грошей не вистачає і ніколи не буде вистачати – такі вже реалії сучасного світу, особливо в вічно кризовій Україні. Тому розподілення наявних коштів за потребами – це завжди питання пріоритетів. Нинішня влада свої пріоритети вже розставила.

Наприклад, візьмемо військово-морський флот.

Як не гірко визнавати, але його в України досі, як такого, немає. Власне, флот завжди був болючою темою для незалежної України. Якщо до 2014 року армія фінансувалась за залишковим принципом, то флот – за залишковим принципом в армії. Це призвело до того, що на момент початку "кримської кризи" 2014-го ВМС України мали застарілі човни, які навряд чи змогли б вести серйозні бойові дії на морі.

У підсумку, в Криму Україна втратила 75% свого Військово-морського флоту, зберігши лише 40 кораблів і суден, половина з яких морально застаріли і вимагають ремонту. Все це змусило українську владу до розробки нової стратегії розвитку Військово-морських сил. У 2016 році була оголошено про створення в Україні так званого "москітного флоту", за прикладом Швеції.

Але якщо в попередні роки програма "москітного флоту" ще так-сяк фінансувалась, то у 2020-му, як бачимо з таблиці, планується лише ремонт трьох кораблів і не передбачено закупівлі жодного нового. Натомість ми отримаємо капітально відремонтований "Гетьман Сагайдачний", який ніколи участі у бойових діях не брав і брати не буде. 

Читайте також: "Москітний флот": Яка "зрада" криється за довгобудом катера "Лань".

Ще одна болюча тема – військова бойова авіація.

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць).

Однак усі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2030 році, а враховуючи час, необхідний на навчання як льотного, так і технічного складу, плюс постачання нових літаків за контрактом (з ким би він не був укладений), визначатися із заміною потрібно не пізніше 2020 року. Тобто, вже зараз.

Читайте також: Новий винищувач для України: Що за вітчизняний проект може боронити небо.

Але, як видно з тієї ж таблиці, поки що ніхто цього не збирається робити. У 2020 році передбачено лише модернізувати авіатехніку за контрактами попередніх років (7 одиниць), за контрактами поточного бюджетного періоду (13 одиниць) і модернізувати авіатехніку, що буде поставлена у наступних бюджетних періодах (3 одиниці). Модернізувати – це означає продовжити термін служби вже наявним літальним апаратам, остаточний термін експлуатації яких вийде у 2030 році.

Отож, цьогоріч ми спостерігаємо звичну картину: замість того, щоб по-справжньому оновлювати парк бойової авіації, Україна займається імітацією реформи, продовжуючи вкладати гроші в сумнівне продовження життя радянського металобрухту, який з кожним роком все частіше відмовляється літати.

Читайте також: Падіння Су-27 під Вінницею: Чому сталась трагедія.

І це лише два наглядних приклади сумнівної розстановки пріоритетів. Аналогічна історія спостерігається і з танками. Коли замість того, щоб випускати нові і новітні "Оплоти" вітчизняної розробки, які визнані одними з кращих у світі, ми продовжуємо "модернізувати" радянський спадок, намагаючись заново вдихнути життя у допотопні Т-64 і Т-72.

Читайте також: Танк Т-72АМТ: Нащо в Україні модернізують радянське залізо.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"