Танк Т-72АМТ: Нащо в Україні модернізують радянське залізо

Днями Київський бронетанковий завод відвантажив для потреб Збройних сил України першу у 2020 році партію відремонтованих та модернізованих танків Т-72АМТ у кількості 15 одиниць. До кінця січня планується передати у війська другу партію танків з 10 одиниць. Крім того, у лютому танкісти отримають ще 6 одиниць Т-72 з покращеними характеристиками.

Всі танки, окрім капітального ремонту, зазнали глибокої модернізації. Серед іншого, їм було доопрацьовано оптику, стабілізаційну систему гармати, покращені загальні ходові характеристики, броню тощо. У процесі розробки нової бойової машини максимальну увагу було приділено досвіду, який українські війська отримали в зоні АТО.

Згадані танки були модернізовані в рамках державної програми модернізації Т-72А до виду Т-72АМТ, презентація якої відбулась 14 серпня 2017 року, а вже через рік, у серпні 2018-го, вони після успішних випробувань пішли "на конвеєр".

Читайте також: Новий Т-72. Яку заміну "Оплотів" знайшли для ЗСУ.

Дехто може обуритись, мовляв, знову радянський металобрухт в армію постачають, замість того, щоб впроваджувати передові технології. Але не все так просто.

Суть модернізації полягає у майже повній заміні усієї електроніки, оптики, динамічної броні, озброєння і навіть двигуна. По суті, з радянського танку Т-72А залишається лише металевий корпус, який сам по собі здатний прослужити ще багато років, адже на марках сталі для армії в СРСР не економили.

Якщо говорити більш конкретно, то на танках Т-72АМТ встановили динамічний захист нового покоління – "Ніж", який знижує ефективність ворожих кумулятивних і бронебійних оперених підкаліберних снарядів. Крім того, він також ефективний проти боєприпасів, що діють за принципом "ударного ядра". Такий захист вже використовують на танках "Булат", де він себе дуже добре зарекомендував під час активних бойових дій на Донбасі. Власне, його можна легко впізнати по характерній для "Ножа" заокругленій формі башти.

Серед іншого, версія Т-72АМТ передбачає встановлення приладів нічного бачення з електронно-оптичними перетворювачами третього покоління, нічного прицілу 1К13 з можливістю ведення вогню керованою ракетою "Комбат", двигуна В-84-1 замість В-46, комплексу динамічного захисту по типу танку Т-72UA, радіостанцій Aselsan, навігаційної системи СН-3003 "Базальт"; ведучих коліс з гусеницями та відкидними щитками по типу Т-80. Все це має подовжити термін експлуатації танка на 15-20 років.

Власне, більш детально про технічну частину модернізації Т-72 можна прочитати в окремому матеріалі.

Читайте також: Танк Т-72АМТ: Чим небезпечна українська модернізація радянського Т-72.

Тут же зосередимось на доцільності такого проекту. З відкритих джерел відомо, що модернізація одного танка Т-72А до Т-72АМТ обходиться державі від 1 до 2 мільйонів доларів – в залежності від вихідного стану "заліза" і глибини модернізації. У той же час продажна ціна нового сучасного українського танка БМ "Оплот" складає майже 5 мільйонів доларів. Таким чином за ті ж гроші, за які можна було б поставити в армію один "Оплот", поставляється від двох до п'яти модернізованих танків Т-72АМТ.

Читайте також: Досі без "Оплотів": Як модернізований Т-64БВ стає головним танком ЗСУ.

Логічно, що в умовах хронічного безгрошів'я і недофінансування армії було б марнотратством закуповувати для ЗСУ абсолютно нові танки БМ "Оплот" за 5 млн доларів в той час, коли на складах без діла простоюють сотні тон бойового заліза, в якого хіба що морально застріли системи навігації, двигуни і частково озброєння. А, як відомо, на момент розвалу СРСР Україна мала 1269 танків Т-72, з яких на початок 2014 року на складах у законсервованому стані зберігалося до 474 одиниць.

До початку бойових дій на Сході Україні усі Т-72 були виведені зі складу ЗСУ, законсервовані і достатньо активно експортувалися. Однак, війна повернула 72-ки українським танкістам і під час активної експлуатації у ході виконання бойових завдань у зоні АТО вони підтвердили свою надійність та боєздатність. Тому модернізація саме цього типу танків, можна сказати, продиктована "запитом знизу" і є цілком логічним кроком розвитку танкових військ України.

Читайте також: Модернізоване залізо: Що за танк Т-80БВ поставили на конвеєр.

Крім того, на відміну від іншого радянського танку Т-64, який був засекречений, танки Т-72 широко постачався як до країн Варшавського договору, так і на експорт за його межі, зокрема в Фінляндію, Індію, Іран, Ірак і Сирію, де він і досі залишається на озброєнні. Крім цього, модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині й Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.

Таким чином можна говорити також про досить успішну модель модернізації Т-72 як для ЗСУ, так і для експорту. Адже від Т-72 у світі відмовляться ще не скоро, а в нас достатньо матеріалу для того, щоб модернізувати радянський спадок як у себе, так і за кордоном.

Читайте також: Чому китайські танки "VT4" витіснять українські "Оплоти" зі світового ринку.