Українське серце турецьких безпілотників: Як вітчизняні двигуни завойовують світ

Вчора, 20 липня, Туреччина показала дизайн майбутнього дрона з українським двигуном АІ-25. Бойова безпілотна авіаційна система отримала назву MİUS. Розробляє новинку компанія Baykar Makina, яка серійно виготовляє відомі ударні дрони Bayraktar TB2 та Akinci, що використовує інший український двигун – АІ-450.

Читайте також: Турок з українським серцем: Що за безпілотник Akinci встановив рекорд висоти

А поки проект MİUS перебуває на стадії концептуального проектування, можна розглянути українські двигуни, які так зацікавили турецьких виробників зброї.

Історія питання

Турецькі ЗМІ пишуть, що 16 жовтня 2020 року під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Туреччини було підписано низку угод та меморандумів. Країни запланували разом будувати військові кораблі, безпілотники та всі види турбінних двигунів.

"На порядку денному – виробництво декількох типів двигунів у Туреччині і співпраця з проектування двигунів. Також на порядку денному морські проекти, пов'язані з будівництвом та дизайном корветів та фрегатів. Крім того, ми ведемо переговори про швидкі штурмові катери", – прокоментував тоді результати зустрічі голова Управління оборонної промисловості при Адміністрації президента Туреччини Ісмаїл Демір.

Після цього, в грудні 2020 року очільник турецької оборонної компанії Baykar Makina Сельджук Байрактар (який також є зятем президента Туреччини Ердогана) заявив, що його компанія хоче завершити розробку свого безпілотного винищувача MIUS до 2023 року. Він наголосив, що перспективний дрон планують складати виключно із компонентів турецького виробництва, за винятком силової установки – її має скласти український авіаційний двоконтурний турбореактивний двигун АІ-25.

При цьому турецька преса пише, що двигуни для безпілотника MIUS вироблятимуть у Туреччині за ліцензією "Мотор Січі". Майбутній виробник – спільне підприємство "Чорноморський щит", 51% долі в якому має турецька компанія Baykar Savunma і 49% українська держкомпанія "Укрспецекспорт". 

Очевидно, саме це спільне підприємство виготовляє двигуни АІ-450 для безпілотників Akinci.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Повітряні безпілотники

Що за двигуни

АІ-450 – турбовальний двороторний двигун розробки "Запорізького машинобудівного конструкторського бюро "Прогрес" ім. Івченка".

Двигун АІ-450 розробили ще в 1988 році як силову установку для легких вертольотів і літаків у класі злітної ваги 1500-4000 кг. Його можна використовувати у дво- та однодвигунних силових установках літальних апаратів, а також як допоміжну силову установкі.

АІ-450 виконано по двороторній схемі, що включає ротор газогенератора і ротор вільної турбіни. Вільна турбіна передає потужність на редуктор, який встановлений спереду двигуна, через вал, що проходить всередині вала ротора газогенератора.

Злітна потужність двигуна становить 465 кілограмсил (кгс), а крейсерська потужність – 300 кгс.

В травні 2021 року КБ "Прогрес" Івченка почало випробовування повітряного гвинта AI-P500V5. П'ятилопастевий повітряний гвинтстворений для використання із двигуном AI-450T у складі БПЛА. Ця українська новинка збільшує потужність двигуна на 12,8% відносно базової версії.

Саме модифікація AI-450T використовується у безпілотнику Akinci. Два таких двигуни повинні забезпечити політ на висоті понад 12 км протягом 24 годин.

АІ-25 – двовальний турбореактивний двоконтурний авіаційний двигун розробки "Запорізького машинобудівного конструкторського бюро "Прогрес" ім. Івченка".

Його розробка почалась ще у середині 1960-х років, а 21 жовтня 1966 року відбувся перший політ на пасажирському літаку Як-40 (малий пасажирський літак пасажиромісткістю до 40 людей). Вже наступного року на Запорізькому заводі "Мотор Січ" почалося серійне виробництво цього двигуна.

З того часу було виготовлено більше 6300 двигунів, які сумарно налітали більше 60 млн годин і всюди чудово себе зарекомендували. Зокрема, двигун встановлюється на всіх модифікаціях пасажирських літаків Як-40, на польський сільськогосподарський літак М-15 і на чеський навчально-бойовий літак L-39 "Альбатрос" (перебуває на озброєнні ВПС ЗСУ).

Читайте також: Що за військовий літак L-39 розбився на Харківщині

Двигун АІ-25 сертифікований Авіаційним реєстром Німеччини та Італії, що робить його привабливим для експортних замовлень.

Двигун виконаний за двовальною схемою. Ротор компресора розділений на два самостійних ротора (двовальна схема), кожен з яких обертається своєю турбіною. При цьому ротори мають різні оптимальні для них частоти обертання і пов'язані між собою тільки газодинамічним зв'язком.

Двигун АІ-25 має злітну потужність 1500 кгс і крейсерську потужність 443 кгс. На відміну від дводвигунового Akinci, безпілотник MİUS проектується однодвигуновим. Тобто, лише один двигун АІ-25 підніматиме його у повітря.

В чому секрет популярності українських двигунів

Не знаючи, які двигуни розглядались у якості конкурентних при виборі силових установок для своїх безпілотників, важко судити, чому Туреччина обрала саме українські двигуни. Причин бачиться одразу декілька.

Для безпілотників Bayraktar TB2 спочатку використовувався австрійський двигун Rotax 912, однак минулого року європейські ЗМІ писали про деякі розбіжності між Австрією і Туреччиною, через що турки замінили Rotax 912 вітчизняним аналогом.

Очевидно, Україна, як більш залежна в геополітичному плані від Туреччини країна, видається більш привабливим партнером, адже гіпотетично може погодитись на розмін фінансової вигоди на геополітичні інтереси (невизнання Криму російським, офіційні заяви на підтримку України у війні з Росією, постачання тих же безпілотників тощо). На даному етапі Україні вигідний такий розмін. 

Ну і, зрештою,  в Україні завжди вміли розробляти якісні авіаційні і ракетні двигуни – спочатку для усього СРСР, а потім і для усього світу. За часів Радянського Союзу інженерна і конструкторська база у цій сфері традиційно була зосереджена на території УРСР, яку за роки незалежності вдалося зберегти і розвинути.

До речі, Україна славиться не лише авіаційними, але й танковими двигунами. Так, Харківський державний "Завод імені Малишева" ось-ось має отримати замовлення на виготовлення 52 двигунів для пакистанського танку "Al-Khalid".

Читайте також: Пакистанський танк з українським серцем: Як харківські двигуни підкорюють Азію