Знову катастрофа: Що за військовий літак L-39 розбився на Харківщині

2 липня у Харківській області на території Чугуївського військового аеродрому під час навчальних польотів впав тренувальний військовий реактивний літак Л-39. І хоч цього разу пілот літака катапультувався і обійшлося без загиблих, до даного випадку варто поставитись з максимальною серйозністю.

 

Depo.ua не раз піднімав тему занедбаного стану української бойової авіації і відзначав відсутність будь-якого просування вперед у цій сфері. Ми навіть показали всі можливі альтернативи радянському металобрухту, який досі є основою українського військового авіапарку.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Що за вітчизняний проект може боронити небо.

 

Про МіГ-и і СУ-шки ми також неодноразово писали. Тепер давайте ближче розглянемо літак Л-39, який зазнав аварії.

 

Що собою представляє

 

Літак Л-39 "Альбатрос" (L-39 Albatross) – це навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак чехословацької авіабудівної фірми Aero Vodochody, запроваджений у серійне виробництво ще у 1968 році і знятий з виробництва в 1999 році.

 

Сьогодні Л-39 перебуває на озброєні понад 30 країн світу, переважно пост-соціалістичних, або їх стратегічних партнерів. При цьому основними експлуатантами є Чехія, Словаччина, Росія, Україна, Лівія і Таїланд.

 

Відомо, що у 1972-му році ця модель була обрана в якості основного навчально-тренувального літака країн-учасниць Організації Варшавського договору, до якого входила й Україна у складі СРСР.

 

Основне призначення літака Л-39 – початкове навчання курсантів техніці пілотування у простих і складних метеоумовах вдень і вночі, навчання елементам бойового застосування, пов'язаних з перехопленням повітряних цілей візуально, діям по наземних цілях, а також тренування льотного складу льотних училищ і стройових частин.

 

 

Конструкція

 

"Альбатрос" представляє собою суцільнометалевий моноплан з низькорозташованим прямим крилом, виконаний за нормальною аеродинамічною схемою. Літак оснащений трьохопорним шасі з носовим колесом і двоконтурним турбореактивним двигуном.

 

Фюзеляж складається з двох рознімних частин – передньої і хвостової, зістикованих між собою шпангоутами (рамами). За кабіною розташований паливний відсік. У паливному відсіку знаходяться п'ять м'яких паливних баків. Бічні повітрозабірники напівкруглого в плані перетину – дозвукові, нерегульовані. Хвостова частина фюзеляжу і кіль є єдиною конструкцію, яка при необхідності зняття двигуна демонтується.

 

Крило пряме, трапецієподібної форми, трилонжеронне, нероз'ємне за розмахом, з незнімними паливними баками на закінцівках. Крило без аеродинамічної і геометричної крутки. До фюзеляжу кріпиться за допомогою чотирьох вузлів підвіски.

 

Хвостове оперення трапецієвидне, кіль дволонжеронний, з набором стрингерів і нервюр.

 

На літаку Л-39 встановлений двоконтурний двовальний турбореактивний двигун АІ-25ТЛ з осьовим дванадцятиступінчатим компресором і триступеневої газовою турбіною, кільцевої камерою згоряння, подовжувальної трубою і реактивним соплом. Тяга двигуна в стандартних умовах: на злітному режимі – 1720 кгс, на номінальному режимі – 1500 кгс.

 

Паливна система складається з п'яти м'яких розміщених у фюзеляжі паливних баків загальною ємністю 1100 літрів і двох консольних баків по 100 літрів.

 

 

"Начинка"

 

Пілотажно-навігаційне обладнання літака Л-39 включає в себе комбінований покажчик швидкості і числа М ЛУН 1170, висотомір ВД-20, дистанційний авіагоризонт АГД-1, гіромагнітний компас ГМК-1АЕ, комбінований варіометр з покажчиком повороту і ковзання ЛУН 1180, покажчик радіокомпаса ЛУН 3615, радіовисотомір УВ-5, навігаційно-пілотажний прилад НПП і годинник типу АЧС-1. Цими приладами або їх покажчиками обладнані обидві кабіни літака.

 

Крім того, в передній кабіні встановлено покажчик перевантажень з сигналізацією ЛУН 1722 і аварійний магнітний компас ЛУН 1221. В кабіні інструктора на середньому пульті є перемикачі та крани, за допомогою яких можна імітувати в навчальних цілях відмову гіроскопічних і мембранно-анероїдних приладів.

 

Устаткування для радіозв'язку складається з командної УКВ радіостанції РТЛ-11 (або УКХ-ДЦВ радіостанції Р-832М), автономного літакового переговорного пристрою і СПУ, що використовує низькочастотні ланцюги УКВ радіостанції (тільки при установці РТЛ-11). Антена радіостанції щілинного типу розміщена під радіопрозорою закінцівкою кіля.

 

Радіонавігаційне обладнання включає апаратуру ближньої навігації і посадки РСБН-5С ("Іскра-К"), автоматичний радіокомпас РКЛ-41, радіовисотомір малих висот РВ-5 і маркерний радіоприймач МРП-56ПС.

 

 

Озброєння

 

Озброєння літака Л-39 включає бомбардувальне, некеровану ракетну зброю і керовану ракетну навчальну зброю, прицільне і фотоконтрольное обладнання, що дозволяє виконувати прицільне бомбометання з пікірування вільнопадаючими боєприпасами калібром 50-100 кг, прицільну стрільбу некерованими ракетами типу С-5, імітацію пуску керованих ракет по повітряних цілях із застосуванням імітаторів І-318, фотострілянину по повітряних цілях.

 

Для підвіски озброєння на літаку встановлено два підкрильних балкових тримача Л39М-117, Л39М-118. На балкові тримачі можлива установка шістнадцятиствольних ракетних блоків УБ-16-57У і пускових пристроїв АПУ-13М1.

 

 

Використання

 

Після розпаду СРСР Україна отримала "у спадок" чималий парк навчальних літаків Л-39, які досі несуть службу в частинах Повітряних сил України як основний навчально-тренувальний літак. Станом на 1992 рік в Україні було 550 таких навчальних літаків. На них літали пілоти-інструктори Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків і Харківського військового училища.

 

Зрозуміло, що за ці роки кількість Л-39 в Україні зменшилась. Так, лише з 2000 по 2007 рік було експортовано 179 літаків у різні країни від Естонії до США. Станом на 2012 рік в робочому стані налічувалось 38 літаків. Наразі про точну кількість "Альбатросів" в Україні сказати важко.

 

До речі, ця аварія – далеко не перша в Україні. 29 вересня 2017 року під час планових польотів розбився навчально-тренувальний літак Л-39 ПСУ в районі населеного пункту Красилів на Хмельниччині. У результаті авіакатастрофи двоє пілотів загинуло.

 

Читайте також: Під Хмельницьким впав військовий літак, є жертви (ХРОНІКА).

 

Інша трагедія сталась 19 жовтня 2018 року, коли під час виконання навчально-тренувального польоту зазнав аварії навчальний російський літак Л-39 над Азовським морем. Обидва російських пілоти катапультувались, проте вижити їм не вдалось.

 

Модернізація

 

В Україні були спроби модернізувати "Альбатроси". Зокрема, одеський авіаційний завод розробив L-39M1, який був прийнятий на озброєння ВПС України в 2009 році.

 

В 2015 році на озброєння надійшов L-39M, на якому можна було встановити бортовий тренажерний комплексу БТК-39. Він дозволяє імітувати бойове застосування та пілотування на режимах, реалізованих на винищувачах МіГ-29 і Су-27. Однак, як бачимо: скільки не модернізуй "начинку", проти законів фізики не попреш – ці літаки давно відпрацювали свій ресурс, простіше кажучи, "зносилися".

 

Читайте також: Падіння Су-27 під Вінницею: Чому сталась трагедія.

 

Ми вже не раз писали, що всі військові літаки, які зараз є у розпорядженні ВПС ЗСУ, в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2025-му. Враховуючи п'ятирічний період необхідного навчання як льотного складу, так і обслуговуючого персоналу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатись з заміною потрібно не пізніше 2020 року. Головне, не помилитися з вибором.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Що не так з китайським L-15.