"Українська" місія Лі Хуея: До чого насправді Китай схиляє Європу

Про що Лі Хуей говорив у Європі, та чому там його проігнорували перші особи

Depo.ua викладав версії, з якою метою китайський кормчий Сі відправив свого спеціального представника Лі Хуея до Києва, Варшави, Берліна, Брюсселя, Парижа і Москви. Головна з них – Пекін шукає варіанти порятунку "обличчя путіна". Тобто намагається намацувати, де Україна та її союзники можуть посунути червоні лінії. Судячи з офіційних заяв представників української влади, дипломату з Піднебесної пояснили деталі "формули миру" Володимира Зеленського, а в китайських новинах повідомили, що Лі Хуей розповів українцям про китайський мирний план. Очевидно, чимало зі сказаного під час зустрічей залишилося за кадром, але такою є специфіка дипломатії під час війни.

Після Києва китайський "човник" поплив до Варшави. З повідомлень звідти відомо, що поляки висловили сподівання: Китай як постійний член Радбезу ООН засудить агресію росії та чинитиме тиск на неї, щоб вона повернулася до дотримання принципів міжнародного права. Також Варшава висловила стурбованість заявами Китаю про намір зміцнити двосторонні зв'язки з рф. У розмові з Лі Хуеєм заступник міністра закордонних справ Польщі Войцех Гервель висловив сподівання, що КНР ніколи не визнає анексію українських територій росією, а також попередив про "серйозні наслідки" для відносин з Європою у разі, якщо Пекін вирішить надати військову допомогу кремлю. У свою чергу Лі Хуей заявив, що ситуація в Україні "не відповідає нічиїм інтересам", але "не має легкого вирішення". Щось схоже він говорив і в Києві.

У Парижі з китайським гостем зустрівся навіть не заступник глави МЗС, а генеральний директор з питань політики та безпеки міністерства закордонних справ Фредерік Мондолоні. Спецпредставник заявив, що Пекін на основі свого "мирного плану" готовий зміцнювати діалог зі сторонами для врегулювання "кризи в Україні". Також, як повідомлялося у ЗМІ, Лі Хуей зазначив, що між Китаєм та Францією є "багато консенсусів щодо українського питання". Такі само розмиті формулювання прозвучали і від Мондоліні: Франція очікує, що Китай продовжить відігравати конструктивну роль у припиненні вогню та війни.

Традицію приймати дорогого китайського гостя не першими особами продовжила Німеччина. Держсекретар у міністерстві закордонних справ ФРН Андреас Міхаеліс закликав Пекін сприяти ухваленню росією рішення про завершення війни в Україні. А ще – що Китай чітко визнає і засудить російську агресію. Як постійний член Ради Безпеки ООН Китай має особливу відповідальність.

Про підсумки поїздки свого дипломата до Брюсселю повідомив китайський МЗС. "На зустрічі з офіційними особами ЄС Лі Хуей заявив, що Китай завжди відстоював об'єктивну і справедливу позицію щодо українського питання і активно сприяв мирним переговорам". Загалом, судячи з офіційних повідомлень, позиція посланця Сі Цзіньпіна була дуже обережною, здається, він більше слухав, аніж говорив.

Чи торгував Лі Хуей українськими територіями

З огляду на викладене, публікація у впливовому американському The Wall Street Journal про те, що Лі Хуей переконував європейців закликати до припинення війни в Україні, визнавши панування росії над тимчасово окупованими нею українськими територіями, мала ефект інформаційної бомби. Цю новину активно розганяли й російські пропагандистські канали. При чому з акцентом, що Захід відхилив пропозицію китайців.

На Банковій на публікацію в американській пресі відгукнулися коментарем Михайла Подоляка: "Будь-який "компромісний сценарій", який передбачає звільнення не всіх територій України, та про який періодично говорять "анонімні джерела" в європейських та американських елітах, – рівнозначний визнанню поразки демократії, виграшу росії, консервації режиму путіна і, як наслідок, різкого зростання конфліктів у глобальній політиці. Все це – блакитна мрія росії. Питання риторичне: навіщо окремі публічні суб'єкти продовжують грати в "російський медійний сценарій" і затягувати конфлікт?" Цікаво, що ім’я Лі Хуея не згадувалося.

А в суботу глава нашої дипломатії Дмитро Кулеба спростував зраду від The Wall Street Journal. За його словами, він поспілкувався з європейськими колегами зі столиць, куди приїздив Лі Хуей, і жоден з них не підтвердив написаного в американському виданні. При цьому Кулеба додав, що Україна продовжить вести діалог з Китаєм, але "відповідно до трьох базових принципів": взаємна повага до територіальної цілісності, жодні пропозиції, які передбачають територіальні поступки, Україна розглядати не буде, ніякого замороженого конфлікту.

Поки світ перетравлював сенсацію від WSJ, Лі Хуей в неділю завершив свою "українську" місію гостинами у Москві. Там китайський дипломат зустрівся з Ріббентропом путіна – Сергієм Лавровим. За повідомленням МЗС КНР, для врегулювання "української кризи" Пекін готовий посилити обміни і діалог між всіма сторонами конфлікту. У відповідь китаєць вислухав від Лаврова маячню про те, що росія за переговори, але їм заважають "західні куратори Києва". Тобто назагал обидві сторони абсолютно нічого нового не повідомили. Що і не дивно.

Отже, виходить, поважне американське видання видало фейк? Якщо так, то з якою метою? А якщо інформація була правдивою, тоді навіщо наші першими кинулися її спростовувати? Зазначимо: МЗС Китаю ніяк не відреагувало на сенсацію від The Wall Street Journal, публічно нічого не коментували й дипломатичні відомства Франції, Польщі, Німеччини та ЄС. Тож адвокатом Лі Хуея виступив тільки Київ.

Можна припустити, навіщо була ця публікація. Китай намагається вбити клин у взаємини Європи і США, розмовами про мирні переговори шукає серед європейських політиків прихильників замороження війни шляхом територіальних поступок України. Поки такі сидять тільки в уряді Угорщини, проте не можна виключати розширення прокитайського лобі. Тому американське видання цією статтею могло завдати превентивного удару, показавши, що нічого, окрім гри в інтересах росії, від Пекіна чекати не варто. Чи дійсно Лі Хуей з кимось в Європі обговорював ідею завершення війни в обмін на наші території? Цього виключати не можна. Згадайте посла КНР у Франції Лу Шайє, який публічно поставив під сумнів суверенітет колишніх радянських республік. Коли розгорівся скандал, МЗС Китаю змушене було зробити уточнюючу заяву, однак неприємний осад від світоглядних підходів китайської дипломатії лишився. Втім, якщо Лі Хуей і зондував подібними ідеями європейських політиків, то, скоріше за все, до Москви він привіз неприємну новину – допомогу Україні Європа не зупинить, прогинатися під путіна не буде.

Що ж до адвокатування Лі Хуея українським МЗС, то і цьому, вочевидь, є причина. По-перше, немає стовідсоткового підтвердження, що китаєць торгував Україною в Європі, є лише посилання на джерела. По-друге, експертне середовище в Україні різко негативно відреагувало на публікацію у The Wall Street Journal, мовляв, нічого іншого від китайців не варто було очікувати, а наші дарма покладають на Китай будь-які сподівання. Тож коментар Кулеби – це ще й самозахист від внутрішніх критиків. Інша справа, чи треба було це робити на тлі того, що наші партнери зустріли візит китайського спецпредставника без фанфар. А спростування чи підтвердження від Пекіна так і не дочекалися. Звідти поки прозвучало: у питанні "української кризи" Китай завжди дотримувався цілей та принципів Статуту ООН, незмінно дотримувався об'єктивної та справедливої позиції та активно просував мирні переговори. Без уточнення, в який саме спосіб Лі Хуей щось просував. В цілому можемо констатувати, що перший раунд китайської човникової дипломатії завершився без обнадійливих сигналів до Пекіна й Москви. Чекаємо на другу серію.