Посунути червоні лінії: Як Китай рятуватиме путіна і що буде після турне Лі Хуея

Цікаво, що перша інформація про зустріч Володимира Зеленського з китайським гостем з’явилася неофіційно, її поширили іноземні інформаційні джерела. У їхніх новинах переповідали слова Лі Хуея, що Пекін допоможе Україні "у межах своїх можливостей". Також спецпосланець Піднебесної зазначив, що припинення війни вимагатиме від усіх сторін зміцнення довіри та створення умов для припинення вогню та мирних переговорів. "Панацеї для вирішення кризи (так китайська влада називає повномасштабне вторгнення росії на нашу землю – ред.) немає, всі сторони повинні почати з себе, накопичити взаємну довіру, створити умови для припинення війни і мирних переговорів", – заявив Лі Зеленському. Тобто, запропонував миритися першими?

Офіційно про те, що розповідали китайському гостеві українці, а їм – гість, стало відомо трохи згодом. Виявилося, що Лі Хуей та члени китайської делегації зустрілися не тільки з президентом, а й з очільником президентського Офісу Андрієм Єрмаком, його заступником Романом Машовцем, головним нашим дипломатом Дмитром Кулебою, начальником ГУР Міноборони Кирилом Будановим, омбудсменом Дмитром Лубінцем, уповноваженою президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук, віцепрем’єр-міністром з відновлення Олександром Кубраковим, міністром енергетики Германом Галущенком, послом України в КНР Павлом Рябікіним. Мабуть були й інші особи, які не потрапили до прес-релізів. Одним словом, делегації надали різнобічну інформацію. Спілкуватися з таким широким колом українських чиновників було бажанням гостей чи нашої сторони, не повідомляється. Але це не так важливо, головне, що у Пекіні почули позицію українців. І, можливо, хоча б перестануть називати війну "українською кризою". Поки цього не сталося.

Якщо підсумувати офіційні повідомлення українських спікерів, то візитеру повідомили три ключових речі. Перша: є "формула миру" президента Зеленського, на ній стоїмо і не можемо інакше. Друга: розповіли китайцеві, вочевидь зі зрозумілими для нього доказами, про шалені втрати росіян в Україні та про масове вбивство росіянами мирних українців. Китайська пропаганда підспівує кремлівській, в якій жертви окупантів навмисно применшуються. Третя: китайського посланця повідомили про ситуацію на ЗАЕС та навколо неї. Нагадаємо, Китай кілька разів застерігав від використання ядерної зброї і виступив проти передачі такої зброї іншим країнам.

З офіційних повідомлень китайської сторони, у тому числі МЗС КНР, також виділимо три ключових. Перше: спецпредставник КНР виклав українцям позицію щодо "мирного плану" Сі Цзіньпіна і висловив готовність брати участь у мирному врегулюванні на основі цього плану. Depo.ua свого часу аналізував цей, загалом, малозмістовний документ, мета якого – показати, що Китай також вступає у геополітичну гру навколо українсько-російської війни. Друге: позиція Китаю щодо політичного врегулювання "української кризи" – шукати найширші точки дотику у міжнародній спільноті та зробити свій внесок у якнайшвидше припинення вогню та відновлення миру. Третє: Китай по-своєму відіграв конструктивну роль у полегшенні гуманітарної ситуації в Україні та продовжуватиме надавати Україні посильну допомогу.

Отже, довгоочікуваний візит Лі Хуея до Києва відбувся. Його складно назвати публічним. Є заяви з обох боків, але в ключових моментах позиції залишилися кардинально різними. Наприклад, ні ми китайський мирний план, ні китайці наш – не підтримали. Далі посланець від товариша Сі їде до Польщі, Німеччини, Франції, потім – до Москви. Тому аналізувати підсумки його турне зарано. Хоча певні версії та оцінки вже є. Одна із них – китайці не проти долучитися до повоєнної відбудови України, тому окрім політичної частини переговорів може бути й економічна. Але є й інші версії, розглянемо їх детальніше.

Велике турне Лі Хуея – наступний етап нав’язування Китаєм свого миротворництва. Спочатку був "мирний план", потім згода Сі Цзіньпіна поговорити телефоном із Зеленським. Тепер гра прискорилася. У ситуації навколо України в китайських комуністів є два глобальні інтереси. Перший: не допустити повної поразки кремля у війні. Те, що зараз робить Пекін, – шукає варіанти порятунку путіна. Який зробив росію васалом Китаю. Тут важко не погодитися з президентом Франції Еммануелем Макроном. Для Сі поганий сценарій зміни влади в росії у випадку її поразки. Йому з путіним зручно, оскільки той дуже залежить від позиції КНР. І стане ще більш залежним, якщо Сі Цзіньпіну вдасться досягти домовленостей про бодай якесь заморожування війни. То ж завдання Лі Хуея на цьому етапі – дізнатися, чи можливо якось посунути червоні лінії Києва, Варшави, Парижа та Берліна. Тому слідкуємо за заявами з європейських столиць: якщо звучатиме, як досі, що формат мирних переговорів має визначати Україна, це одне, коли ж почуємо якісь варіації на тему заморозки війни в обмін на щось – це вже гірше. Тут звертають на себе увагу сумнівні публікації про начебто обговорення у високих кабінетах на Заході замороження конфлікту за корейським сценарієм. Depo.ua свого часу детально пояснював, чому міф про корейський сценарій для України вигідний росії.

Тепер про другий інтерес. Свого часу Depo.ua аналізував, як Україна може використати амбіції Сі Цзіньпіна стати глобальним геополітичним гравцем. "Мирний план" Пекіна тому і порожній, що китайці готові наповнювати його тим, що вигідно їм. Тому вони шукатимуть, на що можна обміняти мир. Тобто варіант, де можливо зійтися посередині. Умовно кажучи, Україна наполягає на повній деокупації наших територій включно з анексованим Кримом. Для росії це означатиме повний крах, тому вона може пообіцяти Китаю золоті гори, якщо той знайде прихильників сценарію "жест доброї волі" із Запорізької і Херсонської областей в обмін на винесення Криму за дужки мирних домовленостей. Не вийде – спробують поторгуватися про щось інше. Сі Цзіньпіну за великим рахунком байдуже, хто і що територіально втратить, йому головне показати так званому глобальному півдню свою здатність бути новим центром світової геополітики. Україні у спілкуванні з китайськими комуністами не варто схиляти їх на свій бік, це не вийде (приміром, цього тижня до нас приїздив китайський спецпредставник, а наступного на економічний форум до Китаю приїдуть російські урядовці та підсанкційні бізнесмени), але якщо Сі Цзіньпін вже в’язався у гру, тоді грати з ним потрібно по тих правилах, які зроблять його хоча б передбачуваним для нас.