18 видатних українок сучасності: антологія Depo.ua

Вони не є політиками чи зірками шоу-бізнесу, але вони – справжні героїні, взірець наполегливості, кмітливості, гідності і сили духу

Depo.ua розповідає про видатних жінок постійно, а до 8 березня пропонує вам одразу цикл статтей про видатних українок сучасності.

Науковиця, про яку дізнався весь світ і найстарша волонтерка України, про яку знає все село.

80-річна тенісистка і спортсменка, яка в спортзалі перемагає рак.

Зоозахисниця і стартаперка, яка допомогла десяткам українців заробляти своїм талантом, а не їхати у найми за кордон.

Модель, яка перемогла зневагу до власного тіла, і дівчина, яка своїм прикладом доводить, що краса не залежить від стану здоров'я людини.

І ще багато цікавих і зворушливих історій про неймовірних українок.

НАТАЛІЯ АТАМАСЬ: РІДКИЙ ПТАХ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ

Наталія Атамась – орнітолог і реформатор. Вона входить в ініціативну групу з реформування української науки і працює над тим, щоб суспільство усвідомило: наука – це цікаво.

Наталія спеціалізується на водоплавних птахах, і, окрім своєї захопливої роботи, бере участь у реформуванні науки, а також – її популяризації. Разом з вченими-однодумцями вона організувала Дні науки, які тепер проходять вже в сімох містах і збирають гостей різного віку і професій.

За бажання дізнатися більше про те, як Наталя юною дівчиною проводила ночі на кладовищі заради вивчення сов, і що за нахабне пташисько сидить в неї на капелюсі, прочитайте статтю "Орнітолог про сов на кладовищі, зникнення рідкісних птахів в АТО і образ вченого-жебрака"

ОЛЕНА АНТОНОВА: ДОПОМАГАЄ КРИМЧАНАМ ЗАЛИШАТИСЯ УКРАЇНЦЯМИ

Олена Антонова – кримчанка, та ще й родом з Донбасу. Четвертий рік вона безкоштовно допомогає кримчанам отримати українські документи на материку.

Олена збирає групу, разом вони їдуть до Херсону, і там вона водить їх по інстанціях, роз'яснює, до яких установ звернутися, як зібрати і заповнити документи. Контролює, щоб кримчан не відфутболювали місцеві чиновники і ніде не порушувалися їхні права.

Про кримських патріотів, спостереження Олени за тим, як змінився попит на українські документи з наданням безвізу і про те, як вона відрізняє нормальних кримчан від ватників, читайте в статті "Безвіз без совісті: Як ватні кримчани намагаються отримати український закордонний паспорт"

 

ОЛЬГА БРОВАРЕЦЬ: ЗРОБИЛА СЕНСАЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ В ГАЛУЗІ МУТАЦІЙ

Ольга Броварець - наймолодша в Україні доктор фізико-математичних наук. До тридцяти років вона здобула дві нагороди світового рівня і міжнародну славу.

На її дослідження, присвячені фізичним механізмам мутацій у ДНК, активно посилаються науковці всього світу і навіть ставлять експерименти, спираючись на отримані українцями теоретичні дані.

Її неодноразово кликали працювати за кордон, але вона хоче працювати на користь, в першу чергу, своєї держави.

Якщо вам цікава ця тема, прочитайте інтерв'ю з Ольгою, про її наукові дослідження, сенсаційне відкриття і ставлення до України "Як 30-річна доктор наук з України підкорює світ мутаціями"

НАДІЯ ВАСІНА: ВИСТУПАЛА НА РОСІЇ, ЩОБ ЗАРОБИТИ НА ДОПОМОГУ УКРАЇНСЬКИМ ВІЙСЬКОВИМ

Чемпіонка всесвітньої універсіади з художньої гімнастики Надія Васіна не приховує, що виступала на Росії. І так само не приховує, що частину зароблених на Росії, в США та Європі грошей витрачає на українських військових. Їздить з концертами в АТО. І отримує погрози від росіян.

В США вона їздить з великим прапором України на авто і всюди, де юуває, старається донести до людей правдиву інформацію про події в країні. А про виступи на Росії каже: "Так, я з тих, хто не цурається брати гроші у кацапів і витрачати на своїх хлопців"

Про те, чому дівчині довелося виступати на Росії та навіть перед Путіним і на що вона витрачає зароблені гроші, читайте у відвертому інтерв'ю "Українська гімнастка - про виступ перед Путіним, звірства Дерюгіних і палаючий сепарський танк"

НАНА ВОЙТЕНКО: ВИВЧАЄ, ЯК БОРОТИСЯ З БОЛЕМ І НАУКОВЦЯМИ-ДАРМОЇДАМИ

Нана Войтенко – розробляє революційні методики боротьби з хронічним болем. На основі її робіт можна створити анальгетики нового покоління – коли пігулки не загалом знижують чутливість організму, а діють на конкретний механізм болю.

Нана працювала в США, але повернулася в Україну, щоб побудувати тут лабораторію, і зрештою вимушена була займатися цим без підтримки держави. Наразі в її лабораторії працюють зокрема над тим, аби зрозуміти, який тип рецепторів відповідає за біль.

"Це називається фенотипувати біль. Одне з наших завдань – зрозуміти, який молекулярний механізм відповідає за визначений тип болю. І в ідеалі, знайти спосіб його скоректувати так, аби усе функціонувало, як у здоровому організмі. Ці дослідження ми проводимо стосовно різних типів болю", - розповідає Нана.

Вона - нейробіолог, професорка, засновниця лабораторії сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України.

Якщо вас цікавлять секрети утримання мозку у тонусі і наукові реформи, читайте інтерв'ю із професоркою Войтенко про спущені у пісок гроші, реформу науки і генетичні методи боротьби з болем

ОЛЕНА ВЕЧКАНОВА: ВІДКРИЛА БАГАТИЙ РИНОК США ТА ЄВРОПИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ МАЙСТРІВ

Олена Вечканова допомагає українським майстрам вийти на міжнародний ринок. Вона створила маркетплейс ThreeSnails через який продає в США їхні роботи: етнічний одяг, прикраси, посуд ручної роботи.

Команда стартапу їздить в експедиції, щоб відшукати і долучити до проекту більше народних майстрів з унікальними навичками, робить ефектні знімки виробів та просуває роботи у соцмережах. Завдяки цьому проекту десятки тисяч людей замість їхати з України за кордон на заробітки, залишилися з родиною і заробляють іноді навіть більше.

Лише за місяць українські майстри заробили на маркетплейсі 1,8 млн грн, продаючи свої вироби в США, Канаду та Європу.

Про те, що найбільш цікавить закордонного покупця, як вийти на цей ринок і чому українські народні вироби викликають в американців та європейців щирий захват читайте в статті "Портал в Америку: Cтартаперка про міграцію українських речей і 100-тисячні заробітки різб'ярів"

ГАЛИНА ГОРЯНА: 84-РІЧНА ТЕНИСИСТКА, МАНДРІВНИЦЯ І БЛОГЕР, ЯКА НЕ ДАЄ "ВІДПОЧИВАТИ" ПЕНСІОНЕРАМ

84-річна тенісистка Галина Горяна представляє нашу країну на міжнародних змаганнях з тенісу в категорії 80+. В цій категорії Україна є єдиною на пострадянському просторі.

Галина - вчена, лікар, спортсменка і тренер-волонтер. Вона з юності захоплювалася спортом і наукою, є кандидаткою біологічних наук, лікарем, автором низки книжок про те, як зберегти і відновити здоров'я, а ще - мамою і бабусею. Працювала з легендарним Амосовим і вивчала здатність людського організму опиратися радіації. Після аварії на ЧАЕС розробляла програми лікування для опромінених пожежників, завдяки її методиці стимуляції кровотворення її група, 12 осіб, - єдина, яка обійшлася без пересадки кісткового мозку, і всі вижили.

Коли Галині було 40 років Вона зламала хребет, катаючись на лижах, стан здоров'я стрімко погіршувався і за прогнозами медиків ноги скоро мали відмовити. Тоді вона вивчила йогу і вилікувала себе сама.

В 60 вперше взяла до рук ракетку, в 80 вперше представила Україну на міжнародних змаганнях для літніх тенісистів. Вона веде клуб активного довголіття, вчить англійську, консультує пацієнтів із проблемами хребта, читає лекції, знімає і монтує відео для свого каналу на YouTube і засиджується у Фейсбуці, де в неї більше двох тисяч друзів.

Докладніше про цю неймовірну жінку читайте в статті про те, чому "Відпочиваючи" на лавочці, пенсіонер створює проблеми тим, кого любить"

МАРИНА ДИХТЯР: БОРЕТЬСЯ З РАКОМ, ТЯГАЮЧИ ЗАЛІЗО І НАДИХАЄ ЛЕДАРІВ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ

Вона працювала в будівельній компанії, мала непогану зарплатню, велике коло друзів і майже все, чого хоче сучасна жінка. Поки навесні 2014 року не відчула, як всередині, у череві, щось розростається і болить. Місяць за місяцем ставало все гірше, вона не могла працювати, їсти, спати.

Два роки тому Марині поставили діагноз - перитонеальна мезотеліома, форма раку, на яку хворіє менше ніж одна людина на мільйон. Лікарі зізналися – не знають, що робити. Можна хіміотерапію, хоча не факт, що допоможе… Але в Україні - це єдиний можливий спосіб лікування.

Марина не опустила руки. Вона взялася за гантелі і замість хіміотерапії пішла в спортзал. Півтора роки дівчина боролася із хворобою тільки власними силами, займалася спортом, укріплювала організм. Її біцепсу заздрили багато чоловіків, а силою і витримкою захоплювалися професійні спортсмени. Її фото надихають займатися спортом навіть запущених ледацюг.

Коли було написано цю статтю, вона збирала гроші на операцію. Це вдалося, операцію було зроблено і наразі Марина продовжує лікування. Вона також повернулася до спортзалу.

Якщо трохи мотивації, світлої енергії і мудрості потрібно і вам, якщо ви дізналися про страшний діагноз або просто відчуваєте себе зневіреним, прочитайте інтерв'ю з Мариною Дихтяр "Дівчина на Мільйон"

ТЕТЯНА КОВАЛЬЧУК-СКОРОХОД: ЗРОБИЛА КОСМОС ДОСТУПНИМ ДЛЯ ДІТЕЙ

Наукова співробітниця Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ Тетяна Ковальчук-Скороход вивчає іоносферу і сподівається зробити відкриття світового рівня.

Вона досліджує іоносферу, проводить лекції і майстер-класи у власноруч створеному планетарії із сміттєвих пакетів, а також веде сайт, присвячений космічним дослідженням.

Її планетарій зі сміттєвих пакетиків - це купол з непрозорої плівки, в якому є дірочки. "Вони зображають зірки, коли крізь них всередину проникає світло. Залазиш всередину і вивчаєш зоряне небо. Для яскравіших зірок отвори більші. Приблизно я нанесла 35-40 сузір'їв по п'ять-сім зірок у кожному, поєднала їх невидимими чорнилами, які світяться під дією ультрафіолету", - розповідає науковиця про свою розробку.

Вона проводить безкоштовні майстер-класи для дітей, навчаючи їх орієнтуватися в зоряному небі, небесних тілах, супутниках, ракетах. Все це не приносить багато грошей, тому у вільний час пані Ковальчук-Скороход дає в ресторані лекції з рукоділля.

Про те, де і як можна відкрити для себе небо за допомогою винаходу Тетяни читайте в статті: "Дослідниця космосу Ковальчук-Скороход. Про планетарій зі сміттєвих пакетів та провісники землетрусів"

ОКСАНА КОНОНЕЦЬ: ДОПОМАГАЄ ДІВЧАТАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПОВІРИТИ В СЕБЕ

Оксана Кононець в 19 років впала з п'ятого поверху і переламала хребет. Але важка травма і постійний біль не зломили її волю до життя. Залишаючись на візку, дівчина отримала другу вищу освіту, почала кар'єру фотомоделі і допомагає іншим повірити у власні сили.

Оксана започаткувала фотопроект "Нескорена краса", в рамках якого дівчата на інвалідних візках можуть довести собі та іншим – вони красиві та особливі.

Про те, як Оксана знайшла в собі сили жити далі, та ще й допомагає іншим, читайте в інтерв'ю: "Українська фотомодель на візку: Якщо я залишилась жива, значить, мушу змінити світ на краще"

ОЛЕКСАНДРА КУТАС: ПІДТРИМУЄ ПОРАНЕНИХ АТОВЦІВ І ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПО ВСЬОМУ СВІТУ

Олександра Кутас з народження прикута до інвалідного візка. При цьому дівчина вважає, що інвалідність – не привід відмовлятися від своєї мрії. Вона стала фотомоделлю.

З'явившись у березні минулого року на Українському тижні моди в якості хостес, Олександа звернула на себе увагу західних ЗМІ. Після публікації у Daily Mail дівчина отримала купу листів з усього світу - люди дякували за можливість заново повірити у себе.

Один з крайніх проектів Олександра реалізувала разом з фотографом Андрієм Саримсаковим. Виставку під назвою "Розірви свої ланцюги" мешканці столиці могли побачити в Музеї історії Києва

Крім цього, дівчина вивчилася на психолога і вже працює за професією, займаючись волонтерством у військовому госпіталі.

"Минулого літа впродовж двох місяців ходила до поранених бійців. Ми жартували, сміялися, говорили про футбол. І я, і вони отримували задоволення від спілкування. В госпіталі було багато людей з інших міст, в яких не було близьких у Дніпропетровську", - розповідає вона дівчина.

Про те, як дівчина на візку здійснила свою мрію стати фотомоделлю читайте в статті: "Як українська модель на візку підкорює світовий подіум"

ЛЕСЯ ЛИТВИНОВА: ДОПОМАГАЄ ВИМУШЕНИМ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ ВИЖИТИ

Леся Литвинова - волонтер, режисер, громадський діяч. Вона брала активну участь в Революції, потім допомагала кримським переселенцям.

Фото: Леся Литвинова/Facebook

Від початку АТО вона стала допомагати вимушеним переселенцям, Волонтерський центр на Фролівській, 9/11 приймав все, від меблів до ковдр і від взуття до борошна. Після того як потік переселенців зменшився, Леся переключилася на адресну допомогу в першу чергу переселенцям, які мають важкі хвороби і потребують на грошову підтримку. Вона врятувала від смерті, болю, відчаю, знайшла способи подарувати ще кілька років життя десяткам людей. Жертвуючи своїм здоров'ям, інтересами, кар'єрою.

На жаль, журналісти Depo.ua ще не мали за честь записати інтерв'ю з Лесею Литвиновою. Про те, з чим їй доводиться стикатися під час волонтерської діяльності читайте в статті: "Чому вмирають волонтери"

ОЛЕКСАНДРА МЕЗІНОВА: УТРИМУЄ НАЙБІЛЬШИЙ В УКРАЇНІ ПРИТУЛОК ДЛЯ ПОКИНУТИХ ТВАРИН

Олександра Мезінова відкрила притулок, де живуть 2,5 тисячі безхатніх собак та котів. Лікує, годує і підшуковує їм нових власників.

"Спочатку я тягала тварин додому, - розповідає вона, як 18 років тому стала волонтером. - Але вдома родина. Вони поблажливо ставилися до мого захоплення, проте не настільки, щоб обростати собаками. Тим паче, що в нас вже було чотири собаки, маленька дитина і жили ми в орендованій квартирі. Тож я стала шукати місце для притулку, орендувала приміщення на жахливих умовах за страшними цінами, аж поки на мене не вийшла дружина народного депутата. Вона вже знала про мою діяльність, купила приміщення, потім один депутат також купив, потроху стали збиратися спонсори і так виник цей притулок. Побудували вольєри, паркан, зробили ремонт"

Притулок живе на благодійні пожертви, є постійні і періодичні спонсори, час від часу наїжджають волонтери – допомагають прибирати і вигулюють собак. На чотирьох гектарах притулку, що виник на місті колишнього радгоспу, собак живе близько двох тисяч, і ще близько півтисячі котів.

Загальновідомий факт, що нема сенсу купувати собаку чи кота, коли можна взяти його з притулку. Де його знайти, як можна допомогти притулку чи просто приїхати і поспілкуватися з тваринами читайте в емоційному репортажі звідти: "Колись і вас так викинуть: 2,5 тисячі прикладів справжньої зради"

КАТЕРИНА МАЛКІНА: МАРІУПОЛЬСЬКА ГОЛІВУДСЬКА ЗІРКА ВІД НАУКИ

Катерина Малкіна зацікавила європейський ринок своїм варіантом вирішення проблеми сміття та здобула наукове визнання. В 14 років вона стала срібним призером престижної Всесвітньої олімпіади з екології (INESPO) в Нідерландах серед 200 учасників з 49-ти країн світу.

Іде оформлення патенту на її винахід – утилізацію пластику за допомогою личинок жуків.

Більше про кмітливий винахід юної науковиці можна прочитати в статті "Українська школярка, що здивувала світ: Про пошуки молі заради утилізації сміття"

МАЙЯ: ПІШКИ АМЕРИКОЮ ЗАРАДИ УКРАЇНИ

Американська аналітик Майя з містечка Фронт Ройял в штаті Вірджинія пішки йде в Каліфорнію, щоб навернути увагу світу до проблем українців.

Як вона опинилася в цій добірці? Бо вона також українка! Батьки Майї родом з Львівщини, а вона – перше покоління з сімейної лінії, яке народилося в США. Громадянство в дівчини вже американське, але вона добре знає українську і Україна для неї не менш рідна за країну, де вона народилася.

Весною 2015 році Майя відправилася в пішу подорож Америкою, щоб привернути увагу співгромадян до того, що відбувається в Україні і всім на своєму шляху розповідати про неї

Про те, скільки пройшла Майя і як продовжилася її подорож читайте в статті "Як американка Майя пішки йде через США заради України"

ЄВДОКІЯ ПОПОВИЧ, МАМА ПІСКІВ: ДЛЯ НЕЇ ВСІ БІЙЦІ – ЇЇ ДІТИ

Євдокія Попович - цивільний лікар з Івано-Франківщини, багатодітна матір і бабуся. Коли почалася війна, вона поїхала на Донбас медиком. Працює в тилу і на передовій, вивозить з під обстрілів і лікує поранених атовців.

Бійці звуть її мамою та Степанівною, а журналісти – мамою Пісків.

Вона їх – синочками. Кажуть, коли в Степанівни ламається автівка, вона бере рюкзак і суне пішки. Кажуть, що в неї завжди можна знайти гарячу каву і тепле слово. Четвертий Мама Пісків майже живе на передовій.

На жаль, журналісти Depo.ua ще не мали за честь записати інтерв'ю з Євдокією Попович. Про те, з чим їй доводиться стикатися під час волонтерської діяльності читайте в статті: "Хто образив маму Пісків"

ВІКОРІЯ ЩЕЛКО

В неї було 5 корон з конкурсів краси, вона працювала моделлю і важила 48 кілограмів, але це було до вагітності і розлучення з чоловіком. Особисту трагедію Вікторія почала заїдати солодким, набрала вагу, намагаючись позбавитися зайвих кілограмів надірвала спину і заробила собі три грижі.

Коли лікарі сказали їй, що є небезпека взагалі втратити можливість ходити, Вікторія переглянула ставлення до себе. Вона вирішила, що стане моделлю Plus size.

Пишна красуня має п'ять вищих освіт, служить в поліції, створила український комітет конкурсу Miss World Plus Size, щоб вона та інші красиві українки могли взяти в ньому участь. Наразі вона продовжує кар'єру моделі.

Про те, що допомогло їй знову повірити в себе читайте в інтерв'ю з Вікторією: "Українська учасниця "Пишної Міс світу" про манію худнути, прозріння і участь у "Євробаченні""

АНАСТАСІЯ ШИЙКА: 93-РІЧНА ВОЛОНТЕРКА

Жителька селища Ничипорівка, 93-річна Анастасія Степанівна Шийка – одна з найстарших в Україні волонтерів. На своєму житті пані Анастасія бачила дві війни і перемоги мріє побачити також обидві. Але на всяк випадок вже склала заповіт, наказала – її труну до церкви обов'язково мають нести волонтери.

Вона завжди була активним членом громади, а коли почалася війна, дізналася про волонтерів і відчула - також може допомогти. Навіть якщо пенсія крихітна і з цінного в хаті – ікони, вишиванка і фотографії дітей.

Пані Анастасія стала ходити по сусідах і просити їх передати щось в АТО. Хто одежу стару, хто консервацію віддасть, хто городину. Хтось і не хотів допомагати, то вмовила.

"Відкриває двері мені господар: "Нічого нема і жінка зайнята, на городі". Я йому кажу, то дайте хоч двадцять гривень, на бензин. Витяг, дав, - розповідає вона. - А були такі, що казали: "Та, там вони, ті волонтери, все собі забирають". Я їм кажу – читайте газети. Мені в селі багато чого приносили, дуже багато. Харчі, курточки, матраци, шкарпетки, ліки… Я як допомогу зберу, так аж рада, навіть краще сплю".

Зібране пані Анастасія складала собі в комору, а коли її вдома не було, каже, люди самі приносили та й залишали. А вона потім передавала з іншими волонтерами, щоб відвезли на фронт

Про те, як в 93 роки самостійно поратися по господарству, садити город, у вільний час займатися волонтерством і ні про що не скиглити, читайте в статті: "Залучила все село: Як працює 93-річна волонтерка - друг бійців АТО"

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна