Від безпілотників до космосу: Як розвиватиметься військова співпраця України і Туреччини

Вчора, 18 листопада, Верховна Рада ратифікувала угоду про військову співпрацю між Україною і Туреччиною. Очікується, що це дозволить створити основу для відносин та розвитку співпраці між сторонами за 21 напрямом військового співробітництва – на додаток до тих 30, що вже існують.

Сама рамкова військова угода між урядами України та Турецької Республіки, підписана 16 жовтня 2020 року у Стамбулі. З боку України її підписав тодішній міністр оборони Андрій Таран, а з боку Туреччини – міністр національної оборони Хулусі Акар.

Оскільки це рамкова угода, то деталей вона не містить, а лише окреслює рамки майбутньої співпраці. За великим рахунком, документ створює правові засади для розширення та поглиблення наявного українсько-турецького співробітництва у сфері оборони.

Також угода визначає принципи співробітництва, режим безпеки класифікованої інформації, порядок обміну розвідувальною інформацією, правове регулювання діяльності фахівців, відряджених кожною зі сторін, відшкодування можливих збитків, порядок вирішення спорів тощо.

Крім цього, 16 жовтня 2020 року Андрій Таран та голова Державного агентства з питань оборонної промисловості Турецької Республіки Ісмаїл Демір підписали меморандум про наміри у галузі оборонно-промислових проектів.

Цей меморандум відзначає прагнення України й Туреччини розвивати свої оборонно-промислові програми та зміцнювати оборонні спроможності, а також встановити взаємовигідну довгострокову співпрацю.

З конкретики у документі окреслюють наміри сторін започаткувати і розвивати спільні проекти з будівництва бойових кораблів, БПЛА та всіх видів турбінних двигунів.

Читайте також: Українське серце турецьких безпілотників: Як вітчизняні двигуни завойовують світ

Також великий потенціал має розвиток співробітництва у авіакосмічній галузі.

"З огляду на відповідний технологічний потенціал України та динаміку реалізації Туреччиною стратегії розвитку власного оборонно-промислового комплексу, локомотивом поглиблення двосторонньої стратегічної співпраці має стати аерокосмічна галузь", – наголосив в одному з інтерв'ю на початку року посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

Ще серед перспективних напрямків посол назвав співпрацю у сфері бронетанкового двигунобудування, створення спільних підприємств з виробництва авіаційної техніки на базі літаків компанії "Антонов", а також авіаційних двигунів на базі розробок держпідприємства "Івченко-Прогрес".

"Навіть очікується, що в середньостроковій перспективі літаки сімейства "Ан" будуть вироблятися в Туреччині", – наголосив посол.

І все це на додачу до вже наявних проектів - зокрема переоснащення підрозділів ЗСУ засобами зв'язку виробництва турецької компанії Aselsan, модернізації українськими підприємствами турецьких гелікоптерів радянського виробництва, постачання українських двигунів для турецьких БПЛА та придбання Україною турецьких безпілотників Bayraktar ТВ2.

Читайте також: Палити танки і топити кораблі: Як Україна буде використовувати турецькі безпілотники Bayraktar TB2

Кейс з "Байрактарами" взагалі заслуговує на те, щоб стати хрестоматійним. Адже Україна не лише стала першою іноземною країною, яка придбала комплекси Bayraktar ТВ2 (сталося це ще за часів президенства Петра Порошенка), – цей контракт ще й вивів відносини обох держав на якісно новий рівень.

І співпраця в цьому напряму не припиняється, а лише набирає обертів. Зокрема, пропрацьовуються різні варіанти обладнання турецьких безпілотників українськими авіаційними двигунами, а 12 листопада Україна підписала угоду про постачання двигунів для БПЛА Myus і Akinci.

Читайте також: Турок з українським серцем: Що за безпілотник Akinci встановив рекорд висоти

Також наразі сторони активно опрацьовують питання локалізації виробництва українських двигунів в Туреччині, а турецьких безпілотників – в Україні.

Читайте також: Завод з виробництва безпілотників Bayraktar в Україні: Чому його поява цілком реальна

Найбільше радує те, що в контексті двосторонньої співпраці Україна та Туреччина налаштовані не так на торгівлю озброєнням та військовою технікою, як на обопільний розвиток та створення новітніх технологій, шляхом об'єднання потенціалів обох країн, створення спільних підприємств і виробничих циклів.

Інтерес України зрозумілий – ми не лише отримуємо доступ до сучасних технологій у тих сферах, у яких ми відстаємо, а й заручаємось підтримкою сильного союзника. А Туреччина давно демонструє геополітичне лідерство у своєму регіоні і за потреби не соромиться навіть збивати російські військові літаки, які "ненароком" залітають у її повітряний простір. В контексті вічного протистояння з Росією, Україні такий союзник буде дуже помічним.

Інтерес Туреччини також очевидний – вона отримує миттєвий і відносно дешевий доступ до технологій, в яких Україна утримує світове лідерство – двигунобудування, літакобудування тощо. Розвиток цих технологій у себе коштував би туркам набагато дорожче і в грошовому, і у часовому еквіваленті. Плюс Україна досі має настільки неукомплектовану армію, що є ласим ринком збуту для турецької продукції військового і подвійного призначення.

Читайте також: Не москітний флот: Що за корвет Ada Туреччина будує для України