Су-24М та Су-24МР: Що за літаки відновлює Україна з металобрухту

Depo.ua продовжує відслідковувати ситуацію довкола війни на Донбасі. Днями надійшла інформація, що у Миколаєві на Державному підприємстві "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" нині триває ремонт двох бойових літаків Повітряних сил Збройних сил України – Су-24М та Су-24МР.

 

Ці літаки заексплуатували до такого стану, що на ремонтне підприємство вони були доставлені вантажними автомобілями, а в стрій до місця постійної дислокації – 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка в Старокостянтинові – повернуться вже своїм ходом.

 

Давайте розглянемо, що це за літаки і яка їх перспектива в ВПС ЗСУ.

 

Винищувач-бомбардувальник Су-24М

 

Реактивний бомбардувальник Су-24 – це радянський двомісний (сидіння пілота і штурмана знаходяться поруч, а не позаду один одного) надзвуковий фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стрілоподібності, призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень та вночі, зокрема на малих висотах з прицільним враженням наземних і надводних цілей.

 

Що стосується Су-24М, то це модифікована версія Су-24, прийнята на озброєння у 1983 році. Доробки були пов'язані із встановленням вдосконаленої прицільно-навігаційної системи. Це підвищило бойові якості літака і забезпечило можливість застосування нової зброї – керованих ракет із лазерними та телевізійними головками самонаведення.

 

Цей літак представляє собою бойову машину з двома двигунами і з крилом змінної стріловидності. Залежно від режиму польоту передні частини крила (консолі) встановлюються в одне з чотирьох положень: 16° – на зльоті і при посадці, 35° – в крейсерському дозвуковом польоті, 45° – при бойовому маневруванні і 69° – при польоті на навколозвукових і надзвукових швидкостях.

 

Су-24М може мати одразу кілька типів озброєння, зокрема: стрілецько-гарматне озброєння; некеровані авіаційні бомбардувальні засоби ураження; некеровані авіаційні ракети; керовані авіаційні ракети класів "повітря-поверхня" і "повітря-РЛС"; керовані ракети класу "повітря-повітря". Додатково може мати на озброєнні від двох до шести керованих ракет із лазерними та телевізійними головками самонаведення – в залежності від їх маси і габаритів.

 

Літак має 8 точок підвіски: чотири підфюзеляжних, дві під центропланом, і дві під поворотними консолями крила. Максимальна маса бойового навантаження літака Су-24М становить 7500 кг.

 

Підготовкою і вибором видів зброї, управлінням пуском (скиданням) авіаційних засобів ураження і детонаторами при різних варіантах завантаження літака допомагає керувати встановлена ​​на борту система управління зброєю (СУО).

 

Сьогодні він перебуває на озброєнні багатьох країн світу, зокрема Росії (70 одиниць) і України (14 одиниць).

 

 

Читайте також: "Нептун" для Су-24М: Яким буде український ракетний проект в повітрі.

 

Фронтовий літак-розвідник Су-24МР

 

Реактивний розвідник Су-24МР призначений для забезпечення розвідувальною інформацією командування сухопутних військ і фронтової авіації, а на приморських напрямках – військово-морського флоту.

 

Він може виконувати всепогодну комплексну повітряну розвідку вдень і вночі в широкому діапазоні висот і швидкостей на глибину до 400 км за лінією бойового зіткнення при протидії засобів ППО супротивника.

 

Також цей літак може бути застосований і в цивільних цілях – для оцінки радіаційного зараження місцевості та повітря в районі АЕС, виявлення розливів нафтопродуктів на суші і воді, лісових пожеж, картографування місцевості тощо.

 

По суті, цей літак є переробленою версією бомбардувальника Су-24М, у якому замість РЛС "Оріон" було встановлено комплекс РЕБ "Конвалія". Перший прототип літака-розвідника піднявся в повітря в грудні 1979 року, а серійне виробництво почалося на авіазаводі в Новосибірську в 1983 році.

 

На літаку встановлені два двигуни АЛ-21Ф-31 з тягою на форсажі 2 × 11500 кгс. Паливна система ємністю 11700 літрів, плюс можлива підвіска двох додаткових баків по 3000 л кожний, що збільшує перегоночну дальність до 2850 км.

 

Бортовий навігаційно-пілотажний комплекс забезпечує автоматичний вивід літака в заданий район, політ по запрограмованому маршруту, автоматичне повернення на свій аеродром і захід на посадку до висоти 40-50 метрів. Також є режим автоматичного низьковисотного польоту з огинанням рельєфу місцевості.

 

На відміну від базової машини – фронтового бомбардувальника Су-24М – на літаку-розвіднику відсутнє наступальне озброєння. Для оборони на зовнішній підвісці під лівою площиною можна підвісити дві ракети типу Р-60.

 

Розвідувальне обладнання літака представлено бортовим комплексом розвідки БКР-1, у складі: РЛС бокового огляду "Багнет", який забезпечує перегляд зони шириною 24 км з кожного боку від лінії курсу, при непроглядаємій зоні 8 км безпосередньо під літаком; панорамного аерофотоапарату АП-402М; перспективного аерофотоапарату А-100; апаратури ІЧ-розвідки. Крім цього, на зовнішній підвісці розміщується контейнер радіаційної розвідки "Ефір-1М" і контейнер з лазерною апаратурою "Шпиль-2М".

 

Отримана розвідінформація може оброблятися прямо на борту літака в польоті. Інформація передається на землю по закритих каналах зв'язку, фотоінформація може скидатися в спеціальних контейнерах.

 

Станом на сьогодні Україна володіє 20 такими літаками, але з них у строю знаходяться лише 12, тоді як інші перебувають на консервації.

 

 

Отож, за інформацією з відкритих джерел, сьогодні ВПС ЗСУ мають на бойовому чергуванні сумарно близько 14 одиниць бомбардувальників Су-24М і 12 одиниць розвідників Су-24МР, які були отримані ще "у спадок" після розвалу СРСР. Тобто, це літаки виробництва середини 1980-х років. При прогнозованому віці служби в 40 років сипатися ці бойові машини почнуть вже в 2025-му, а то й раніше (варто згадати дві аварії винищувачів Су-27 у 2018-му році в Україні, а також аварії через технічні несправності Су-24 на Росії у 2015-му і 2017-му роках).

 

Менше з тим, Україна вперто продовжує шукати шляхи їх модернізації. Так, минулого року в ході міжнародної конференції, за участі військових аташе країн НАТО, Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" представило "перспективний проект розвитку літаків-розвідників Су-24МР з декількома варіантами модернізації машини", що передбачає встановлення нових радіоелектроних систем, що має забезпечити нові, більш ширші можливості ведення розвідки.

 

Тобто, замість того, щоб закуповувати нові бойові реактивні літаки за кордоном, або вкладатись у нову розробку власного бойового літака, Україна продовжує витрачати дорогоцінні ресурси та час на ремонт, обслуговування та модернізацію бойових машин, які вже років через 5 все одно стануть металобрухтом.

 

На жаль, реформа ЗСУ до бойової авіації ще не дійшла…

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Що за вітчизняний проект може боронити небо.