До НАТО з "секонд-хендом": Що за корабельні гармати купила Україна в Польщі

Depo.ua продовжує слідкувати за новинками української зброї та техніки. Днями сайт реєстру звичайних озброєнь Організації Об'єднаних Націй опублікував інформацію про експорт у 2018-у році з Польщі до України двох 76-мм корабельних артилерійських установок АК-176М.

 

 

І хоч ані про їх стан (зі зберігання чи вживані), ані про покупця в Україні інформації немає, сама по собі покупка виглядає досить цікавою. Напевно ці гармати купувались під якийсь конкретний проект, адже Україна зараз не в тому становищі, щоб скуповувати подібні речі "на склад".

 

Що таке АК-176М

 

Корабельна артилерійська установка АК-176М була розроблена у Радянському Союзі на ЦНДІ "Буревісник" спеціально для кораблів малої водотоннажності і катерів. На озброєння вона була прийнята у 1979 році, після чого серійно виготовлялась на Горьківському машинобудівному заводі.

 

АК-176М є одноствольною автоматичною артилерійською установкою закритого типу. Вона має моноблочний ствол з постійною нарізкою, а також вертикальний клиновий затвор. Автоматика діє за рахунок енергії відкату. Охолодження ствола проводиться забортною водою, яка безперервно проганяється через кожух ствола.

 

Подача снарядів безперервна, двостороння, безобойменна. Механізми подачі складається з двох груп, лівої і правої, які пов'язані в єдиний кінематичний ланцюг. Система подачі включає в себе платформу, на якій знаходяться два горизонтальних транспортера з обоймами на 76 патронів кожен, два ланцюгових елеватора і два маятника з приводом. В екстрених ситуаціях можливе також і ручне заряджання. Приводи збройних механізмів і башти електричні.

 

До речі, башта АК-176М виготовлена ​​з легкого металу – алюмінієво-магнієвого сплаву AМг6. Його товщина 4 мм і він захищає установку тільки від забортної води та атмосферних впливів. Пропозиція виготовити башту з броньованої сталі була відхилена, тому що навіть 5-міліметрова броня призвела б до збільшення маси установки на цілу тонну, що неприйнятно для катерів.

 

 

Наведення АК-176М можливе трьома способами:

 

1. Дистанційно-автоматичний, під керуванням корабельної радіолокаційної системи керування стрільбою МР-123/175.

 

2. Напівавтоматичний, за допомогою баштового оптичного прицілу К-221А.

 

3. Ручний, за допомогою візирів ВД-221, розташованих в самій установці.

 

Скорострільність установки складає 30, 60 або 120 пострілів в хвилину, а максимальна тривалість безперервної черги – 70 пострілів, після чого потрібне охолоджування протягом 25-30 хвилин.

 

Боєприпаси уніфіковані з установкою АК-726. Маса унітарного патрона 12,8 кг, маса зенітного і осколково-фугасного снарядів – 5,9 кг. Снаряди споряджені 400 грамами вибухової речовини A-IX-2.

 

Розрахунок установки в штатному режимі становить 2 людини: командир і електрик. Для обслуговування установки в ручному режимі розрахунок збільшується до 4 осіб. Для того, щоб перейти з похідного положення в бойове, потрібно 3 хвилини, а з бойового в режим стрільби – 15 секунд.

 

Окрім СРСР АК-176М використовувалась флотами країн Варшавського договору, серед яких була й Польща.

 

Куди її прилаштують

 

Власне, на поверхні лежить варіант прилаштування придбаних корабельних артилерійських установок АК-176М на нові вітчизняні ракетні катери "Лань", перші три з яких спочатку планувалося спустити на воду до 2020 року, але за новим графіком нам аби в 2019 хоча б перший з них отримати.

 

Нагадаємо, що в проекті "Лань" артилерійська установка АК-176М передбачена в якості штатного озброєння на передній палубі.

 

 

 

Читайте також: "Москітний флот": Яким буде новий український ракетний катер "Лань".

 

Але, майбутнє цього типу катерів наразі оповите туманом, тому цілком ймовірно, що цю гармату збираються використати десь в іншому місці. Про "Кентавр" і тим більше "Гюрзу" мова не йде – там для них елементарно немає місця з огляду на малі розміри самих катерів.

 

Читайте також: "Москітний флот": Що за штурмові бронекатери "Кентавр" боронитимуть Україну.

 

Залишаються лише подаровані Сполученими Штатами Америки "Айленди" в кількості двох одиниць (співпадає з кількістю придбаних у Польщі артилерійських установок). І цей варіант, насправді, доволі цікавий.

 

Штатне озброєння "Айлендів" досить легке – лише 25-мм автоматична артилерійська установка Bushmaster Mark 38 Mod 0 і 12,7-мм кулемети М2НВ. Зброя мало того, що раритетна (обом установкам місце в музеї), так ще й за своєю потужністю навряд чи сильно допоможе у відкритому протистоянні з бойовими кораблями чи катерами ворога.

 

Тобто, так чи інакше, "Айленди" перед відправкою на бойове чергування потрібно чимось посилювати. А 76-мм артилерійська установка АК-176М для цього далеко не найгірший варіант, та й місце для неї на передній палубі цілком можна знайти, якщо постаратись. Тим більше, що "Айленд" габаритами подібний до українського ракетного катера "Прилуки", який має на озброєнні саме АК-176М.

 

 

Читайте також: "Москітний флот": Що за "Айленди" Україна отримала від США.

 

Добре це, чи погано

 

Звісно, сам факт того, що Україна скуповує по світу непотрібний там "металобрухт" притомну людину радувати не може. Особливо на фоні інформації про купівлю тією ж Польщею новеньких американських винищувачів 5-го покоління F-35.

 

Разом з тим, не варто забувати, що в умовах нинішнього стану української економіки і, як наслідок, обмежених фінансів, купівля такого "секонд-хенду" є непоганим рішенням тут і зараз. Головне, не звикати до такого способу вирішення проблем.