Ознаки узурпації чи інтереси нацбезпеки: Навіщо Банковій знадобилася фільтрація суддів

У квітні українців шокувала новина про оголошення підозри у державній зраді голові одного із районних судів Полтавщини Ларисі Богомоловій. Жінка переїхала з тимчасово окупованого Бердянська. Як виявилося, вона співпрацювала з окупантами і до переїзду, і після. Скільки таких суддів-зрадників по країні? Точної інформації немає, але станом на квітень було відомо про 13 кримінальних проваджень на перевертнів у мантіях. Начебто і небагато, проте слід розуміти: є дві групи зрадників – судді, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і співпрацюють з окупантами, і судді на кшталт Богомолової, яку викрили не відразу. Викриття і справедливе засудження таких осіб – важлива складова боротьби з проявами колабораціонізму. І суспільство її підтримує. Але, з іншого боку, є процедури призначення, звільнення суддів, дозволу на їхній арешт і так далі, порушення яких ставитиме під сумнів невідворотність судової реформи. За неї українську владу нещодавно похвалила Єврокомісія. Та якщо Банкова відступиться від реформи, милість з боку наших європейських друзів швидко зміниться на гнів.

Законопроект про ручне керування судами

29 червня група народних депутатів із фракції "Слуга народу" на чолі з Денисом Масловим внесла законопроект №9438 під назвою "Про внесення змін до Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану". У пояснювальній записці автори документу наводять наступну підставу для його подання: під час воєнного стану та в річному періоді після його закінчення, до призначення на посаду судді потрібно підходити із особливою увагою і відповідальністю, убезпечувати від набуття статусу судді осіб, дії яких можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам. Вони дають кілька посилань на повідомлення про суддівські зашквари. Причому повідомлення різні – від хабарництва екс-голови Верховного суду Всеволода Князєва і колаборації згаданої Богомолової до смертельної аварії за участю макарівського судді Олексія Тандира. Фігуранти призначалися на посади в різний час, за різних умов і вляпалися в скандали по-різному. Вже це еклектичне змішування різних історій ставить під сумнів логіку обґрунтування законопроекту.

Але куди цікавішими за обґрунтування законопроекту є його новели. Маслов і колеги пропонують запровадити на період воєнного стану та рік після його скасування тимчасові особливості порядку призначення претендентів на суддівські посади. А саме – додати до прикінцевих та перехідних положень закону про судоустрій і статус суддів норму, згідно з якою президент може повернути подання про призначення судді на посаду до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду, якщо стосовно такої особи СБУ чи НАБУ надали інформацію, яка свідчить про вчинення нею дій, які можуть загрожувати національній безпеці чи завдати шкоди національним інтересам. Також пропонується доповнити прикінцеві та перехідні положення іншого закону – про Вищу раду правосуддя (ВРП). Якщо коротко, то ВРП при повторному розгляді подання на призначення судді запрошує кандидата і представників СБУ чи НАБУ. За результатами повторного розгляду кандидатові можуть відмовити у поданні на призначення.

Родичі в росії та натяки на корупцію. Чим можна "збити" кандидатів у судді

Може здатися, що випадки перегляду подань будуть поодинокими, адже суддів, підозрюваних у колабораціонізмі, небагато. Що ж до компрометуючої інформації по антикорупційній лінії, то ВРП і НАБУ нещодавно уклали меморандум про взаємодію і співпрацю. Суть документу в тому, що ВРП висловила зацікавленість у якнайшвидшому відновленні обов’язкового декларування та перевірок декларацій публічних службовців задля покращення ситуації з добором суддів. З відновленням довоєнного декларування НАЗК зможе виявляти проблемні декларації, проте робити це влада не поспішає, натомість пропонує узаконити фактично ручне управління призначенням суддів.

Як зауважують в антикорупційних громадських організаціях, на сьогодні у судах вакантні майже 3 тис посад, призначення яких у разі прийняття законопроекту Маслова опиниться під контролем Офісу президента. В який спосіб? Уявимо, що умовний кандидат на посаду судді Іваненко пройшов горнило відбору і ВРП подала його на затвердження. Проте СБУ виявить, що в Іваненка є родичі на тимчасово окупованих територіях чи в росії. Навіть якщо він із ними не спілкується, його можна підвісити на "гачок". Ну а що стосується поводження кандидатів і іхніх близьких родичів зі своїми статками, знайти підставу для відхилення конкретної особи буде лише справою техніки.

Тим більше СБУ у нас досі не реформована, в її структурі діє підрозділ, який займається протидією корупції. Якщо обов’язкового декларування протягом війни не було, це не означає, що спецслужби не збирали власну інформацію про життя-буття окремих категорій українців негласно. Така інформація цілком може бути покладена на стіл кому потрібно. А от у ВРП її при відборі кандидатів не буде. Таким чином, претенденти на суддівські мантії опиняться під підозрою в корупційних діях, доведеться виправдовуватися, а процедури відбору, схвалені нашими партнерами, будуть дискредитовані. 

Можливо, фарби трохи й згущені, однак маючи у своїх руках такий інструмент, як СБУ, нескладно знайти спосіб натиснути на незручних претендентів на суддівські посади. На когось – через статки, ще на когось – через рідню в країні-агресорці. А у зручних для влади кандидатів ті самі грішки можуть і не помітити.

Ще один важливий момент. Законопроект Маслова і компанії з’явився у контексті рішень РНБО, які 30 червня були введені в дію президентом Володимиром Зеленським. Всі вони стосувалися прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя. Стосовно окремих рішень прозвучало багато аргументованої критики. Зокрема щодо законності застосування колективної відповідальності до всіх суддів судової інстанції в разі підозри у корупції стосовно когось із них. Закрадається думка, що у вищих ешелонах влади вирішили скористатися скандалом із хабарництвом Князєва та загалом низьким рівнем довіри суспільства до суддівського корпусу, щоб посилити контроль саме над суддями. На доказ цієї думки може свідчити і законопроект №9439. Вочевидь, комусь дуже хочеться отримати повноваження, не передбачені Конституцією. Що зрештою виллється у звинувачення у спробі узурпації влади. Не важко спрогнозувати, які проблеми з партнерами отримає Україна після подібних викрутасів.