Справа Князєва: Чи повірить тепер Захід у перевиховання українських суддів

У понеділок співробітники НАБУ затримали голову Верховного суду Всеволода Князєва. Задокументовано отримання ним велетенського хабара – $2,7 млн. Ці гроші, за оприлюдненою версією, головний суддя країни отримав від людей, які діяли в інтересах втеклого олігарха Костянтина Жеваго. Крім того ЗМІ повідомили, що обшуки відбулися ще у 18 суддів ВС. Вчора судді зібралися на позачерговий пленум, де підтримали заяву із засудженням хабарників у своїх лавах, підписали подання про висловлення недовіри Князєву (згідно зі статтею 41-ю закону про судоустрій) і зрештою висловили недовіру ("за" 140 осіб із 142-х, що взяли участь у таємному голосуванні). Тепер тимчасово обов’язки голови виконуватиме Дмитро Луспеник, який і вів засідання пленуму. Висловлення недовіри голові ВС означає звільнення його з посади.

Отже, верховні судді не кинулися захищати честь мундирів, і це вже добре. Однак який вплив ця історія справить на західних партнерів України, яким наші топ-посадовці за останній час всі вуха продзижчали розмовами про нульову толерантність до корупції?

Версія перша: "набушники" узгодили затримання Князєва з ОП

Викриття масштабної корупції у Верховному судді стало другим гучним скандалом після виявлення фактів зловживання при закупках харчів та амуніції для армії в Міноборони. Той скандал спричинив відставки високопосадовців оборонного відомства, причетні особи (за даними слідства) отримали підозри. Проте очільник міністерства Олексій Резніков на посаді втримався. В березні у Міноборони створили департамент з питань запобігання корупції та закликали громадськість звертатися туди в разі виявлення фактів зловживання посадою або корупційних ризиків у сфері оборонних закупівель. Таким чином малою кров’ю владі вдалося збити хвилю негативу, здійняту "яєчним" скандалом. Новим викликом може стати затримання Князєва та, не виключено, продовження затримань суддів Верховного суду, якщо у слідства є докази щодо їхньої службової нечистоплотності.

Втім, серед версій того, що сталося у понеділок, є припущення, згідно з яким дії НАБУ та САП могли бути узгоджені у високих коридорах влади. На користь цієї версії наводять наступні аргументи. Перший: детективи Антикорупційного бюро накопали достатньо компромату на суддів ВС, проте не проводили затримання й обшуки до слушного моменту. Простіше кажучи, чекали нагоди схопити на гарячому. Але на горі про розслідування знали і дії НАБУ неформально санкціонували. Якщо вірити цій версії, Антикорупційне бюро та САП попрацювали на позитивний образ влади. На підтримку цього припущення наводять думку, що новий директор НАБУ Семен Кривонос буцімто не стороння людина для Банкової, тому гучні розслідування та арешти високопосадовців відбуватимуться так, щоб це підтримувало імідж влади, яка безжально викорінює корупційне зло.

Другий аргумент випливає з першого: затримання Князєва відбулося на тлі турне президента Володимира Зеленського країнами Європи. Дуже вдалого турне для посилення нашої обороноздатності, з огляду на зроблені лідерами країн-партнерів заяви. Схоплений на хабарі голова Верховного суду виглядає яскравим мазком на цій картині – Україна демонструє цивілізованому світу, як вона викорінює корупцію.

Третій аргумент – змовницький. У нього також вистачатиме прихильників. Якщо коротко, то цей скандал може бути вигідний владі, щоб поставити на місце занадто самостійних суддів ВС. Не для того, щоб більше не брали хабарі, а щоб на займалися самодіяльністю та не загравалися у незалежність судової гілки влади. Але тоді виникає питання: чи не втратить НАБУ підтримку коллективного Заходу, якщо виконуватиме політичні замовлення влади проти окремих суддів? Тому конспірологію про зачистку ВС руками "набушників" поставимо під сумнів.

Отже, підсумуємо. Якщо погодитися з версією про узгодження слідчих дій НАБУ і САП у Верховному суді з вищими посадовцями країни, тоді суспільство має побачити наступні кроки – арешт Князєва без права на заставу, затримання та арешти можливих подільників серед суддів, адже у ВС один голова не приймає рішень, скоріше за все 3 млн доларів мали осісти не тільки в його кишені, якісне розслідування, передача матеріалів до ВАКС і вироки. На жаль, у нас переважає інший досвід, коли підозрювані в корупції уникають відповідальності. І відбувається це не тому, що у владних коридорах їх рятують, просто так працює система, в якій вистачає лазівок для топ-корупціонерів.

Версія друга: затримання Князєва стало неприємним сюрпризом для влади

Прихильники цієї версії теж згадують про збіг затримання Князєва з візитом Зеленського до низки європейських столиць, але їхні аргументи інші. Ключовий – НАБУ на тлі турне президента нагадало владі, що війна не скасовує боротьбу з топ-корупцією. Цього разу прийшли до ВС, наступного можуть завітати в інші високі кабінети. Тобто "набушники" свої дії не узгоджували, а сама ця історія стала сюрпризом для влади. Причому доволі неприємним, з огляду на те, що Князєва позиціонували як нове обличчя суддівської системи, як такий собі символ незворотних реформ.

Нагадаємо, як він очолив Верховний суд. Сталося це 22 жовтня 2021 року, коли пленум ВС таємним голосуванням обрав його головою. До нього верховними суддями керувала Валентина Данішевська, яка отримала посаду при попередниках нинішньої влади. З її іменем асоціювалися реформи суддівської гілки, які відбувалися за президентства Петра Порошенка. І які критикувалися "слугами". У липні 2021 року парламент ухвалив ініційований президентом закон, котрий перезапустив реформу Вищої ради правосуддя. Раніше було ухвалено аналогічний закон про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів. З пропозиціями президента. З оновленими реформами не погодилися судді Верховного суду. Зокрема, Данішевська розкритикувала повноваження Етичної ради. А 8 жовтня 2021-го конфлікт між ВС та владою досягнув апогею: пленум Верховного суду попросив Конституційний суд оцінити на відповідність Основному закону положень судової реформи, ініційованої Володимиром Зеленським. Проте сама Данішевська відмовитися від переобрання за посаду і пішла на пенсію.

Обраний замість неї Князєв обіцяв відстоювати незалежність Верховного суду. Причому незалежність саме від керівництва держави. Втім, якихось гучних конфліктів із владою за час його перебування в кріслі не було. Складалося враження, що Всеволод Сергійович виявився саме тією фігурою, яка влаштовувала і суддів, і владу. Аж поки не гримнув грім. Луна від якого може дуже негативно вдарити по іміджу влади, адже руйнує міф про успішну судову реформу. Її від України вимагають партнери на доказ відповідності вимогам вступу до Європейського Союзу. Виходить, як не реформуй, кого не призначай, які суми заробітної плати суддям не виплачуй, а вони астрономічні у порівняні з середньою зарплатнею українців, – результат незмінний. Хіба розміри хабарів зростатимуть.

Якщо погодитися з аргументами прихильників вище викладеної версії, тоді припущення про приховану афіліацію Семена Кривоноса з Банковою виглядають як інсинуації. Тобто статусних корупціонерів ловитимуть незалежно від того, як це відгукнеться на іміджі влади. Журналіст Юрій Ніколов, відомий антикорупційним розслідуванням закупівель у Міноборони, свого часу розповідав про існування певної групи правоохоронців, у тому числі колишніх, які документують ті історії, до яких треба буде повернутися "через 15 секунд після перемоги у війні". Що це означає? А те, що НАБУ, САП, ДБР, БЕБ мають чітко розуміти: якщо вони діятимуть з оглядкою на Офіс президента та проявлятимуть вибіркове правосуддя у корупційних справах, тоді може заговорити вулиця. Згідно із опитуванням Центру Разумкова, 84% українців підтримують оприлюднення фактів корупції в органах влади, не чекаючи перемоги у війні, а 53% вважають корупціонерів "внутрішнім ворогом". Це найвищий показник, навіть російські агенти в українських спецслужбах та органах влади для українців – не такі страшні.

Отже, мабуть, не варто шукати відповідь на питання, яка з версій в історії із затриманням судді Князєва більш вірогідна. Проблема глибша: вибудувана в Україні система антикорупційних органів має демонструвати результат своєї роботи вже зараз, набирати обертів, щоб після перемоги над російськими окупантами ми не програли "головному внутрішньому ворогу", і щоб країна не скотилася до самосудів над чиновниками з липкими руками.