Голод як зброя: Чи підтримають Африка й Азія новий позов у МКС проти росії

Голод як зброя. За що міжнародні юристи планують потягти путіна до МКС

За повідомленням The Guardian, група західних юристів і правозахисників у співпраці з українською прокуратурою готують досьє військових злочинів для позову проти росії до Гаазького суду за систематичне створення передумов для голоду в Україні. Старший юрист юридичної фірми Global Rights Compliance Юсуф Хан зазначив у коментарі виданню, що знищення продовольства відбувалося в три етапи, починаючи з облоги українських міст, в яких постачання продовольства було припинено. Вже задокументовано кілька випадків. Зокрема, загибель 20 мирних жителів у Чернігові 16 березня 2022 року, коли російські осколкові бомби вибухнули біля супермаркету в місті, де українці стояли в черзі за хлібом і продуктами. Також слідчі зосереджені на облозі окупантами Маріуполя, внаслідок чого до міста було припинено постачання продовольства, а коридори гуманітарної допомоги заблоковані або розбомблені. Тобто перший етап стосується перших місяців вторгнення.

Другий етап включає знищення запасів їжі та води, а також джерел енергії по всій Україні під час бойових дій. Третій етап – спроби росії запобігти або обмежити експорт українського продовольства. Він триває і зараз, доказами слугують ледь не щоденні повітряні атаки на українські порти на Чорному морі та на Дунаї. "Мета полягає в тому, щоб задокументувати випадки, коли російські загарбники використовували голод як зброю війни, надавши докази для того, щоб МКС розпочав перше судове переслідування такого роду, яке могло б висунути звинувачення російському президенту путіну", – йдеться у статті.

Отже, поки ще не йдеться про подання позову, триває процес документування злочинів путінських окупантів в Україні, але сама ініціатива потягнути росію до Міжнародного кримінального суду за створення голодомору дуже важлива, й Україна може використати її для зміни позиції країн Африки та Азії з нейтральної щодо війни на проукраїнську.

Депортація дітей і геноцид. Які злочини росіян вже на розгляді в Гаазі

У березні МКС виписав ордер на арешт путіна та дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової за викрадення та незаконне усиновлення українських дітей. Москва відповіла на це рішення погрозами: слідком рф висунув звинувачення та оголосив у розшук прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана та суддів Томоко Акане, Розаріо Сальваторе Айталу та Серхіо Херера. Це зроблено виключно для внутрішньої пропаганди, адже ніхто у світі не розшукуватиме і тим більше не арештовуватиме вказаних осіб. Depo.ua раніше аналізував значимість рішення МКС щодо ордеру на арешт путіна. Головне – російський диктатор боїться покидати межі своєї імперії зла. Протягом року він не здійснив жодного закордонного візиту. Злякався їхати до ПАР на саміт БРІКС, відмовився брати участь у саміті G20 у Нью-Делі, під великим сумнівом і поїздка до Китаю на саміт "Один пояс, один шлях" у жовтні. Тобто ордеру на арешт виявилося достатньо, щоб світ побачив страх путіна. І навіть лояльні до росії країни стороняться запрошувати його до себе. Як, приміром, ПАР, де розіграли клоунаду з готовністю й одночасно неготовністю порушити Римський статут заради побачення з бункерним диктатором, аби тільки той не прибув до Йоганнесбургу. Або висловлювання бразильського президента Лули да Сілви, який у Нью-Делі спочатку заявив, що пустить путіна до себе наступного року на саміт G20, а потім дезавуював свої слова. Мовляв, не він вирішуватиме, а бразильський суд.

Але не лише ордером єдиним. Найголовніше, що розслідування справи про депортацію українських дітей продовжується. Зокрема, цього місяця шестеро юних українців (п’ятеро дітей родом із Маріуполя, одна дитина з Харкова), звільнених із російської неволі, дали свідчення трибуналу у Гаазі.    

У цьому місті триває ще один дуже важливий процес: слухання у справі України проти росії щодо хибного трактування нею Конвенції про запобігання геноциду. Depo.ua також детально розповідав про цей процес, куди, попри заяви про невизнання міжнародного права, Москва відрядила цілу групу юристів. Ті намагаються довести, що розгляд позову не входить до юрисдикції цього суду. Після заслуховування сторін судді в Гаазі приймуть рішення і воно, зі значною долею ймовірності, буде не на користь країни-терористки. Нагадаємо, український позов підтримали 32 держави: 26 членів Євросоюзу, а також Великобританія, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Норвегія та Ліхтенштейн.

На черзі – підтвердження в міжнародному суді злочину геноциду росіян проти українців. В Офісі генпрокурора України на предмет наявності умислу геноциду аналізується понад 100 тис злочинів окупантів. Значне сприяння бачимо і від правозахисників: тільки у Польщі Варшавський центр документування російських воєнних злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна взяв свідчення у понад півтори тисячі українських біженців. Ініціатива позову проти росії за систематичне створення передумов для голоду в Україні має велике значення у контексті доведення злочинів геноциду. Які досі не бачать окремі підсліпуваті слідчі ООН на кшталт голови Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні Еріка Мьосе.

Скільки країн може підписатися під позовом до росії про голод

Але не тільки цим важливий майбутній позов до росії за рукотворний голодомор. Юсуф Хан акцентував на третьому елементі ініціативи – блокуванні Москвою експорту українського зерна. Після одноосібного виходу з Чорноморського зернового коридору, який діяв під егідою ООН, агресор руйнує наші порти, атакує склади зі збіжжям, перетворюючи голод на зброю. Спроби повернути росію до зернової угоди успіхом не увінчалися. Ні генсеку ООН Антоніу Гутеррешу, ні президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану не вдалося вмовити путіна. Що є додатковим доказом цілеспрямованого провокування росією масштабного голоду у світі. Який потягне за собою зростання вартості зерна, локальні збройні конфлікти, зокрема в Африці, куди запутінці всунули свого носа, та посилить міграційні потоки з африканських і азійських країн. Це очевидні речі для нас, для наших західних партнерів, проте, на жаль, не для всіх держав так званого Глобального Півдня. Лідери окремих із них намагаються одночасно всидіти на двох стільцях: і проблему зерна вирішити, і з путіним не сваритися. Завдання наших дипломатів – переконати цих діячів, що така позиція тільки погіршить ситуацію. Натомість формування пулу держав Африки та Азії на підтримку позову про голод може змусити путіна повернутися до реальності, в якій він – ізгой, і не йому диктувати правила.

Тобто поки правозахисники та юристи готують теки з доказами російських злочинів в Україні, дипломати повинні збирати групу міжнародної підтримки позову до МКС. На кшталт позову про геноцид, під яким підписалися 32 держави. Ангажувати всіх, хто отримує наше збіжжя, буде нереально. Приміром, найбільше по Чорноморському коридору його надходило до Китаю, який навряд чи в цьому питанні стане на бік добра. Як і Туреччина, яка, на жаль, продовжує сприяти росії у виході з-під дії санкцій. Однак є десятки інших країн, серед них Пакистан, Алжир, Марокко, Єгипет, Туніс, Кенія, Бангладеш, Ефіопія та інші, з владою яких, у тому числі за посередництва наших партнерів, цілком можливо вести діалог про приєднання до позову. Крім того, доволі договороздатним виглядає керівництво Африканського союзу, який на саміті G20 став постійним членом цієї впливової групи. Якщо в Африці спалахне спровокований росією голод, Африканський союз підірве довіру до себе як міжурядової організації 55 країн континенту. То ж він зацікавлений у політичному тиску на Москву.

Отже, для нашої дипломатії відкривається широкий фронт робіт, які треба провести ефективно. Адже кожний переможний для нас позов проти росії до міжнародних судів наближає три важливі речі: трибунал над путіним та іншими російськими військовими злочинцями, засудження росії як країни, чиї війська вчиняли геноцид проти українців, та примус Москви до виплати Україні мільярдів доларів за завданні збитки.