Геноцид чи "геноцид": Чому Москва вирішила більше не ігнорувати міжнародні суди

Усім почулося. Як агенти рф у суді ООН заперечували слова путіна  

Якщо коротко, то Україна у своєму позові наголошує, що росія неправдиво стверджувала, що в Луганській та Донецькій областях України були "акти геноциду", на цій підставі визнала самопроголошені "Л/ДНР", а потім оголосила про повномасштабне вторгнення (так звану СВО). Нагадаємо заяви того періоду. 15 лютого 2022 року путін казав: те, що відбувається на Донбасі, "це і є геноцид". 21 лютого у зверненні до свого зомбонаселення він знову повторив про "геноцид" після того, як протягом години розповідав антиісторичну маячню. 24 лютого путін у повідомленні про напад на Україну заявив: самопроголошені ЛНР та ДНР звернулися до росії з проханням про захист людей, "які протягом восьми років зазнають знущань, геноциду з боку київського режиму". А наступного дня міністр закордонних справ рф Сергій Лавров додав: мовляв, росія зацікавлена, щоб український народ "не був у ситуації, коли він перебуває під повним зовнішнім керуванням, заточеним на те, щоб заохочувати неонацизм, геноцид росіян і використовувати Україну як інструмент стримування росії".

Буквально за два дні до повномасштабного вторгнення Генсек ООН Антоніу Гутерреш наголошував: поняття геноциду чітко визначене, і те, про що говорить росія, "у даному випадку не має місця". "Принципи Статуту ООН - це не ресторанне меню. Їх не можна застосовувати вибірково. Держави-члени прийняли їх усі і мають застосовувати усі з них", - заявляв Гутерреш. Проте, коли мова йде про росію, все робиться з точністю до навпаки. От зараз юристи, яких Москва відрядила до Гааги, заперечують, що звинувачення в "геноциді на Донбасі" були причиною вторгнення в Україну. Тобто спростовують слова путіна і Лаврова, називаючи їх "риторичними зворотами".

Чому ж запутінці, які бравурно розповідали, що їм плювати на міжнародне право, так вчепилися саме у цей судовий процес? Перша відповідь: показово ігноруючи міжнародні суди, росія пропустила у березні цього року болючий удар у вигляді ордеру на арешт путіна та дитячої омбудсменки Львової-Белової, і після цього російським юристам наказали брати участь у судових процесах. Друга відповідь полягає у наслідках можливої судової перемоги України. Про них детальніше.

Чого хоче добитися від ООНівських суддів Україна і чому цього боїться росія

Отже, Україна заперечує, що був "геноцид на Донбасі", то ж росія не мала законних підстав для дій в Україні та проти неї "з метою запобігання та покарання за будь-який передбачуваний геноцид". Якщо суд врахує наші аргументи, тоді повністю розсипається багаторічний російський пропагандистський міф про буцімто захист росією російськомовного населення на Донбасі, проти якого вчинявся "геноцид". Досить небезпечний міф, його вплив ми спостерігаємо і сьогодні у заявах різних діячів – від Ілона Маска до Дональда Трампа, – які розкидаються нашими територіями "заради миру". Бо російська пропагандистська машина активно й доволі ефективно формувала уявлення про начебто існування в Україні утисків російськомовного населення, а особливо в Донецькій і Луганській областях. Вердикт Міжнародного суду, що ніякого "геноциду росіян" в Україні не було, означатиме, по-перше, що путін почав війну під надуманим приводом, по-друге, що пропагандисти втрачають аргумент, яким жонглювали, коли розповідали про байдужість НАТО та ЄС до "страждань народу Донбасу".

Другий момент стосується звинувачень України на адресу росії у плануванні актів геноциду в нашій країні. Україна стверджує, що росія навмисно вбиває та завдає тяжких тілесних ушкоджень представникам української національності, тобто вчиняє геноцид проти українського народу. Тут ситуація для нас виглядає менш перспективною в плані позитивного рішення Міжнародного суду. Depo.ua раніше аналізував, чому геноцид проти українців очевидний для нас, проте не очевидний для зарубіжних юристів. Нагадаємо зовсім недавню заяву голови Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Еріка Мьосе. "На даний момент ми не маємо достатніх наявних доказів, які б відповідали юридичній кваліфікації, передбаченій Конвенцією про геноцид. Ви пам’ятаєте, що це питання умислу злочинців. Має бути "потреба" знищити певну групу. І таке знищення, відповідно до Конвенції, має бути фізичним чи біологічним. Це ті жорсткі умови (для визнання геноциду), які підтверджені судовою практикою", – пояснив норвезький юрист. У перекладі на нормальну мову це значить, що в ООН не поспішають, або ж узагалі не хочуть визнавати злочини росіян в Україні геноцидом проти українців.

Причин тут дві. Перша: в міжнародних інституціях та у високих владних коридорах цивілізованих держав вважають, що путін визнає помилковість початої ним війни і піде з України, тому не треба палити всі мости з Москвою. Друга причина у тому, що міжнародна спільнота досі вірить у російський балет, тобто, у те, що у війні винен путін та його оточення, а визнання провини росії за геноцид українців тавруватиме всіх громадян росії народом, який учинив акт геноциду. Як німців після Другої світової війни.

У росії знають, що програють

Трохи підсумуємо: перемога України у суді навіть по першому згаданому напрямку відкриває шлях до вимагання репарацій із загарбників та закладає міцний юридичний і моральний фундамент для подальших успішних позовів у Міжнародному суді ООН. А якщо суд візьметься за розгляд звинувачень на адресу росії в геноциді проти українців, це буде суперперемога. Проте не все так просто. Міжнародна судова система працює повільно, дотримується балансу щодо позицій позовників і відповідачів, вислуховує всі сторони і тільки потім, також неквапом, починає розглядати справу по суті. Події, які зараз відбуваються у Гаазі, – це ще не розгляд по суті.

Самому позову скоро виповниться понад півтора роки. Він був поданий Україною 26 лютого 2022-го. У березні того ж року Міжнародний суд своєю ухвалою закликав росію припинити бойові дії в Україні, проте Москва нахабно відкинула заклик, а рік тому висловила свої заперечення щодо юрисдикції суду та аргументів позивача. До цих заперечень тільки-но дійшли руки у суддів Міжнародного суду. Це ще нічого, бо позов України щодо незаконної анексії росією Криму та незаконного фінансування сепаратистів "Л/ДНР", що підпадають під конвенції ООН щодо боротьби з тероризмом та дискримінацією, суд розглядає з 2017 року.

Узагальнимо: словосполучення "перемога України в суді" не означатиме, що після вердикту суду на росію очікує якесь покарання, перемогою стане те, що МС ООН прийме аргументи позивача і відхилить повністю або частково аргументи відповідача, а також відхилить заперечення росії стосовно юрисдикції суду розглядати позов такого змісту. У понеділок в Гаазі виступали представники росії, до складу яких входять не тільки російські юристи, а й іноземні – громадяни КНР, Перу, Ірану – які взялися захищати світового ізгоя. Найбільше запам’ятався виступ агента росії (так звуться представники країни в судовому процесі) Геннадія Кузьміна, який розповідав про "батьків "українського нацизму" Бандеру, Шухевича і Мельника" та "нациста" Зеленського, що взагалі не стосувалося суті справи. Схоже, росіяни не вірять у свій успіх, тому перетворюють судове засідання на пропагандистське шоу.

Вчора в суді виступали наші представники, наступними знову будуть росіяни. 27 вересня завершуватимуть наші. Ще у суді має бути заслухана позиція 32 країн, які приєдналися до нашого позову. Це 26 країн ЄС (окрім проросійської Угорщини), Великобританія, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Норвегія, Ліхтенштейн. Це безпрецедентний випадок, коли позов однієї країни проти іншої підтримала така кількість держав. Росіяни ж намагаються цю підтримку представити як порушення процесуальної рівноправності. Втім, позиція 32 країн аргументована досить цікаво: вони підтримали позов України опосередковано, оскільки проти порушення Конвенції про запобігання геноциду. Своє рішення суд у кращому випадку оприлюднить на початку жовтня.

Шанси на його успішність непогані, проте це тільки частина довгого шляху. Якщо у суді ООН стільки часу шукають відповіді на питання геноцид чи "геноцид", тоді скільки ж часу знадобиться, коли нарешті стартує трибунал над російськими військовими злочинцями?..