Леді Гаага: Що буде після рішення МКС арештувати путіна

Вердикт МКС. Як "ДНК росії" зробити синонімом ДНК нацистів

Почнемо здалеку. Міжнародні кримінальні судді з усіх злочинів, скоєних росією в Україні, до яких безпосередній стосунок має путін, ордер на арешт диктатора видали лише по справі щодо депортації дітей із тимчасово окупованих територій. Юристи кажуть, що ця справа була очевидною, по ній суддям не потрібно збирати додаткові докази, адже росіяни влаштували пропагандистку кампанію навколо викрадення українських дітей, їхнього вивезення до росії для усиновлення або розселення по дитячих будинках. Кремлівський карлик та дитяча омбудсменка Марія Львова-Бєлова особисто займаються цим питанням. Та окрім юридичного аспекту у "дитячій" справі є ще й моральний аспект. Кіднепінг на державному рівні, чим займається росія, це злочин геноциду. Тому про ордер повідомили публічно. На весь світ. З часів нацизму жодна країна не дозволяла собі викрадати дітей.

Днями у ЗМІ повідомили, яку передвиборчу концепцію розробляють для путіна на 2024 рік. У ній окрім образу "хранителя традиційних цінностей" є ще одна складова – ідеологічною основою кампанії стане проект "ДНК росії", він має вивчати так званий "російський світогляд". Якщо проводити паралелі з гітлерівською Німеччиною, то це путінська "Аненербе". Відомо, що у 2018 році путін розпорядився активізувати дослідження у сфері генетики, відповідальним за них призначили директора Курчатівського інституту Михайла Ковальчука, а неформальною кураторкою проекту стала дочка путіна Марія Воронцова. Як бачимо, пошуки "особливого ДНК" росіян вийшли на рівень пропаганди "унікального російського світогляду". Тож для України дуже важливо, щоб окрім трибуналу над російськими військовими злочинцями і путіним особисто, злочинною на рівні нацистської на міжнародному рівні була визнана й державна ідеологія рф. "ДНР росії" = ДНК нацистів.

Арешт путіна. Чому голос песимістів звучить гучніше

Тепер, власне, про наслідки рішення МКС. Звісно, путінська росія не видасть свого архітектора. Проте дивитися на ситуацію очима песимістів велика помилка. Як і порівнювати путіна з африканськими вождями, які до нього отримували ордери на арешт від МКС. Ніхто з них не скоював злочинів такого масштабу, як путін. До нинішньої історії дійсно краще підходить приклад Слободана Мілошевича. Ще на початку квітня минулого року Depo.ua аналізував, як міжнародне співтовариство може притягнути путіна до відповідальності за прикладом Мілошевича. Якщо коротко: допоки росія не видасть свого пристарілого царька, з неї не будуть зняті санкції. Окрім опції видати путіна, у російських еліт лишається ще дві: дочекатися його смерті або ж прискорити її. Тому ми можемо стати свідками замаху на диктатора, чиє балотування на довічне президентство у 2024 році означатиме остаточне падіння росії у прірву. Не всі в росії цього хочуть.

Ще один аргумент проти песимістів. Вони кажуть: до країн, які ретифікували Римський статут, путін не їздитиме. А інші його не заарештують. Так, але коло інших тепер звужуватиметься. Головним чином через моральну складову "дитячої" справи МКС. Зараз дискутують, чи скасує свій візит до Москви Сі Цзиньпін. Рішення з Гааги – сигнал і йому. Очевидно, китайський очільник у Москві гостюватиме, проте це дійство китайці обставлять як ділову поїздку, без помпи, на яку сподіваються у Москві. Що ж до подальших міжнародних поїздок путіна або до путіна, то вони зведуться до мінімуму.

Наступний момент. Експерти зауважують, що рішення МКС хоч і потужне, проте у найближчій перспективі реалізувати його навряд чи вийде, тому слід активізувати роботу зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії росії проти України. Depo.ua аналізував варіанти такого суду і вказував на проблему не стільки процедурного характеру, хоча і вона є – у міжнародних судах не можна засуджувати підозрюваного заочно, – а на політичну: трибунал не розпочався тому, що його старт означатиме кінець ілюзій про можливість мирних переговорів із росією, доки нею править путін і його кліка. Чи є кінцем ілюзій ордер від МКС? Всі лідери країн-партнерів, хто висловлювався з цього приводу, підтримали суддівський вердикт і зазначали, що це не останнє рішення. Проте залишилося враження, що судді з Гааги зробили всім сюрприз. І Україні, і нашим партнерам, і кремлю, де були впевнені, що у міжнародних судових інстанцій не вистачить духу на таке. Показова реакція російської пропаганди і самого диктатора. Пропагандисти не внесли цю тему до топових у своїх шоу. А путін спонтанно поїхав до Криму, та, як стверджують у Москві, на тимчасово окуповані території Донбасу. Розрахунок простий: потужний удар потрібно чимось перекривати. Наскільки це вдасться? Навіть якщо кожен росіянин знатиме, за який саме злочин виписано ордер на путіна, навряд чи його рейтинг обвалиться, але сумнівів у його діях стане більше.   

Чи потрібен Римський статут, щоб арештувати путіна в Україні?

Ще одна тема, яка загострилася після рішення МКС, стосується нератифікації Україною Статуту Міжнародного кримінального суду, більш відомого як Римський статут. У ЗМІ та в середовищі експертів здійнялася хвиля, що, мовляв, коли путін приїде в Україну, ми не зможемо його затримати згідно з виданим МКС ордером. Насправді, це не так.

Щодо нератифікації Римського статуту в Україні існує три підходи. Перший: ратифікувати цей документ до завершення війни не можна через ймовірну загрозу для українських військових. Рік тому заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов пояснював: згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто злочини, які вчиняються нашими військовими. І той же МКС зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям.

Ці страхи до певної міри обґрунтовані. Тут можна згадати драму Віталія Марківа, який ледь не отримав 17 років тюрми в Італії за фейковою справою про загибель на Донбасі у травні 2014-го італійського фотокореспондента Андрея Рокеллі. Восени 2020 р. Марківа повністю виправдав суд Мілана, проте військовому довелося трохи відсидіти за ґратами, доки наші дипломати та юристи рятували його від тривалого ув’язнення. Також добре відомо, що під трибуналом у Гаазі опинилися не лише сербські військові. Так, у 2001 році на вимогу Сербії і росії Міжнародний трибунал для колишньої Югославії звинуватив хорватського генерала Анте Готовіну у воєнних злочинах. Його повністю виправдали лише у 2012 році. Готовіна – національний герой Хорватії, то ж коли його хотіли заарештувати, хорвати вкрай негативно реагували на такі наміри Гааги.

Другий підхід у червні минулого року озвучив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, є комунікаційна кампанія про нібито загрозу для наших військових і добровольців бути заарештованими за кордоном. Він зазвав цю кампанію "дивною", а інформацію про можливість затримання – неправдивою. Проте, з огляду на дражливість теми для наших захисників, в Мінюсті, як і в ОП, підтримують відтермінування ратифікації Римського статуту до завершення війни. Також, казав Малюська, негайна ратифікація Статуту МКС "практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції".

Римським статутом передбачено, що держава може визнати юрисдикцію суду і без ратифікації. Тому ще у 2014 році Україна визнала юрисдикцію МКС щодо ймовірних воєнних злочинів після анексії Криму та збройного конфлікту на сході України. 3 травня минулого року Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом. А 6 вересня парламент ухвалив закон, який дає можливість слідчим МКС розслідувати злочини російських окупантів в Україні. За погодженням генпрокурора. Тобто у нашому законодавстві закріплена співпраця з МКС у кримінально-процесуальному законодавстві.

Третій підхід полягає в тому, що з ратифікацією не слід тягнути, тим більше після видачі ордеру на арешт путіна. Київ зобов’язався узаконити у себе норми Римського статуту, підписавши угоду про Асоціацію з Євросоюзом (згідно зі статтями 8 і 24). У вересні минулого року про це Україні вкотре нагадали на засіданні Ради асоціації Україна - ЄС. Цей підхід зараз найпопулярніший, і, ймовірно, його прихильники триматимуть гору. Але перед тим, як ухвалювати рішення про ратифікацію Римського статуту, потрібно провести зрозумілу суспільству роз’яснювальну інформаційну кампанію. Бо у нас й без того, на жаль, вистачає публічних скандалів, пов’язаних із ситуацію у Збройних силах.

То чи зможе Україна арештувати путіна, якщо він до нас приїде? Зможе. За українським законодавством. По-перше, 22 травня 2022 року Верховна Рада визнала росію державою-терористом, путін є президентом цієї держави, тобто терористом №1. По-друге, наш Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за воєнні злочини, ці норми узгоджені з міжнародним правом. Є певні відмінності у кримінально-процесуальному процесі, але вони точно не лояльні до воєнних злочинців. І, по-третє, ордер на арешт путіна, виданий МКС, знімає з нього функціональний імунітет, яким цей злочинець користувався згідно міжнародного права. В Україні станом на кінець лютого розслідувалося понад 67 тис. воєнних злочинів рф, за даними МВС, від початку повномасштабного вторгнення росії слідчі Нацполіції розпочали понад 57 тис. кримінальних проваджень за фактами вчинення на території України злочинів російськими військовими та їхніми поплічниками. У цих справах персонально путін не фігурує. Але це не означає, що не розслідуються справи проти його поплічників. Наприклад, ще наприкінці квітня 2022-го підозру у посяганні на територіальну цілісність України отримав секретар радбезу рф Патрушев. Компанію йому склали й інші члени цього терористичного угрупування. Поки – заочно. Їм в Україні загрожує від 10 років до довічного ув’язнення. Чи будуть тепер в Україні порушені кримінальні справи проти путіна персонально? Це було б логічним, особливо після неодноразових заяв Володимира Зеленського про те, що переговори про мир Україна вестиме вже з іншими керманичами рф.