Кадрове гальмо: Чому Зеленський так сутужно призначає губернаторів

Вже більше півроку в багатьох областях України немає повноцінних голів ОДА

Кадрове гальмо: Чому Зеленський так суту…

Під час марафону на київському фудкорті Володимир Зеленський жалівся на відсутність адекватних кандидатів на посади голів обласних адміністрацій. І говорив про те, що відсутність повноважних губернаторів створює проблеми в управлінні регіонами. А також обіцяв спраглим по легітимній владі областям якнайшвидше дати їм очільників.

Незабаром певну активність в цьому напрямку і справді продемонстрував: з Офісу президента до Кабміну було надіслано кілька кандидатів на затвердження. Когось уряд задовольнив, когось відправив на "друге читання". Але по факту пощастило з того дня Одещині, Луганщині та Київщині. Питання по інших оголених регіонах поки зависло, хоча вчора Кабмін погодив ще партію голів ОДА у 5 регіонах: Волинської - Юрія Погуляйка, Полтавської - Олега Синєгубова, Сумської - Інну Пащенко, Хмельницької - Дмитра Габінета, Чернівецької – Сергія Осачука.

Здавалося стовідсотково вирішеним питання щодо кандидата на посаду голови Харківської ОДА Олексія Кучера. Рівно як і по ймовірному голові Чернігівщини Андрієві Прокопенку, який також пройшов Кабмін. Також вже приміряти під себе крісла губернаторів Кропивниччини та Чернігівщини відповідно Андрій Балонь та Андрій Прокопенко. Але указів по ним досі немає. І є підстави думати, що по декому вже й не буде.

Однією з найбільш проблемних в плані добору кадрів залишається Сумська область. На прикладі цього регіону ми спробуємо описати як відбуваються кадрові процеси всередині нинішньої владної команди. І чому ті чи інші люди стають (або не стають) губернаторами.

Як стають губернаторами

У перші місяці каденції нового президента, коли деякі більш розвинуті регіони України на кшталт Київської, Львівської, та Запорізької, вже отримували очільників ОДА, на Сумщині виконувачем обов'язків голови ОДА був спочатку Вадим Акперов. А після того, як влітку він вирушив за депутатським мандатом, на господарстві залишилася Ірина Купрейчик, яка щойно вийшла з декретної відпустки.

В той час у місцевих елітах ще зберігалася певна ажитація стосовно майбутнього губернатора. З цим призначенням хтось пов'язував свої бізнес-інтереси, хтось чекав як спосіб вирішення свого кар'єрного питання, хтось чекав нової мітли аби поквитатись зі своїми ворогами... Були й навіть такі, хто наївно вірив у невідворотність всеосяжних покращень.

Коли ж один за одним відсікалися ймовірні кандидати і кожен наступний претендент повертався з київської співбесіди з резолюцією "не підходить", у місцевих дедалі більше виникало скептично-іронічне ставлення. Кожне прізвище, яке спливало потім у медіа, викликало лише поблажливе співчуття: мовляв, черговий невдаха намалювався.

Згодом до президента почали з цим питанням звертатись не лише представники місцевих еліт, яких в обставинах адміністративної невизначеності вражають неврози. Сигнали почали надходити і від інших зацікавлених кіл, які почали дедалі більше стикатися з анархією і самодурством.

В той же час сам Зеленський під час пресмарафону жалівся журналістам, що немає достойних кандидатів. Буцімто всі приходять і говорять, що працювати за таку малу зарплату вони не зможуть, а тому будуть "підзаробляти". "От по Сумам у мене є лише один хлопець! Лише один!", - емоційно пояснював президент.

Цим хлопцем, як згодом виявилося, був Сергій Леонов - викладач місцевого університету. Але Сумщині не пощастило знову - течка документів на Леонова дивним чином вийшла з Офісу президента разом з кандидатами на інші області, але на столі уряду до цього часу так і не опинилася. "Збили Леонова, - констатували сумські facebook-скептики.

Не долетіла навіть до подання кандидатської декларації і наступна кандидатка - очільниця обласного управління юстиції Ірина Свистун, прізвище якої стало предметом обговорення у місцевих медіа після Леонова.

Для того, аби знайти пояснення чому так туго йде процес формування регіональних адміністрацій, слід згадати, що кожна область так чи інакше перебуває під егідою окремих наближених до президента кураторів. Так, наприклад, Дніпропетровщина і Запоріжжя, де від прізвищ очільників ОДА багато в чому залежить добробут і гарне самопочуття Ігоря Коломойського, доволі швидко отримали своїх очільників.

Де брати кандидатів

Справедливості заради слід визнати, що в Києві мало цікавості до життя в провінціях - особливо таких як Сумщина, Чернігівщина та навіть Полтавщина. Місцеві еліти, висуваючи своїх представників, наражаються на недовіру на Банковій. І в значній мірі ця недовіра є виправданою, оскільки пропоновані кандидати є провідниками інтересів тих чи інших місцевих бізнесово-політичних груп.

І в той же час в ядрі команди президента немає тих, хто б погодився їхати у віддалені області, де ні кар'єри путньої не зробиш, ні дивідентів не наживеш.

З іншого боку ситуація в кількох регіонах з губернаторами висвічує факт відсутності на Банковій волі до адекватного і системного управління регіонами. Адже там, де хтось з великих гравців виявив інтерес до регіону - там йому пішли на зустріч. А там, де виник бодай незначний конфлікт інтересів, як у Харкові, чи просто не доходять руки, як у Сумах, Чернігові та Полтаві, ситуацію просто спускають на гальмах.

Насправді президент дещо лукавить, коли на публіку скаржиться на відсутність якісних кадрів. Наївний спостерігач міг би відіслати президента до ним же створеної системи LIFT, звідки можна було б почерпнути нових кандидатів. Але величезна кадрова прірва, в якій опинився сьогодні Зеленський, об'єктивно викликане не відсутністю людей. А тим, що Зеленський, і це вже зрозуміло всім, передусім шукає не якісних виконавців - а вірних і комфортних, за яких хтось поручиться і відповість в разі чого.

Але така політика своєрідного уникнення особистої відповідальності президента призводить до того, що в губернаторські крісла сідають люди калібру звільненого Бно-Айріяна, за якого "хтось поручився". Чи інша політична сарана, яка сприймає посади як кормовий полігон.

Було б непогано, аби президент нарешті зрозумів, що питання ефективності людей, яких він призначає - це питання відповідальності його особисто і особисто того, кого він призначає. А не тих "прокладок", , які лише підставляють президента своєю безвідповідальністю. І спробував делегувати відповідальність людям напряму, без ефемерних порук "з третіх рук".

Читайте також: Чому ліфти Зеленського є профанацією для "довірливих лохів"

Читайте також: Що відомо про кандидатку на посаду голови Сумської ОДА Інну Пащенко

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"