Блінкен у Києві та приховані е-декларації: Чому "слуг народу" не лякає політична криза

Як парламентарі ухвалили скандальні закони

Коллективний Захід разом з українськими громадськими організаціями наполегливо вимагали від влади відновити електронне декларування держчиновників у тому вигляді, як це було до війни. Depo.ua свого часу детально аналізував, чому декларації закрили і чим мотивували небажання їх відкривати. Проте під тиском непереборних обставин, а саме вимоги МВФ і очікуваного прогресу щодо початку переговорів про членство з ЄС, влада схаменулася і 26 липня прийняла за основу законопроект №9534, який передбачав відновлення декларування. 5 вересня документ ухвалили голосами аж 329 депутатів. Проте все завершилося гучним скандалом, адже відкритий доступ до декларацій усіх чиновників відкладається на рік з дня набрання законом чинності. Голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна запропонувала відкрити декларації відразу, та її правку підтримали лише 199 нардепів, із них менше половини фракції "слуг народу" - 117 з 235. Цікаво поглянути, як голосували ключові постаті у парламентській команді "зелених": Давид Арахамія, а також його заступники Андрій Мотовиловець та Артем Культенко були відсутні, як і спікер Руслан Стефанчук, три заступника голови фракції Юрій Кісєль, Вадим Струневич і Павло Сушко не голосували, Ольга Савченко утрималася, шестеро замів Арахамії  були "за". Як і віце-спікер Олександр Корнієнко. Тобто поділилися майже навпіл.

Але відтермінування з відкриттям декларацій - не єдиний фокус у виконанні депутатів того дня. Перед голосуванням за законопроект №9534 законодавці 305-ма голосами ухвалили законопроект №9587-д про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який підтримувала НАЗК, проте з поправкою №25, ініційованою нардепом від забороненої "ОПЗЖ" Григорієм Мамкою. Звучить вона так: "Якщо особа, піддана адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та/або четвертою статті 172-6 цього Кодексу, сплатила відповідний штраф, ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню". В перекладі на людську мову: якщо декларант збрехав про майно на суму 1,3 млн грн, він сплачує штраф 17 тис. грн і не вважається брехуном. За правку Мамки "слуги" голосували активніше, аніж за пропозицію колеги Радіної: на зелену кнопку натиснули 177 членів монобільшості. Тут й Арахамія, і Мотовиловець, і Культенко, і Кісєль, і Сушко, і Савченко, і більшість тих, хто трохи пізніше підтримає відкриття декларацій прямо зараз. І ніхто з монобільшості не був проти, хіба що утримався. Як, власне, і з усього складу парламенту. Про що це може свідчити?

По-перше, Мамкина правка могла бути тим консенсусом у сесійній залі, завдяки якому за законопроект №9534 зібрали таку кількість голосів. По-друге, порівняння двох голосувань дає підстави припускати, що йдеться не про самодіяльність окремо взятих нардепів, які дружно вирішили, що відкривати декларації для загалу не на часі, а про цілеспрямовану акцію, за якою проглядається інтерес Банкової. У монобільшості, звісно, є депутати, які дозволяють собі вибрики або законодавчий спам, проте голосування з питань, які стосуються євроінтеграційних документів та питань війни, є контрольованими.

Чи проковтне Захід фількіно е-декларування

В чому ж інтерес Банкової, якщо відтермінування відкриття декларацій та індульгенція для брехунів у 17 тис. грн спричинили вкрай негативну реакцію суспільства? Петиція на сайті президента з вимогою накласти вето на закон з відкладеним відкриттям е-декларацій за три години набрав потрібні для реагування 25 тис підписів. Антикорупційні організації цілком слушно здійняли галас про небезпеку для нашої євроінтеграції. Одним словом, іміджу влади завдано добрячої шкоди. Тепер м’яч на полі президента Володимира Зеленського, який може заветувати обидва скандальні документи або ж один із них. Або підписати закони, тим самим підтвердивши, що 5 вересня нардепи голосували так, як було потрібно президентському Офісу. Який варіант обере Володимир Олександрович?

Зеленський вже відреагував на рішення парламенту. Каже: прийме своє після консультацій з віце-прем’єркою з євроінтеграції Ольгою Стефанішиною. Тобто урядниця має опитати ключових фігурантів з числа наших західних партнерів - що нам буде за таке спотворене е-декларування. Примітно, що досі ніхто зі статусних "слуг народу" не дав публічного пояснення, навіщо було вікладати відкриття реєстру на рік. Та й ця правка, на відміну від правки Мамки, не має авторства - бюрократичною мовою це "текст закону в редакції профільного комітету парламенту". Ну й навряд чи Стефанішина буде розповідати Брюсселю чи МВФ справжню логіку того, що сталося. Що влада нажахана перспективою, як фігурантів реєстру декларацій - депутатів та чиновників - розбиратимуть по кісточках, а нажите ними непосильним трудом під час війни майно і статки викличуть шок у громадян. Очевидно, що оприлюднення е-декларацій стане серйозним дестабілізуючим фактором, масштаби та вплив якого на думку суспільства наразі важко оцінити. Але, з іншого боку, нікуди не поділися вимоги Євросоюзу щодо набуття Україною членства в цьому об’єднанні. Як і "маяки" від МВФ щодо умов фінансової допомоги нашій державі. Тобто у Зеленського дилема – передбачувана внутрішня політична криза чи гальмування євроінтеграції внаслідок хитрування Києва з виконанням вимог – і треба щось обирати. Однак лишається й третій варіант – Захід може мовчки або принаймні без суворих висновків проковтнути те, що трапилося у Раді 5 вересня. Звісно, Зеленський хотів би почути саме такі новини від Стефанішиної.

Тут варто зауважити на двох моментах. Перший: голосування за "тіньове" декларування відбулося напередодні візиту до Києва глави Держдепу США Ентоні Блінкена. З огляду на наполегливість американців щодо боротьби з корупцією в Україні, рішення, прийняті 5 вересня, нагадують ляпас. Але під час гостин Блінкен жодним словом не згадав про історію з е-декларуванням. Мабуть, щоб не псувати позитивний настрій візиту: всі його публічні заяви стосувалися допомоги Україні або військової тематики. Однак не можна виключати, що поза очі тема піднімалася. Блінкен заявив: мета його приїзду – підтвердити підтримку України Сполученими Штатами. Також він згадав, що скоро відбудеться зустріч американського та українського президентів. Коли саме, не уточняється, проте до зустрічей такого рівня, зазвичай, готуються важливі рішення і заокруглюються гострі кути. Таким гострим кутом і є закрите для громадськості декларування статків чиновників. Та під "заокругленням" не обов’язково розуміється, що Зеленський завтра ветує результати депутатської творчості. Скоріше, попри масштабне обурення українців, з вето він не поспішатиме до останнього - а раптом зайде згаданий вище третій варіант? Західна бюрократія прагматична, все ж краще декларувати хоч якось, аніж ніяк. Цікаво тут виглядає і мовчанка Блінкена. Наче легітимізація Білим домом рішенням Верховної Ради. Звісно, це не так, але борці за президентське вето, мабуть, все ж чекали іншої реакції від високого гостя.  

Другий момент – промовчали посли "Великої сімки", представники МВФ та Євросоюзу, які зазвичай оперативно реагують на спроби української влади обдурити їх. Тож або чекають на аргументи Банкової, які їм переповість пані Стефанішина, і публічно реагуватимуть після цього, або реагуватимуть не заявами, а певними кроками. Цього місяця планується чергова місія МВФ. У жовтні ЄС представить пропозиції щодо розширення, це прискорить інтеграцію нинішніх кандидатів на вступ в ЄС. У цьому контексті європартнери заодно оцінять темпи виконання Україною критеріїв стосовно членства. Спробуємо спрогнозувати подальші дії: якщо США та ЄС погодяться зійтися посередині з українською владою в питанні термінів відкриття е-декларування, для народу інформація про статки чиновницької братії залишиться закритою ще рік. Коли ж від Києва вимагатимуть зробити декларації доступними негайно, тоді з’явиться президентське вето. В разі розвитку ситуації за другим сценарієм українці побачать зовсім інші, аніж цього вівторка, результати голосування монобільшості.