Погроми "бариг" чи керований випуск пари: Що очікує Україну після відновлення е-декларування

3 березня минулого року Верховна Рада "заморозила" обов’язкове електронне декларування чиновниками майна і статків, залишивши таку опцію для добровольців. Мотивували необхідністю захистити персональні дані в період дії воєнного часу. Начебто і логічно – щоб ворог не дізнався про таємниці наших керманичів, але для захисту особистих даних чиновництва цілком достатнім було закрити або обмежити доступ до публічної частини реєстру НАЗК. Що було зроблено. Крім того, "заморозилося" е-декларування для всіх осіб, які мали звітуватися перед суспільством – і для тих, хто опинився в окупації, і для тих, хто був далеко від фронту. І для тих, хто втік за кордон.

За даними НАЗК, із понад 700 тис. декларантів в країні декларації за 2021 рік подали біля 400 тис. посадовців, за 2022-й – близько 250 тис. Але топ-чиновників (міністрів, народних депутатів, очільників ЦОВВ, ОДА/ОВА тощо) серед них менше 10%. Цифри говорять самі за себе: чиновництво всіх рівнів сприйняло тимчасове скасування е-декларацій як заохочення до недоброчесності. Це стало помітно дуже швидко. Й пересічним українцям, і нашим партнерам. Які, надавши Україні статус кандидата в члени ЄС, висунули українській владі низку вимог. Серед яких й посилення боротьби з корупцією. Зрозуміло, що без обов’язкового декларування статків чиновників вона неефективна.

23 вересня один із чільних діячів фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував у Верховній Раді законопроект №8071 з дещо пафосною назвою "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу". Він мав зняти напругу між Києвом і Брюсселем навколо повернення декларування. Документом пропонувалося відновити його, а заодно і перевірки НАЗК. При цьому законопроектом встановлювалися певні тимчасові обмеження для декларантів. Перше: прозвітуватися про майно і доходи вони мали у тримісячний термін після закінчення дії воєнного стану. Друге: перевірка декларацій НАЗК не проводиться в разі, якщо орган, який відповідає за здійснення спецперевірки, перебуває в районі бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, або ж особи, яких мають перевіряти, беруть участь у бойових діях, виконують завдання в інтересах національної безпеки та оборони чи знаходяться на окупованих землях. Щодо пропонованих обмежень претензій у наших партнерів не було, виникли зауваження стосовно термінів повернення декларування – під час воєнного стану чи після його закінчення. Тобто зараз чи колись потім.

18 жовтня профільний антикорупційний комітет парламенту рекомендував депутатам схвалити законопроект. Але його вирішили відкласти. Як наслідок – у січні і лютому посли "Великої сімки" закликали народних депутатів відновити декларування. У свою чергу у НАЗК заявили про готовність здійснювати перевірки. Вже 2 березня посли особисто зустрілися зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком. Під час зустрічі вони наголошували не тільки на відновленні декларування, а й на зміцненні антикорупційних інституцій та на необхідності продовження реформування Служби безпеки України. Depo.ua свого часу розповідав, що наші партнери не перший рік добиваються від української влади, аби та позбавила СБУ невластивих функцій, зокрема, антикорупційних.

А кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ. Ця фраза з байки Леоніда Глібова "Баба і кіт" чудово ілюструє, як українська влада реагувала на дружні побажання послів. Не прискорилася вона ні у квітні, коли вимога відновити е-декларування з’явилася у меморандумі МВФ, ні навіть перед проміжним звітом Єврокомісії у червні. Тоді, нагадаємо, європейські партнери констатували певний прогрес України на шляху до ЄС, але спростували заяви окремих високопосадовців, що критерії членства вже виконані.

І от 26 липня зненацька "котик перестав уминати ковбаску". У парламенті зареєстрували новий законопроект, №9534, вже не з пафосною назвою, а конкретною – про зміни до деяких законів про визнання порядку подачі декларацій в умовах воєнного стану. Першим автором документу вказаний Давид Арахамія, його співавтори – "слуги", члени фракцій "Батьківщина", "Голос", депгрупи з групи "За майбутнє". Законопроект прогресивний, порівнюючи з першою і невдалою спробою повернути декларування – звітуватися доведеться і за 2021-й, і за 2022-й роки, публічний доступ до реєстру відновлять, поновлюються й перевірки декларацій НАЗК. На його появу схвально відгукнулися посли "Великої сімки". Закликав колег відновити декларування і спікер Руслан Стефанчук. "Моя позиція, - заявив він, - чітка і зрозуміла: його потрібно відновлювати якнайшвидше. Відновлювати для всіх. І чиновників, і суддів, і народних обранців… Це прозорість. Це відкритість. Це довіра. Це те, що наблизить нас до членства в Європейському союзі. Це той запит на справедливість, спраглість щодо якого сповнює українське суспільство". Гарно сказано, але чому досі тягли? Коли у владних кабінетах довго щось блокується, а потім різко прориває, у суспільній думці виникає припущення, що не обійшлося від "чарівного пенделя" від партнерів.

Учора Верховна Рада 299-ма голосами ухвалила законопроект №9534 за основу. Тобто умову МВФ відновити декларування до кінця липня – виконали. І зробили це навіть не в останній день місяця. Але, як завжди, є кілька "але". По-перше, фракція "Слуга народу", де 236 "штиків", не спромоглася продемонструвати одностайність – "за" тут 191 депутат. Аж 37 "слуг" були відсутніми. Після мальдівського зашквару вже екс-депутата Юрія Арістова, мабуть, не зайвим було б перевірити, де перебували ці депутати. Взагалі, під час голосування за цей законопроект був відсутній 81 нардеп. Чи всі вони в офіційно погоджених відрядженнях? По-друге, законопроект схвалили за основу, тепер на нього очікують правки. Якими часто-густо хороші документи псують. То ж зараз потрібно бути уважними до законотворців, щоб бува не внесли в нього щось скандальне.

По-третє, все ж цікаво, що спонукало народних обранців з такою швидкістю повертати електронне декларування після тривалого блокування цього питання. Гроші МВФ, наполегливість "Великої сімки", європолітиків, мабуть, і Білого дому – традиційно ефективний стимул для наших діячів. Та чи тільки вони прискорили процес?

Протягом останнього часу завдяки журналістським розслідуванням стали відомі історії нардепів Халімона, Торохтія, Саладухи, Аллахвердієвої, Галушка та інших, або членів їхніх родин. У когось знайшли дорогі авто, придбані під час війни, до когось виникли питання через нерухоме майно. І далеко не всі з фігурантів свої обновки задекларували. Багато скандалів і на місцях. Тобто почав накопичуватися негатив, здатний дуже боляче вдарити не тільки по депутатах і місцевих чиновниках, а й по іміджу президента. Досі скандали гасили точковим втручанням, але не це допомагає. Тому, можливо, на горі, зваживши всі "за" і "проти", вирішили: краще відновити е-декларування зараз, аніж чекати, коли до нечистих на руку чиновників прийдуть народні месники. Краще нехай ними займаються НАЗК, САП і НАБУ.

Але чи не отримає влада соціальний вибух, коли українці побачать, як "слуги" збагатилися за час війни? Очевидно, цей ризик і гальмував повернення звітності про доходи і майно. Ризик – високий. Але тут ключовий момент – на кого спрямується вістря ненависті громадськості. Ми бачили, як його можна націлювати на суддів після хабара Всеволода Князєва, на воєнкомів після викриття одеського "Корейки" Євгена Борисова, на київських чинів, коли шукали крайніх з укриттями. То чому ж не можна спробувати керувати невдоволенням громадян? Тим більше, що на відміну від нинішніх викриттів, фігурантами яких стають переважно "слуги", під пильним оком громадськості опиняться всі "бариги", а не тільки "зеленого" окрасу. Банкова чекає на цей шанс і обов'язково спробує ним скористатися.