Закон про фейкові акаунти від "слуг": Чому борці з ботофермами підставили Банкову

Гривнею і тюрмою. Як "слуги народу" пропонують карати ботів

Автори законопроекту – Георгій Мазурашу, Сергій Кузьміних, Максим Павлюк, Михайло Лаба та Олег Арсенюк. Всі – члени президентської фракції. Парламентарії пропонують доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 114-3 "Використання облікових записів з метою поширення недостовірної інформації або для здійснення впливу на прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій". Відразу зауважимо: стаття 114 стосується шпигунства. Статті 114-1 та 114-2 доповнюють і логічно розширюють це поняття: перша стосується покарання за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил та інших військових формувань, у другій йдеться про покарання за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Пропозиція Мазурашу та його колег, м’яко кажучи, не лягає у загальний контекст цього напрямку кримінального права.

Депутати пропонують штрафувати або карати виправними роботами на строк до 2-х років за придбання, використання або збут фейкових акантів, якщо за допомогою них поширюється недостовірна інформація, якщо ці дії вчинені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, обороноздатності, національній, економічній або інфраструктурній безпеці України. За вчинення таких дій повторно, за попередньою змовою групою осіб, для здійснення впливу на ухвалення рішень, вчинення або невчинення дій державними органами або органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, нардепи пропонують карати обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ж такі дії вчиняються в умовах воєнного стану – зловмисників пропонують позбавляти волі на строк від 5 до 7 років з конфіскацією майна. Мазурашу і співавтори також пропонують штрафувати на суми у розмірі від 750 до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян за використання фейкових акаунтів, якщо такі дії сприяють підвищенню рівня соціальної напруги, порушують конституційні права і свободи громадян, або в інший спосіб загрожують національній безпеці. Все вище вказане застосовується за відсутності ознак державної зради.

Законодавці пишуть, що розробили свій документ відповідно до Стратегії інформаційної безпеки України, затвердженої указом президента від 28 грудня 2021 року №685/2021 з метою посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації (дезінформації). У Стратегії інформаційної безпеки серед завдань держави дійсно є пункт про посилення відповідальності за поширення дезінформації, там також сказано про запровадження дієвих механізмів виявлення, фіксації, обмеження доступу та/або видалення з українського сегмента мережі Інтернет інформації, розміщення якої обмежено або заборонено законом. Проте у механізмах реалізації документу чітко вказано, за який напрямок відповідає кожен із центральних органів влади – Кабмін, РНБО, Міноборони, СБУ, Центр протидії дезінформації, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Також вказується, що нормативно-правове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься шляхом системного перегляду та внесення змін до відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів в інформаційній сфері. Чи можуть бути ініціаторами таких змін народні депутати? Народні обранці мають право ініціювати будь-які законопроекти, але сфера нацбезпеки надчутлива, особливо під час війни, тому часто їхні ідеї шкодять.

Чому і за що розкритикували законодавче дітище "слуг"

Частина критики стосується осіб самих  авторів, а частина – їхніх пропозицій. Депутат Мазурашу відомий своїми гучними законодавчими ініціативами, зокрема, зовсім свіжою – внесенням змін до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо підвищення комфортності обслуговування населення. На думку Мазураша, українську слід залишити обов'язковою тільки для підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, тим самим виключивши з переліку приватних підприємців і ФОПів. Не дивно, що цей "слуга" викликав на свою адресу вал критики. А через нього дісталося і всій чинній владі. Співавтор Мазурашу – нардеп із Житомира Сергій Кузьміних. З його іменем пов’язаний останній за часом довоєнний корупційний скандал зі "слугами". А в червні 2022-го він ініціював перейменування вулиць в кількох громадах Житомирщини на честь президента Володимира Зеленського.

Але ті, хто критикують законопроект, переходячи на особистості, не звертають увагу на три інших аспекти. Перший – хто має реалізовувати депутатські ініціативи. Якщо мова йде про боротьбу з ботами і ботофермами, відомо багато фактів, коли "Фейсбук" видаляв тисячі лівих акаунтів, через які просувалися російські наративи. Тисячі таких само сторінок виявили і заблокували наші спецслужби. Для цього їм вистачає наявних повноважень. І наявних статей Кримінального кодексу. Досудове розслідування у випадках виявлення ворожих ботоферм ведеться за ч. 3 статті 109, ч. 1 статті 110 Кримінального кодексу. Ст. 109 "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади", ст. 110 – "Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України". У КК для зловмисників за обома статтями передбачене суворе покарання.

Другий аспект – виникає підозра, що подібні законопроекти під благовидним наміром відстоювати інформаційну безпеку країни створюють ризики для свободи слова і підстави для введення політичної цензури. Бо під формулювання "сприяють підвищенню рівня соціальної напруги" можна підігнати будь-яку критику влади. Припустимо, що автори документу проявили ініціативність, і ні Офіс президента, ні керівництво фракції "Слуга народу" до цього стосунку не мають. Тоді законопроект залишать без розгляду або запропонують авторам його відкликати. Але ось що пише Мазурашу на своїй сторінці у "Фейсбук": "Спробуємо так поборотися проти ботоферм та в цілому проти розміщення та поширення недостовірної інформації (в т.ч.  з фейкових сторінок) в публічній площині. Звісно, мова не про критику влади, як маніпулятивно розкручують (почитайте сам законопроект нижче!). Це проти публічної брехні, а не проти критики влади. Як кажуть, за слова треба відповідати. Особливо у публічній площині… Отримали "пас" від представників спецслужби і зареєстрували законопроект 9223 від 19.04.2023". Тобто, це спецслужби хочуть отримати такий закон? Тоді за цю ініциативу вже має відповідати Банкова.

Останный аспект. Очевидний той факт, що Україна має докладати значних зусиль для протидії ворожим маніпуляціям в інтернеті, зокрема у соціальних мережах, проте у цьому процесі ми не можемо уподібнюватися ворогу. Не потрібно створювати додаткових ліній напруги з нашими європейськими партнерами, для яких дуже важливо, щоб в Україні як країні-кандидатці в члени ЄС дотримувалися свободи слова. Законопроекти на кшталт запропонованого викличуть у наших партнерів такі ж підозри, як і у вітчизняних критиків ініціативи додатково криміналізувати історію з ботами. В цивілізованому світі є досвід протидії маніпуляціям у соцмережах, то ж, вочевидь, не треба придумувати велосипед. І додавати головного болю у стосунках із партнерами. Тому Банковій, керівництву парламенту і фракції "слуг" на часі провести розмову зі своїми депутатами, щоб їхні законодавчі ініціативи, особливо у сфері національної безпеки й оборони, не виглядали підозрілими провокаціями.