Росія вдарила по українській економіці: Що буде з курсом гривні у 2022 році

Depo.ua аналізує, яким буде курс гривні до долара у 2022 році.

Загальні прогнози на цей рік є досить стриманими: і уряд, і більшість експертів не бачать причин для стрімкого зниження курсу гривні відносно основних світових валют. Так, є причини для подальшого падіння, але не катастрофічного і 2022 рік ми маємо пройти у відносній стабільності. Звісно, якщо не втрутяться не закладені у розрахунок фактори на кшталт політичного і військового. Це може перевернути ситуацію кардинально. 

В п'ятницю, 14 січня, курс в обмінниках пробив межу у 28 гривень за долар. Вже у неділю зранку обмінники в Києві вийшли з досить різними цифрами. В середньому долар купують за 27,95, а продають за 28,15. Проте в особистому спілкуванні працівники обмінників пропонують і більш звужені котирування: за бажання, продати долар в столиці можна вже за 28,07 грн.

На понеділок НБУ встановив офіційний курс на рівні 27,95, хоча ще в п'ятницю він був на рівні 27.73. 

Загальний курсовий прогноз: що впливатиме на курс гривні до долара та євро

Будуючи прогнози на рік фінансисти виходять з кількох основних факторів, які у той чи інший бік можуть впливати на курс національної валюти.

Одним з ключових є так званий соціальний фактор, коли держава продукує нові соціальні ініціативи, які так чи інакше змінюють співвідношення грошових потоків. В цьому контексті розглядаються підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, а також анонсована владою соціальна допомога "на продукти", яку в народі вже охрестили "продуктовими талонами". По суті, відправляючі ці додаткові кошти в обіг, держава підтримує інфляційні процеси, які тиснуть на гривню.

До цього слід додати також і "притриману" інфляцію" у вигляді здорожчання продукції промисловости. За даними Державної статистики ціни зросли на 62,5%, хоча це здорожчання не відобразилося на показниках минулого року. Але неодмінно буде перенесене на нинішній. Дехто навіть схильний вважати ці 60+% - реальним показником інфляції, хоча офіційно вважається, що річний індекс інфляції становив близько 10%. Тобто в якійсь мірі ця відкладена інфляція, можливо і не на рівні 60%, так чи інакше має отримати своє середньозважене вираження і відбитись на тепер вже цьогорічному курсі нацвалюти.

Наступним, не менш важливим фактором інфляції є ціна на енергоносії, які Україна імпортує і ціна на які прив'язана до долара або євро. На сьогодні барель нафти вже коштує $84, тоді як ще на початку 2021 року ціна була в межах $50.

Врахуємо і ціну на газ, який ми тепер купуємо на європейських хабах і який нещодавно піково зріс до шалених $2000 за тисячу кубів. Різниця між попередньою ціною та нинішньою також додає стрімкості інфляційним процесам.

З очевидних також є так званий імпорт інфляції. Зростання цін на світових ринках, і в першу чергу цін на продовольчу сировину і продовольство, спонукає вітчизняних виробників тягнутись за іноземними ринками. Виробникам вигідніше продавати товари на експорт. А якщо вже й наповнювати місцевий ринок, то за цінами, які не сильно відрізняються від світових. Тому навіть тоді, коли очевидних причин для здорожчання продукції всередині країни немає, вона все одно збільшується. І яскравим прикладом тут є соняшникова олія, внутрішні ціни на яку стрімко підтягуються до європейських. 

Також існує так звана зарплатна інфляція, коли роботодавці в Україні змушені підвищувати заробітні плати працівникам, наприклад будівельникам, аби зацікавити їх не виїжджати на роботу закордон - в ту ж Польщу. В такому випадку ціна на працю також тягнеться за європейською, хоч і не завжди відповідає виробничій продуктивності тут, всередині України.

Ще одним основоположним фактором курсу гривні до іноземних валют є вартість, власне, цих самих валют. В першу чергу долара і євро. Останнім часом Федеральна резервна система США та Центральний банк Європи сповідували емісійну політику, коли вкидали на ринок грошову масу та утримували на мінімальному, а то й навіть від'ємному рівні, процентні ставки. Це здешевлювало само по собі ці валюти і на їхньому фоні падіння гривні не було надто помітним: загальний інфляційний процес з падінням вартості валют згладжував розбіжності між курсами. Так на тлі американської інфляції на рівні 7% і європейської, на рівні 5%, українська - була не надто помітною.

Але політика "кількісного пом'якшення", тобто вливання грошової маси, у США добігає кінця. І ФРС планує вже навесні скоротити емісію та підвищити відсоткові ставки. Це спричинить уповільнення інфляційних процесів в США та повернення капіталів - тих, що дотепер знаходили собі "притулок" в більш дохідних процентних розміщеннях. Тих же самих українських облігаціях внутрішньої держпозики (ОВДП), які іноземний капітал останнім часом використовував як засіб заробітку.

Отже політика зміцнення долара спричинить відповідну реакцію в Європі аби згладити диспропорції у валютній парі євро-долар та не допустити стрімкого зменшення курсової різниці на користь долара: там також почнуть згортати емісію грошей. Гроші повертатимуться назад і їх, відповідно, ставатиме менше в таких економіках, як українська. Це знову ж таки тиснутиме на курс гривні, адже ми не припинимо, а з огляду на останні події на ринку продовольства, й навіть збільшуватимемо імпорт товарів, ціна яких буде прив'язана саме до євро-долара.  

Звісно, це відіб'ється і на курсі гривні: відбуватимуться стрибки по всіх товарах, які прив'язані в ціні до євро або долара. І Україна на цей фактор впливати не зможе.

Втім всі ці фактори, незважаючи на їхнє явно негативне забарвлення, дозволяють експертам і фінансистам говорити, що протягом року гривня утримається в досить прийнятному коридорі і не має вистрибнути за 30 грн/дол. Урядовці при розробці бюджету на нинішній рік заклали середній курс гривні до долара по року на рівні 28,7 - 28,9. Прем'єр Шмигаль покладається на те, що інфляція залишиться у межах прогнозованої і це дасть привід для стабільності.

В той же час всі ці розрахунки і прогнози стають цілком несуттєвими на фоні інших загроз, які можуть спричинити падіння курсу української валюти.

Відтік інвесторів як передвісник скрутних часів

Минулий тиждень, як вже зазначалося, пройшов під знаком стрімкого здешевлення гривні. Спочатку це пробували пояснити сезонним фактором: буцімто минулого року, у січні, відбувалося те ж саме, коли відбувалося відшкодування ПДВ і експортери виходили в долар, скорочувалися передноворічні надходження від заробітчан, та спекулянти качали ринок. Проте цьогоріч ситуація ускладнилася також за рахунок іноземних інвесторів, які виходять з українських гривневих ОВДП в долар та повертають гроші до материнських компаній. Плюс, є відчутним попит з боку українських компаній та громадян, які також схиляються до того, аби вкластись в долар. Український Нацбанк намагався загасити попит інтервенціями і злив на ринок більше 330 млн доларів, що є досить великою сумою. Проте, як бачимо, це не вгамувало ажіотаж. 

Експерти, не знаходячи справді об'єктивних підстав для збільшення цифр на табло обмінників, говорять, що мають місце негативні очікування від загострення з боку Росії. 

Інвестбанкір Сергій Фурса, аналізуючи обставини, згадує, що до листопада гривня була у чудовій формі: "Гривня зміцнювалася. Більше того, робила це дуже впевнено, входячи до списку найбільш зміцнених валют щодо долара у світі. Чому це відбувалося? Відповідь проста – дуже сприятливі умови зовнішньої торгівлі для українських експортерів. Дуже висока ціна на метал. Високі ціни на аграрну продукцію. Плюс, впевнене та стабільне зростання сектора IT, а це, вважайте, експорт. Айтішники отримують доходи, продаючи свої послуги в основному закордон і потім витрачають ці гроші в Україні. І тут зростання становить близько 30 відсотків на рік. На цьому тлі імпорт поводився скромніше, ціни на газ ще не досягли шалених висот, та й Україна дуже обмежено цей газ імпортувала".

Але перед Новим роком, говорить Фурса, по гривні вдарило шаленство Путіна. "Так чи інакше, у листопаді західна преса активно почала писати про те, що Путін готує вторгнення до України. Це лякало західних інвесторів. Закрито доступ для українського уряду до запозичень на зовнішньому ринку... Іноземці продавали гривневі облігації, купували долари та тиснули на курс", - говорить експерт.

Загальні очікування від поганого врожаю, здорожчання газу і коментарі російських дипломатів "у стилі гопника з підворіття", які дуже не миролюбно реагували на очікувану відмову цивілізованого світу приймати умови путінського ультиматуму спровокували хвилю. "І помчало. Інвестори злякалися. Злякалися не по-дитячому. Знову стрічки світових ЗМІ заповнили карти потенційного російського вторгнення до України. І пішли розпродажі. З одного боку активно продавали рубль та російські акції. На страху від ефекту від санкцій. З іншого - кривава різанина бензопилою почалася в українських єврооблігаціях та гривні. Інвестори побігли, - констатує Фурса. І прогнозує, що подальші події залежатимуть від психологічного фактору та накручування рівня агресії. - Якщо підуть на деескалацію – зупиниться і курс гривні. Тому відповідь на запитання, що буде з курсом гривні найближчим часом, лежить у голові Путіна. Але голова Путіна - темний предмет і дослідженню, на жаль, не підлягає".

Подібної ж думки дотримується і голова інвестгрупи "Універ" Тарас Козак: "Є кілька причин, основна з яких - військова загроза з боку Московії. Західна преса багато пише про бряцання зброєю Кремлем, що спонукає іноземних інвесторіх виходити з українських цінних паперів. З початку 2022 року нерезиденти продали лише гривневі ОВДП на суму понад ₴4 млрд. Отримані гривні іноземці конвертують у валюту і виводять за кордон. Українські компанії та громадяни також суттєво збільшили купівлю валюти".

Ці великі загрози є викликом для української влади, яка наразі перебуває у досить незручному становищі. З одного боку, нинішню пожежу на валютному ринку можна спробувати загасити за рахунок валютних резервів. Чим утримати ринок і дати сигнал, що коридор до 29 грн/дол є цілком реальним протягом наступного року. В той же час сигнали світових економік, які, як констатує директор Українського інстититу майбутнього Вадим Денисенко, включили Україну в stop-list по інвестиціям, створюють дилему: чи варто нині витрачати свій запас. 

"Що важливо, це стосується всієї географії світу - від країн ЄС до Китаю (в китайській пресі дуже активно, між іншим, обговорюється тема можливої війни). Простіше кажучи, росіяни добилися найголовнішого в гібридній війні проти нас: вони починають зупиняти нашу економіку не лише через енергетику, але, що більш страшно, через неможливість її модернізувати в найближчі роки, - пише Денисенко. - Перше, що потрібно розуміти: найближчим часом сюди будуть заходити тільки політичні гроші".

Отже, як можна зрозуміти з очікувань, питання курсу гривні у найближчій перспективі може опинитись далеко не на першому місці уваги української держави. І це переводить політичний фактор стабільності української валюти на перше місце з-поміж усіх інших макрофінансових, інфляційних та соціальних. А це значить, що гривня стає заручником "високих стосунків", де Україна є об'єктом, а не суб'єктом обговорень.

Читайте також: Лавров, Володін та десантники: Про що свідчать слова російських посадовців та дії Кремля