Бізнес, бюджет чи прості покупці: Хто заплатить за підвищення цін на продукти

Виробники продовольчих товарів в Україні можуть почати масово зупиняти виробництва через велике здорожчання енергоносіїв - в першу чергу газу та електрики. Це може призвести до значного росту цін або виникнення дефіциту окремих товарів. При цьому в інформаційному просторі вже почали курсувати ідеї запровадження продуктових карток для тих, в кого немає грошей на харчі, інформує Depo.ua.

Чому панікують виробники

Перший дзвоник про кризовий стан у галузі виробництва продуктів харчування пролунав напередодні Нового року - тоді керівники компанії "Молочний альянс", яка виробляє продукцію під маркою "Яготинське", оголосили, що через здорожчання енергоносіїв будуть змушені скоротити або й загалом зупинити виробництво.

Керівник молочного бізнесу компанії Сергій Вовченко заявив, що підприємства стоять на межі зупинки через непомірно високу ціну на природній газ і вже попередили постачальників, що не можуть далі працювати у збиток. "Ситуація парадоксальна: чим більше ти переробляєш молока і випускаєш продукції, тим більше ти отримуєш збитків.  Посудіть самі. Ціна на газ за рік для нас виросла майже в 10 раз (з 5.5 грн/м.куб до 50 грн/м.куб). Електроенергія — в 2.5 рази. Ціни на таропакувальні матеріали — на 42%. Ціни на молоко-сировину — на 25% (і це при тому, що ті ціни майже на третину вищі, ніж в сусідній Польщі, яка завалює нас своєю молочкою). А от ціни на готову продукцію ми спромоглися підняти всередньому лише на 7%. За таких умов подальша робота даватиме нам десятки мільйонів збитків щомісячно. А це неприпустимо, бо далі може бути лише банкрутство. І тоді постраждають усі — від фермера до споживача", - пояснює представник виробника. 

Аби скоригувати ситуацію виробник звернувся до господарств-постачальників сировини із проханням знизити на кілька відсотків ціни на молоко-сировину, поки не стабілізується ситуація з цінами на газ. Також він очікує поступок від торговельних мереж - принаймні в тому, що стосується погашення дебіторської заборгованості.

Згодом подібні сигнали почали надходити і від інших виробників основних продуктів - молочки, хліба, кондитерських виробів, м'яса, яєць тощо. Бізнес, залежний від енергоносіїв, скаржиться, що збитки через здорожчання енергоносіїв змусять піднімати відпускні ціни на продукцію або просто зупиняти виробництво.

Очевидно, що через зростання цін буде скорочуватись рівень споживання, адже в більшості домогосподарств видатки на продовольство складають більше половини щомісячних доходів. А на фоні збільшення тарифів деяким людям просто не вистачатиме на звичні харчі по більш високих цінах і вони будуть змушені відмовлятись від купівлі у звичних кількостях того ж молока та м'яса на користь більш дешевих продуктів. І для тих виробників, що забезпечують внутрішній ринок, задирання цін буде як постріл у ногу - їхні продукти просто стануть менше купувати.

Відтак може відбуватись заміщення вітчизняних продуктів імпортними. Та ж дешева молочка з Польщі радо займе нішу, вивільнену українським виробником, який і без того за минулий рік суттєво скоротив свою частку на ринку. Як заявив голова ради Національного банку України Богдан Данилишин, за 2021 рік виробництво у харчовій галузі впало на 7,5%. І це, наголошує банкір, ще більше посилило залежність України від продовольчого імпорту.

Що робить держава

До української влади теж помалу доходить, що погіршення ситуації може бути стрімким і неминучим. Там роглядають кілька варіантів запобігання кризі.

Перший, про який оголосили в уряді, стосується регулювання ціни на газ. У проекті постанови, яку підготували урядовці, йдеться про встановлення ціни на газ для виробників хлібу соціальних сортів на рівні 25 гривень за кубічний метр. Це вдвічі менше, аніж нинішня ринкова ціна. Але це може стати серйозним ударом по бюджету. Крім цього, на думку експертів, вибірковість визначення отримувачів державної допомоги у цьому питанні створить дисбаланси на ринку. Хтось отримає дешевший газ і зможе залишитись на плаву. А для когось ця годівничка виявиться недоступною. Тож такий підхід, мало того, що буде малоефективним в силу обмеженості ресурсу в державі, ще й закладе чергові підвалини для корупції, оскільки саме від чиновників залежатиме, хто отримає допомогу.

Другий підхід стосується допомоги вже не виробникам, а споживачам. Адже ймовірне зростання цін, яке навіть за оптимістичними підрахунками може в цьому році скласти 20-30%, пережене всі передбачені збільшення соціальної допомоги та компенсації, які закладено у державному бюджеті. Радник президента Олег Устенко заявив, що у випадку реалізації негативного сценарію держава захистить найбільш вразливі верстви населення. Він вважає одним з можливих способів допомоги таким людям запровадження адресних виплат на кшталт "вовиної тисячі" або видачу талонів на продукти, по аналогії з американськими food stamp.

Устенко нарікає на те, що негативні процеси відбуваються у всьому світі і інфляція, яка є причиною зростання цін, імпортована в Україну. "Поточний рік - рік серйозних інфляційних викликів, оскільки ми спостерігаємо високий рівень інфляції в основних емісійних центрах. А ми фактично імпортуємо цю інфляцію з емісійних центрів. Динаміка інфляції за сировинною групою, особливо продовольчою, очікується у бік збільшення, що, звісно, вдарить по гаманцях людей не лише в Україні, а й у всьому світі", - сказав Устенко. За базовим прогнозом, на який спирається радник президента, передбачається збільшення цін на продовольство від 10% до 20%. Враховуючи, що продовольча група в українському споживчому кошику більше ніж вагома - майже 50%, таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком. Ці явища, вважає радник президента, потребуватимуть антикризових заходів з підтримки населення - зокрема й через видачу цільової допомоги на харчі окремим верствам.

Експерти та користувачі соцмереж зауважують, що відновлення подібної практики свідчить про справді глибокі кризові явища не лише в економіці, а й у державному управлінні. Адже подібні механізми по суті є визнанням, що влада просто не в стані впоратись з викликами. І перехід до ручного і примітивного, а саме це передбачають талони та картки, розподілу ресурсів.

У свою чергу фінансовий експерт Олексій Кущ вважає, що практика американських food stamp, на які посилається представник Офісу президента, не зовсім відповідає українським реаліям. "У США немає трудової бідності, як у нас. Там працююча людина не заощаджуватиме на продуктах харчування. У пенсіонерів там також усе досить добре – вони отримують як державну пенсію, так і гроші від своїх пенсійних накопичень. Тому ці самі food stamp там отримують лише безробітні. Навіщо це робиться? Справа в тому, що у США є категорія людей, яка навіть не планує працювати. Це потомствені безробітні, які роками живуть у соціальному житлі на виплати з безробіття. Серед цих людей є ті, хто, м'яко кажучи, випадає із нормального соціуму. Якщо їм дати до рук живі гроші, то замість покупки продуктів харчування дехто витратить їх на наркотики. Щоб цього уникнути, були придумані спеціальні чеки, які можна обміняти виключно на їжу або одяг", - пояснює Кущ.

Кущ вважає, що в Україні немає сенсу запроваджувати механізм "продуктових чеків", адже у нас практично всі соціальні виплати люди все одно витрачають на їжу. Більш того, запровадження чеків, на які можна буде придбати лише обмежене коло товарів, створить певні проблеми. В тому числі й викличе штучне подорожчання саме тих соціальних товарів, які продаватимуться по чекам.

Коли ця стаття вже готувалася до публікації, стало відомо, що уряд запровадив державне регулювання цін на гречку, борошно, цукор, макарони, соняшникову олію, вершкове масло, курятину, яйця і молоко. Максимальний рівень націнки на ці товари не має перевищувати 10% на час дії карантину. Втім, цей перелік збігається з тим, який затвердили на початку карантину, але тоді продукти все одно продовжили дорожчати, можливо через слабкий моніторинг. З іншого боку, якщо моніторинг зараз посилюватимуть, держрегулювання може призвести або до дефіциту, або до значного зниження якості цієї групи товарів, якщо виробникам не знизять ціни на газ. Адже вони не захочуть працювати в мінус. Наразі льготний тариф затвердили для виробників хліба, молочки, курятини, яєць і соняшникової олії. Решті доведеться і оплачувати газ за промисловим тарифом, і тримати ціни.

Вся ця ситуація нагадує замкнене коло. З одного боку ми не маємо достатньо свого газу і змушені купувати його за шалені кошти. З іншого - держава обмежена у можливостях здешелювати газ для виробників за рахунок бюджету і дотувати купівельну спроможність населення. Тому втрати цього року неминучі: і для виробників, і для споживачів. А от наскільки вони будуть катастрофічними - залежатиме в тому числі і від адекватності дій влади: від того, чи зможе вона розумно розпорядитись наявним ресурсом і застосувати ефективні механізми мінімізації кризи.