Оскарівські перегони: Чи загрожує американська школярка британському прем'єру

На церемонії "Золотого глобусу" картину визнали кращою комедією, а Сірша Ронан здобула статуетку за краще виконання жіночої ролі.

Наразі у фільму аж чотири номінації на "Оскар". Серед інших – за найкращу режисуру. І це теж своєрідний прорив, адже за всі роки існування церемонії Гервіг стала лише п'ятою жінкою, яка потрапила у шот-ліст цієї номінації.

Глядачі вподобали картину не менше, ніж конкурсні журі. Зокрема, на агрегаторі відгуків Megacritics фільм здобув 94% схвальних відгуків, що прирівнюється до "загального визнання". На сайті ж Rotten Tomatoes позитивних рецензій на фільм аж 99%, і це рекордний показник для ресурсу.

З першого погляду, Гервіг зняла типову мелодраму дорослішання, яких легіон. Пересічний глядач може почати їх відлік, наприклад, з "Буму" з Софі Марсо 1980 року, який телеканали транслювали з надмірною частотою. У "Леді Бьорд" той самий комплект – вечірки, перші кохання, взаємини з батьками і, власне, нелегке доросле життя.

Втім, є і риси, що роблять картину унікальною.

За сюжетом, Крістіна, яка називає себе Леді Бьорд, закінчує католицьку школу у Сакраменто і має визначитися з коледжем. Сама героїня прагне вчитися в одному з престижних закладів східного узбережжя. При цьому родина дівчини небагата і, на думку своєї матері, Крістіна має обрати скромніший варіант. Втім, дівчина іде до мети, а паралельно закохується, інтригує, добивається партнерів і розчаровується.

Весь фільм героїня прагне переписати власне минуле, а з ним і сучасне. Вдати, що вона живе в іншому будинку, іншому місті та й звуть її інакше. Крістіна хоче бути успішною і багатою і, здається, впевнена, що так і буде.

В той же час реальність не надихає. Тата дівчинки звільняють, і він повертається до антидепресантів. Брат закінчив виш, але працює продавцем у супермаркеті. Мати тягне кілька змін пацієнтів у психіатричній лікарні. Дуже щасливих людей бракує і навколо. Зокрема, приятель змушений приховувати від близьких свою сексуальну орієнтацію, гуляючи під руку з дівчиною, а викладач з театрального мистецтва дізнається, що серйозно хворий.

При цьому у картині є кілька суттєвих збігів з біографією самої Гервіг. Мисткиня теж жила у Сакраменто, вчилася у католицькій школі, але зрештою вступила до коледжу у Нью-Йорку.

Розповідати свою історію Греті вдається майстерно, попри те, що це її режисерський дебют. Мабуть, дався взнаки чималий досвід у незалежному кіно на позиції сценариста.

Адже діалоги особливо ефектні. "- Ти в таких деталях описуєш Сакраменто, що в цьому відчувається велика любов. – Та я просто уважна. – Взагалі, це одне й те саме" або ж "Тобі точно треба у коледж. Потім у в'язницю. Потім знову у коледж. І знову у в'язницю".

Сюжет в'ється легко і, хоча деякі ходи доволі передбачувані, вдається обходитися без моралізаторства і, власне, наповнити картину атмосферою, властивою юності. За порушенням не обов'язково йде покарання, як це заведено у скрєпофілів. Наприклад, коли героїня викрадає щоденник, аби виправити оцінки, досягає свого без жодної розплати. Знімальна група адекватно дивиться на реальність, де проактивність, навіть дещо неправильна, все одно приводить до мети. Проте і моралі в картині вистачає, що робить "Леді Бьорд" класично підлітковою і дуже голлівудською стрічкою.

Наприкінці картини героїня логічно усвідомлює думку, що без прийняття себе діло не піде. Власне, Крістіна дорослішає. Так і відбувається процес переходу від фальшивих ідентичностей до самоприйняття і самоповаги, який не вдається і деяким дорослим.

Тож "Оскар" за мораль, витонченість і атмосферність для картини – здавалося б, перспектива майже реальна. Але картини цього жанру вкрай рідко перемагають у головній номінації. Особливо коли боряться з такими важковиками як картина про Вінстона Черчілля "Темні часи" та ода толерантності "Форма воли" від Гільєрмо дель Торо.