Блокування "рагулів": Чи правда, що український Facebook та YouTube модеруються з Росії

Журналісти Depo.ua вирішили розібратися, чи справді на патріотизм полюють з-за "поребрика" та чи можуть українці відвоювати свої права на соціальних платформах

Фейсбук-трабли: Видаляють дописи про Путіна та українську історію

Сьогодення Facebook не обходиться без скандалів, і Україна тут не виключення. Алгоритми часто пропускають неправдиві дані та рекламу наркотиків. Натомість невгодні частині аудиторії дописи після модерації часто видаляють – інколи разом з акаунтами тих, хто їх опублікував.

Серед останніх скандалів - те, що алгоритми мережі видалили допис посла України в Чеській Республіці Євгена Перебийноса, в якому той  розкритикував слова Володимира Путіна, що "українці й росіяни - один народ". Перебийніс пояснював, чому ці народи не лише не братні, а "навіть не родичі".  Втім, у соцмережі, таке висловлювання суперечить правилам спільноти й розпалює ненависть.

Нещодавно адміністрація "Facebook" без вагомих причин та жодних пояснень заблокувала сторінку популярної спільноти "Київ оперативний", де публікували повідомлення про про аварії, ДТП чи інші резонансні події у столиці.  Автори спільноти розповідали, що спочатку всі адміністратори отримали бан за підозрілу активність. Доки тривала перевірка акаунтів, спільноту остаточно заблокували. 

Ще одне дивне видалення трапилося в липні, коли за публікацію про звірства радянської армії у Львові видалили не лише допис, а й сторінку його авторки Устини Стефанчук. Про це журналістка повідомила вже з нового акаунту в соцмережі. У дописі вона розповідала про події 3 липня 1941 року, коли радянська армія відступала зі Львова під натиском Німеччини та знищила десятки тисяч українців, зокрема тих, хто сидів у в'язницях як "контрреволюційні елементи".

Банять українців з-за "поребрика"?

Журналісти Depo.ua надіслали інформаційний запит у "Facebook" та запитали кількох фахівців із соціальних мереж в Україні, чи мають подібні підозри під собою якийсь грунт. У Facebook відповіли, що у світі на соцмережу працюють 35 000 людей, близько 15 000 яких є рецензентами контенту. Але жоден офіс модераторів контенту не знаходиться у Росії. Заперечили у компанії й те, що в офісах інших країн російськомовний контент з України можуть доручати переглядати вихідцям з Росії. 

"Для перегляду українського контенту ми наймаємо носіїв української мови.  Так само як зазвичай ми наймаємо рецензентів з Мексики, а не з Іспанії  для перегляду мексиканського контенту (для більшості мексиканців іспанська є рідною мовою, - ред.). Часто для того, щоб зрозуміти конкретне значення слова або політичний клімат, в якому відбувається поширення повідомлення, потрібен місцевий житель", – написали у пресслужбі.

При цьому зазначили, що місцезнаходження модераторів українського контенту не можуть назвати з питань безпеки й акцентували, що у таких працівників загалом немає можливості видаляти контент на власний розсуд.

"У нас є чіткі правила і політика, розроблені для усунення упередженості. Ми не запитуємо рецензентів про те, що таке сексуально-нав'язливий вміст або ненависницькі висловлювання; ми дуже чітко визначаємо їх, щоб модератори могли приймати об'єктивні рішення на основі наших стандартів", – йдеться у повідомленні. 

На сьогодні ж представництва "Facebook" діють у понад 30 країнах світу: в Північній та Латинській Америці, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – "Facebook" надає свої послуги через 17 центрів обробки даних по всьому світу, повідомляє видання "Анадолу". 

Хто зараз займається Україною у Facebook?

"Український контент модерують люди, що живуть в Ірландії, Польщі, Португалії. І навіть якщо вони російськомовні, то ніяк не роблять проєкцію на країну походження. Слова типу "Путін" і подібні теги не будуть різати охоплення", пояснює експерт з СММ Михайло Фідченко.

Хоча представництва компанії в Україні досі не з'явилося, у 2019 році наша країна отримала власного менеджера з публічної політики від Фейсбуку. Ним стала Катерина Крук – політолог та фахівець із комунікацій та боротьби з дезінформацією. До її обов’язків входять інформування про продукти та діяльність компанії, відповіді на запити політиків і регуляторів, надання інформації для розробки політики регулювання інтернет-сектора.

"В першу чергу, ця особа буде діяти в інтересах компанії, яка їй платить. Однак, з іншого боку, це позбавить нас підозр у тому, хто дійсно вирішує конфліктні ситуації щодо українських користувачів. Це ще не #перемога, але дуже значний крок на шляху захисту інтересів українських користувачів "Facebook", — прокоментував тоді заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін.

Від попередження - до бану: як модерують сторінки та дописи українських "фейсбукерів"

Зазвичай для того, щоб допис у "Facebook" видалили, потрібно порушити правило зі стандартів спільноти: 

• Насильство та злочинна поведінка (публікувати дописи-заклики до злочинної поведінки, займатися шахрайством, рекламувати злочинність чи збувати контрольовані незаконні товари);

• Безпека (дописи мають ознаки сексуального насильства, сексуальної експлуатації дітей і дорослих, зображення оголеного дитячого тіла чи порушувати конфіденційність і права інших людей);

• Неприйнятний контент (мова ворожнечі, зображення сцен насильства, зображення дій сексуального характеру сексуальні домагання);

• Достовірність (спам, неправдива чи неповна інформація, неправдиві новини та увіковічення);

• Інтелектуальна власність.

Коли вас зловлять на порушенні правил, вам можуть заборонити публікувати дописи, а потім — відключать профіль. Якщо схоже, що ви не просто когось ображаєте, але й можете реально зашкодити людям, соціальна мережа обіцяє повідомити правоохоронців.

Інколи ж допис можуть видалити, якщо на нього поскаржаться користувачі соцмережі. Після скарги він відправляється на модерацію. Фільтрує контент або сама соціальна мережа, або інші профільні організації. Як розповів "MediaSapiens" менеджер корпоративних комунікацій Фейсбуку Ян Скієгенний, для видалення допису достатньо й однієї скарги.

"Якщо допис порушує наші стандарти спільноти, ми знімаємо його. Якщо це не так, ми залишаємо його. Для перегляду вмісту достатньо однієї скарги. Ми не видаляємо вміст лише тому, що про нього було повідомлено певну кількість разів. Лише порушення наших стандартів змусить нас видалити його. Однак багато скарг можуть сигналізувати нам, що щось має бути пріоритетним і це треба розглянути швидше", — каже Ян Скієгенний.

Складно і з мовою ворожнечі, бо часто ці слова неоднозначні. Віце-президент "Facebook" з публічної політики у Європі, Близькому Сході та Африці Річард Аллан писав, що за тиждень соціальна мережа видаляє до 300 тисяч дописів. Бувають очевидні випадки порушень правил, але дуже часто модераторам складно зрозуміти, наскільки це виходить за межі стандартів. У випадку мови ворожнечі вони намагаються оцінити контекст і наміри автора.

"У Росії та Україні ми зіткнулися з питанням щодо використання сленгових слів, які дві групи довгий час використовували для опису один одного. Українці називають росіян "москалями", літературно — "москвич", а росіяни називають українців "хохлами", літературно — "чуб". Після початку конфлікту в регіоні у 2014 році люди в обох країнах почали повідомляти про ці слова, використані іншою стороною, як про мову ненависті. Ми зробили внутрішній огляд і дійшли висновку, що скарги були правильними. Ми почали видаляти обидва терміни. І це рішення спочатку було непопулярним з обох сторін, оскільки це здавалося обмеженнями, але в контексті конфлікту ми відчували, що такі дії є важливими", — пише він.

Не Facebook єдиним: на яких платформах відвойовувати свободу слова доведеться в іноземних модераторів?

Попри те, що багатостраждальний Facebook - найпопулярніша в Україні соціальна мережа (нею користуються 60% українців), кількарічними лідерами за відвідуваністю є YouTube (ним користуються близько 43% інтернет-користувачів) та Instagram (30%). TikTok в ТОП-5 не потрапляє, проте молодь України продовжує віддавати йому перевагу.

Втім, проблеми є і в них – найчастіше це такі самі необґрунтовані бани через порушення правил спільноти. Проте часто на такі блокування скаржаться саме активні українці та ведучі патріотичних каналів. То чи означає це, що проти них налаштовані проросійські модератори? 

Для українців YouTube також скандальний

12 листопада адміністрація платформи заблокувала сторінку "Рагу.лі" - українського патріотичного каналу, який висвітлював у своїх ефірах нелогічні виступи, вислови та вчинки громадських діячів, пов’язаних з Україною. Коли ведучі хотіли повернути канал – з’ясувалося, що відновлювати сторінку модератори не планують. Тоді ж ведучі заявили, що соціальні мережі навіть в умовах війни модеруються з Росії.

Пізніше з’ясувалося, що канал заблокували через велику кількість скарг інтернет-користувачів – нібито за ворожі висловлювання в ефірах і збережених відео. У відповідь на блокування акаунту засновниця й ведуча "Рагулів" Тетяна Микитенко подала апеляцію про відновлення сторінки і їй повідомили, що не планують відновлювати канал, який нібито грубо порушує правила спільноти. 

Тоді ж Тетяна Микитенко опублікувала допис, в якому розповіла про гібридну війну і її вплив на соціальні платформи: "КуколдTube знову ковтнув руснявий **й і видалив канал без можливості відновлення. Це буде продовжуватись допоки український сегмент ютубу модерується з московії".

Про те, що канали громадських діячів України вже кілька тижнів піддаються атакам та скаргам, днями повідомив журналіст Сергій Стерненко у "Телеграмі".

"Мій канал атакують вже пару тижнів. Подібні атаки йдуть і на Дениса Казанського, Яніну Соколову та багатьох інших. Канал Тетяни Микитенко "Рагулівна" вже заблокували. Вона подала апеляцію. Схема атак проста: залучаються великі ботоферми, тисячі явно фейкових акаунтів пишуть схвальні коментарі під відео. Потім інші боти одночасно кидають на канал скарги щодо накрутки активності. І алгоритми Ютуба блокують канал. Раніше за подібною схемою вже блокували "Оm TV UA".

YouTube і російські модератори: чому в них більше прав, аніж в українських?

YouTube належить корпорації Google, і в Україні її повноцінного представництва немає – існує лише рекламний підрозділ, який займається роботою з рекламодавцями, що працюють на українському ринку, пояснив Михайло Федоров AIN.ua. Інші ж питання сьогодні вирішують офіси в інших країнах, але не український самостійно. Тож модеруються відео, канали та акаунти іноземними модераторами. Московський офіс Google справді має доступ до головної сторінки платформи – проте лише у розділі "Музика". Всі інші підрозділи та відео модеруються в інших країнах. 

"Наприклад, у варшавському (офісі, – ред.) займаються розвитком хмарних сервісів. У Цюріху — штучним інтелектом. Центральний офіс підтримки розташований у Дубліні, а в Ізраїлі — геотехнології. Україною також займаються люди з німецького та чеського офісу. Зараз у світі в більшості сервісів поступово впроваджують штучний інтелект. Але не весь контент на головних сторінках музичних стримінгів генерується на основі інтересів, а часто ставиться руками людей. Редакторськими добірками YouTube Music для українських користувачів керують з московського офісу. Модератори обирають, який артист буде на головній сторінці день, який – тиждень, а хто не буде жодної години. Така ситуація неприпустима, враховуючи, що Росія є країною-агресором", – пояснив Михайло Федоров.

Він же 31 серпня у Вашингтоні заявив, що Мінцифри вестиме переговори з Google і Youtube про відкриття представництва в Україні. Це допоможе самостійно врегульовувати конфлікти на платформах, а долю контенту визначатимуть українські модератори. 

Хто та за що може заблокувати вас в Instagram? 

Ця платформа - одна з найменш скандальних серед тих, якими користуються українці. Останній скандал стався з блогеркою, яка опублікувала селфі на фоні Червоної площі в Москві та залишила під ним коментар, який може принизити честь і гідність українців. Тоді платформа ніяк не відреагувала на подібну публікацію - допис видалила сама блогерка Юлія Привалова.

Проте всупереч видимій пасивності платформи, за порушення правил спільноти користувачів мережі таки блокують. Водночас блокують не "за поребриком" –  у Росії немає представництва Instagram. Згідно з політикою платформи, спори між користувачами мережі можуть вирішити місцеві суди (наприклад, суд у Києві, Одесі, Житомирі тощо), які мають відповідні повноваження. Проте за умовчуванням, якщо українці не хочуть судитися місцево, позов надсилатиметься у ті країні чи штати, де є представництво та офіс соцмережі. Це Окружний суд Північного округу Штату Каліфорнія (США) або суд штату, розташованого в окрузі Сан-Матео. Ймовірно, там розташовані штаб-квартири, в яких модерується й український контент.

За порушення умов використання Instagram спільноту, акаунт чи допис також можуть заблокувати. Разом з тим адміністрація Instagram наголошує, що не контролює, що люди роблять у реальному житті або Інтернеті та не несе відповідальності за їхні дії, поведінку та вчинки. 

"Ви, користувачі Сервісу, погоджуєтеся з тим, що ми не несемо відповідальності за будь-які втрати прибутку, доходів, інформації або даних; за будь-які непрямі чи фактичні збитки, зумовлені особливими обставинами, штрафні санкції або випадкові збитки, які виникли у звʼязку з цими Умовами або стосуються них, навіть якщо нам відомо про те, що такі збитки можливі. Сюди зараховуються випадки, коли ми видаляємо контент, інформацію або обліковий запис".

Згідно з правилами спільноти, вас можуть заблокувати, якщо: 

• Ви порушуєте авторське право (публікуєте чужі фото чи відео);

• Публікуєте світлини оголеного тіла;

• Збираєте штучними методами вподобайки (наприклад, обіцяєте гроші чи подарунки за "лайки");

• Видаєте себе за іншу особу;

• Порушуєте законодавство, звеличуєте тероризм, організовану злочинність чи пропонуєте сексуальні послуги. Також вас можуть заблокувати за пропозицію купівлі чи продажу вогнепальної зброї, алкоголю та тютюну чи наркотичних речовин;

• Використовуєте мову ворожнечі та погрожуєте чи шантажуєте;

• Принижуєте чи нетолерантно ставитеся до особливостей інших користувачів;

• Спонукаєте до самоушкодження;

• Публікуєте відео зі сценами насильства.

Якщо на ваш допис чи сторінку поскаржилися, вас чекає двоетапна перевірка, повідомляють в Instagram: "Закон про захист соціальних мереж ("NetzDG") – це закон Німеччини, який вимагає від соціальних мереж наявності процедури обробки скарг щодо незаконного вмісту. Ми застосовуємо двоетапний підхід: по-перше, перевіряємо вміст, про який нам повідомили, відповідно до Правил спільноти. Якщо він порушує наші Правила спільноти, його вилучають з Instagram глобально й процес перевірки завершується. По-друге, якщо вміст не порушує наші Правила спільноти, ми перевіряємо його на законність на основі скарги. На цьому етапі оцінюється, чи повідомлений допис порушує відповідні положення Кримінального кодексу Німеччини, указані в Законі NetzDG. Якщо допис незаконний - доступ до нього в Німеччині вимикається".

Юний "TikTok": чому можуть витурити з молодіжної спільноти?

В Україні цей застосунок став популярний не так давно, проте вже встиг закріпитися і в ТОП-10 найпопулярніших додатків, і взяти участь у скандалі. Мова про отруєння школярок у кількох українських містах, коли в трендах платформи з’явилися відео, які загрожували життю та здоров’ю людей. Наприклад,  відео, чи зможуть користувачі з’їсти ложку солі (така доза може стати смертельною для молодого організму) та відеопояснення про те, якими таблетками можна отруїтися. Останні "лайфхаки" призвели до отруєнь кількох дівчат. 

Українці навіть реєстрували електронні петиції з вимогами заборонити "TikTok" - або зовсім, або обмежити доступ до платформи дітям, яким немає 16 років. Проте жодну з петицій не підтримали. 

Разом з тим у грудні 2020 року платформа заблокувала хештег #АТО. Водночас хештеги терористичних організацій #днр, #лнр, #лднр, #новороссия (читати як в лапках) поширюються без блокувань та без натяку на їх приналежність. Також у ТОПи доволі рідко потрапляли патріотичні пісні, висловлювання тощо. Лише наприкінці літа 2021 платформу заполонила вірусна пісня "Батько наш Бандера". 

На сьогодні Україна не надто гостинна до цієї платформи, тож про представництво в нашій країні мова не йде. Проте в Росії представництво "TikTok" з’явилося ще у вересні 2019 року. Відомо, що представництва також є в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні, Дубаї, Мумбаї, Джакарті, Сеулі та в Токіо. В якій країні модерується український тікток-контент - достеменно невідомо.

Проте політика безпеки "TikTok" активно реагує на скарги та перевіряє їх. Зокрема, видалити відео чи акаунт можуть, якщо ви: 

• Заохочуєте чи популяризуєте насильство, шантажуєте та погрожуєте;

• Є небезпечною особою чи організацією;

• Розпалюєте ненависть і нетолерантно ставитеся до інших користувачів "TikTok" через якусь ознаку;

• Принижуєте, спілкуючись із кимось;

• Демонструєте агресію;

• Презентуєте, пропонуєте чи заохочуєте до продажу заборонені товари;

• Займаєтеся шахрайством чи обман, поширюєте дезінформацію;

• Рекламуєте азартні ігри;

• Публікуєте контент зі сценами насильства чи той, у якому зображуються неприйнятні кадри для вразливих осіб;

• Пропагандуєте самогубство, заподіювання шкоди собі;

• Займаєтеся булінгом;

• Демонструєте в контенті оголені тіла чи сексуальну активність дорослих чи дітей.

Чи модеруватимуть колись українські дописи українські модератори?

Сьогодні на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента є петиція з вимогою, щоб дописи українських користувачів соцмереж модерувалися з самої України. Її підтримали за кілька днів понад 2,5 тисячі підписантів, однак потрібно зібрати 25 тисяч голосів.

"Український сегмент YouTube, Facebook, Google має модеруватися не з Росії, а з України! Закликаємо Президента звернутися до цих компаній для відкриття офісів в Україні! Сучасна російсько-українська війна відбувається не лише на окупованій частині Донбасу, вона має свій фронт в гібридному протистоянні. Московські офіси компаній намагаються просувати проросійські наративи через ці соціальні мережі. Це небезпечно для українських дітей та підлітків, котрі є основними користувачами соцмереж, і не мають сформованого критичного мислення. І це є бомбою уповільненої дії, котра може несподівано спрацювати за 5-10 років, і зашкодить нашій державі", – написала в поясненні авторка електронної петиції Люсьєна Шум.

Проте ще 28 вересня під час розмови з головним операційним директором Facebook Шеріл Сендберг і віцепрезидентом Ніком Клеггом Володимир Зеленський просив відкрити їхнє представництво в Україні. Втім, про жодні позититивні наслідки таких закликів наразі невідомо. 

Фото: Pexels