Воювати вночі і збивати літаки: Що за систему управління зброєю бойових гелікоптерів розробили в Україні

Днями стало відомо, що наразі в Україні проходять державні випробування нової системи керування озброєнням бойового гелікоптера, яка, за словами розробників, дозволить нашим бойовим вертольотам успішно воювати вночі, використовувати високоточне озброєння і навіть протистояти бойовим літакам у повітряному бою.

Мова йде про нову систему управління зброєю бойового гелікоптера "ПрПК-17 (24)", яку розробило ПрАТ "Рамзай" спільно з низкою українських державних підприємств.

Що таке бойові вертольоти

Бойовий (ударний) вертоліт – це військовий вертоліт, який виконує функції штурмовика і здатний вражати цілі на землі та, рідше, у повітрі.

Сьогодні ударні вертольоти відіграють дві основні ролі: забезпечення повітряної підтримки наземних військ і знищення бронетехніки.

Найбільш відомими у світі ударними вертольотами є американський AH-64 Apache і радянський Мі-24 різних модифікацій. Їх можна спостерігати в фільмах про військові операції як країн НАТО, так і колишнього так званого "соціалістичного табору".

Мі-24 / Фото: ЕРА

Що стосується України, то як і у випадку з бойовими літаками, наша держава ніколи не розробляла та не виробляла власних бойових вертольотів і озброєння до них. Тому наразі на озброєнні ВПС ЗСУ перебувають лише "успадковані" від СРСР бойові пташки – ударний вертоліт Мі-24 та багатоцільовий вертоліт з функціями ударного Мі-8.

Станом на сьогодні за різними даними в Україні налічується сумарно близько 40-60 вертольотів Мі-8 і Мі-24 різних модифікацій.

Озброєння ударних вертольотів може включати в себе протитанкові ракетні комплекси (ПТРК), високоточні ракети, кулемети, малокаліберні гармати тощо. Деякі ударні вертольоти оснащуються ракетами класу повітря-повітря, але переважно для самооборони.

Для успішного застосування керованого та некерованого ракетного та гарматного  озброєння в сучасних умовах вертольоти потребують відповідних систем керування озброєнням. Вони дозволяють досягати високої ймовірності ураження цілей.

Що у нас зараз

До нападу Росії у 2014 році в Україні слабо переймалися ударною авіацією, і вертольоти не були винятком. Однак, сувора реальність змусила переглянути цей підхід і взятись за модернізацію вертольотного парку буквально з нуля.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Авіація

Завдяки спільним зусиллям державних і приватних підприємств на чолі з ДККБ "Луч", Україні вдалося створити комплекс управління вогнем з інтегрованим оптико-електронним модулем для виявлення цілі і наведення на ціль ракети ПМ-ЛКТ. Комплекс отримав назву "524Р" і дозволив використання на бойових вертольотах вітчизняного протитанкового ракетного комплексу (ПТРК) "Бар'єр-В".

Комплекс "524Р" призначений для вирішення завдань цілодобового огляду, виявлення, розпізнавання й автоматичного супроводу наземних і повітряних, рухомих і нерухомих цілей. Зокрема, дозволяє виявляти цілі типу танк на відстані до 10 км.

Перші льотні випробування українських вертольотів, оснащених новим комплексом управління вогнем "524Р" з успішними пусками ракет по цілях відбулися у 2017 році. Тоді використовували ракету РК-2В вагою 47 кг з додатковим двигуном, заряд якої дозволяв знищувати будь-який сучасний танк. При цьому супровід ракети аж до ураження нею цілі здійснюється автоматично.

Також цей комплекс може бути адаптований і до пусків некерованих ракет, підвищивши точність стрільби у два-три рази.

Але не все так просто. Наразі комплекс управління вогнем "524Р" встановлюється лише на вертоліт Мі-8МСБ-В, тоді як, за словами генерального конструктора і генерального директора ДККБ "Луч" Олега Коростельова, про ударний Мі-24 мова взагалі не йде.

"На Мі-24 нам ніхто завдання не поставив, і ми не проводимо ці роботи, й ось це мене бентежить. Коли ми говоримо про Мі-24, тобто про бойовий гелікоптер, так ось, він ніким не виставляється ні на державне замовлення, ні на його переозброєння. Цілком можливо, замовник (Міноборони України) веде переговори з якимись іноземними фірмами, але я вважаю – краще мати своє", – розповів Олег Коростельов в інтерв'ю проекту Security Talks.

Мі-8МСБ-В / Фото: Defense Express

Що очікується

Система керування вогнем "ПрПК-17 (24)", яка зараз проходить державні випробування, створена для управління керованими ракетами "Бар'єр-2В", виробником яких є державне підприємство КБ "Луч".

Вона вже дозволяє вертольоту вражати наземні цілі на дальності до 7,5 кілометра, а у найближчому майбутньому цей показник може зрости до 12 кілометрів.

За словами фахівців, система також дозволить суттєво збільшити можливості використання некерованою зброєю. Зокрема, точність пуску некерованих ракета С-8, які перебувають на озброєнні ВПС ЗСУ, завдяки використанню лазерного дальноміра та балістичного обчислювача зросте щонайменше у два рази. З новою системою керування вогнем ці ракети можна буде використовувати на відстані до 5 кілометрів (зараз це можливо на відстані лише до 2,2 км).

Також використання "ПрПК-17 (24)" дозволить встановити на вертоліт ракету класу "повітря-повітря" Р-73. За умов інтеграції системи нашоломної вказівки НСЦ "Сура" це дозволить вертольоту збивати повітряні цілі, чого раніше не було.

Читайте також: Смертельна зброя: Що за ракети "Оскол" розробили та випробували в Україні

Крім цього, нова система управління зброєю бойового вертольота дозволить використовувати ці повітряні машини в нічному бою, чого також раніше не було.

А поки Міноборони проводить державні випробування, нова система керування вогнем "ПрПК-17 (24)" повним ходом постачається на експорт, зокрема, в Камерун та Уганду, армії яких також є експлуатантами бойових вертольотів радянського зразка.

Що у світі

У якості характерного приладу сучасної авіоніки бойових вертольотів, своєрідного еталону, можна виділити інтегровану систему управління вогнем бойових вертольотів АН-64 Аpach Longbow (США).

При її проектуванні поставили вимогу, що вертоліт повинен виявити і уразити зенітно-ракетний комплекс ЗРК ворога швидше, ніж ЗРК уразить його. Враховуючи, що час реакції типового ЗРК складає 10 секунд, то вертоліт повинен діяти удвічі швидше.

Інтегрована в радіолокаційну станцію (РЛС) вертольота система управління озброєнням працює у трьох основних режимах: по наземних цілях, в режимі відстеження рельєфу  місцевості і по повітряних цілях.

На вертольоті також встановлений  радіочастотний  інтерферометр (пасивний радар), який фіксує об'єкти випромінювання. Система автоматично вибирає найбільш небезпечні цілі,  які виводяться на дисплей засобів керування вогнем для першочергового ураження.

У  режимі роботи по повітряних цілях радар має круговий огляд та здатен класифікувати три види цілей: літак, вертоліт в режимі руху та вертоліт у режимі "висіння".

Режим захоплення цілей дозволяє лише одному вертольоту з групи спостерігати за цілями і наводити керовані ракети, тоді як решта машин можуть вести вогонь із укриття поза межами видимості.

В систему також вмонтована опція розпізнавання "свій-чужий", що не дозволяє випадково збити вертоліт чи літак своєї групи або союзників. 

АН-64 Аpach Longbow / Фото: ЕРА

Читайте також: Зброя майбутнього: Що за суперракету "Блискавка" розробили в Україні