Смертельна зброя: Що за ракети "Оскол" розробили та випробували в Україні

Україна продовжує нарощувати імпортозаміщення в оборонному комплексі, розробляючи власні аналоги світових видів зброї

Смертельна зброя: Що за ракети "Оскол" р…

Фото – Микола Лазаренко

Збройні сили України продовжують розвиватись без перерви на свята і вихідні. Не в останню чергу це стосується створення і випробування нових видів зброї та техніки. Так, днями на полігоні у Чернігові пройшли випробування дослідного зразка некерованої авіаційної ракети калібру 80-мм "Оскол".

Випробування проводила випробувальна бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. Під час випробувань з вертольоту типу Мі-8 було відстріляно майже триста ракет РС-80 "Оскол".

Фото – Олександр Штупун

Власне, під час триденних випробувань були підтверджені основні тактико-технічні характеристики цих авіаційних ракет та можливість застосування даного виду озброєння з вертольотів типу Мі-8, які перебувають на озброєнні в ЗСУ.

За словами ТВО керівника Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки Володимира Башинського, виріб РС-80 "Оскол" є повністю вітчизняною розробкою, на 100% зібраною з комплектуючих українського виробництва.

На жаль, ані технічних, ані експлуатаційних характеристик даного виду озброєння не оприлюднено, однак зовнішня схожість і калібр дозволяють припустити, що "Оскол" є нічим іншим, як сучасною модифікованою версією радянської 80-мм некерованої авіаційної ракети С-8, якою свого часу була озброєна вся військова авіаційна техніка СРСР.

Пуск ракет С-8 здійснювався зі спеціальних пускових пристроїв (блоків) Б-8М1 і Б-8В20А. Обидва блоки мали по 20 пускових труб, відкритих з казенної частини.

Фото – Олександр Штупун

Зовнішня схожість справді є, однак нею все і обмежується. Адже розробкою С-8 спочатку займалося московське ОКБ-16 (пізніше КБ "Точмаш"), а згодом розробку нових модифікацій став здійснювати "Інститут прикладної фізики" в російському Новосибірську. Серійне ж виробництво С-8 проводилася на заводі "Авіаагрегат" в Куйбишеві (нині Самара).

Тобто, після розвалу СРСР дані технології залишились на Росії, тому Україні довелося заново вигадувати цей "велосипед".

Що стосується самої ракети, то вона призначена для знищення техніки і живої сили противника з повітря. Ракета С-8 випускалась з декількома видами бойових частин:

Ракети С-8М і С-8КОМ з модернізованою бойовою частиною посиленого осколкової дії. Кумулятивно-осколкова бойова частина вагою 3,6 кг містить 900 г вибухової речовини. При попаданні по нормалі С-8КОМ може пробити 400-мм броню.

Ракета С-8С має бойову частину, яка несе 2000 стріловидних вражаючих елементів для ураження живої сили. На кінцевій ділянці польоту стріли викидаються вперед вибивним зарядом.

Ракета С-8БМ має бетонобійну бойову частину проникаючої дії, що пробиває шар залізобетонної товщини до 0,8 м. Бойова частина вагою 7,41 кг містить 600 г вибухової речовини.

Ракети С-8Д і С-8ДМ мають бойову частину з об'ємно детонуючою сумішшю: 2,15 кг рідких компонентів вибухової речовини змішуються і утворюють аерозольну хмара об'ємно детонуючої суміші. Вибух по фугасній дії еквівалентний 5,5-6 кг тротилу.

Ракети С-8О і С-8ОМ освітлювальні. Дають силу світла близько 2 млн свічок.

Ракета С-8П призначалася для створення пасивних перешкод РЛС супротивника. При спрацьовуванні дистанційного підривника з бойової частини ракет вибивним зарядом викидаються диполі з металізованого скловолокна. Ці диполі призначалися для створення перешкод РЛС, що працюють на довжинах хвиль від 0,8 до 14 см.

Що стосується конструктивних особливостей, то це ракета стартовою масою в діапазоні від 11,3 кг до 15,2 кг в залежності від модифікації. При цьому повна довжина ракети становить від 1540 мм до 1700 мм, а дальність пуску ракети від 1200 м до 4000 м.

Власне, з наведених видів видно весь простір для модифікації даного виду озброєння. І хоч скептики вже встигли розкритикувати сам факт вкладання часу і коштів у розробку некерованих ракет, називаючи їх пережитком минулого, Україна все ж змушена заповнити цей пробіл у озброєнні. Адже, як уже зазначалося вище, після розпаду СРСР виробництво таких ракет повністю залишилось на Росії, а літаки та вертольоти, які знаходяться на озброєнні ЗСУ "заточені", зокрема, під таке озброєння і воно потрібне Україні тут і зараз.

Фото – Олександр Штупун

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"