Скоротити не можна залишити: Яку нову "оптимізацію" ЗСУ придумали у Генштабі

Depo.ua продовжує відстежувати стан справ в українській армії. Проблема недостатньої укомплектованості підрозділів ЗСУ особовим складом існує стільки ж часу, скільки існують самі Збройні сили. Причому, ця проблема є актуальною як для контрактної армії, так і для призовної її частини і ми про це писали не раз.

Читайте також: Довоювалися: Як недокомплект і корупція знищують українську армію.

І ось, буквально вчора, 21 липня, начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук дав розлоге інтерв'ю на цю тему для інформаційного агентства Міністерства оборони України.

Окрім нарікань на те, як важко працюється Генштабу в умовах тотального популізму з боку політиків, пан Корнійчук привідкрив завісу майбутньої оптимізації Збройних сил України. Принаймні, як її бачить він.

Як відомо, Закон України "Про чисельність Збройних сил України" передбачає, що чисельність ЗСУ не повинна перевищувати 250 000 осіб, у тому числі 204 000 військовослужбовців. По факту ж українська армія стала заручником законодавчої розбалансованості: з одного боку, загальна чисельність ЗСУ майже підпирає максимально дозволену, а з іншого – багато бригад потерпають від кадрового некомплекту.

"Свого часу, у 2014-2016 роках, було створено чимало нових підрозділів, окремих батальйонів, полків, бригад. Сумарна штатна чисельність всіх військових частин значно перевищує чисельність війська, визначену Верховною Радою України" – пояснює, чому так сталося, начальник Генштабу.

Ще одним фактором, який впливає на неукомплектованість військових частин, є велика кількість військовослужбовців, які упродовж попередніх років самовільно залишили військові частини і перебувають у розшуку. За словами генерала Корнійчука, таких назбиралося майже 10 000 осіб, які фізично були відсутні, але формально продовжували числитись штаті своїх військових частин і, згідно з чинним законодавством, їх не могли звідти виключити, щоб набрати інших.

"Торік ухвалено відповідні законодавчі зміни, які дають змогу, за певною процедурою, виключати зі списків частини цих осіб. Нині 90 відсотків порушників закону, які втекли з військової служби, виключені зі списків військових частин. На вивільнені посади ми набираємо нових мотивованих людей", – розповів він в інтерв'ю.

У цілому ж зі слів начальника Генштабу ЗСУ можна зробити висновок, що в українській армії склалась парадоксальна ситуація: кожна бригада окремо – недоукомплектована, але при цьому загальна чисельність ЗСУ мало не перевищує законодавчо встановлені обмеження.

Він бідкається, що значні розбіжності у чисельності сьогодні не дають можливості якісно організувати підготовку військ, не дозволяють ефективно планувати та використовувати обмежені фінансові ресурси і в цілому негативно впливають на розвиток спроможностей ЗСУ.

Для виходу з цієї ситуації логічними виглядають два шляхи: або скоротити кількість військових одиниць і доукомплектувати вивільненими військовослужбовцями ті, що залишаться; або збільшити законодавчий ліміт на кількість військовослужбовців.

Однак, у Генштабі вирішили вигадати третій варіант: перетрусити штат управлінського персоналу і небойові підрозділи.

"У процесі оптимізації штатної структури жоден бойовий підрозділ не може бути скорочений. Є завдання: ще раз проаналізувати ефективність та доцільність нинішніх штатів управлінських структур, зокрема з огляду на дублювання функцій та щодо небойових підрозділів", – зазначив генерал.

Варто нагадати, що небойові військові частини – це частини, які несуть службу, переважно, у пунктах постійної дислокації і не беруть участі у бойових діях. Але станом на 2020 рік у небойових військових частинах служить лише близько 30% від особового складу ЗСУ, тоді як інші – у бойових.

Бойові ж підрозділи, за словами Корнійчука, скорочувати не будуть, а проведуть так звану оптимізацію. Як це буде виглядати, начальник Генштабу спробував пояснити на прикладі артилерійського підрозділу.

"Артилерійська батарея може бути чотири-, шести- чи восьмигарматна. Наразі у ЗСУ артбатареї – шестигарматні. Обслуга – шість військових. Один із варіантів оптимізації штату батареї – перехід на чотири гармати, а дві з шести поставити на зберігання. У разі потреби озброєння знімається зі зберігання, розрахунки укомплектовують резервістами. Нагадаю, у нас сформований резерв першої черги – 100 000 осіб. Чому цей варіант розглядається одним із оптимальних? В артбатареях за нинішнього штату (як й у механізованих чи інших бригадах) значний некомплект, як і у розрахунках гармат зокрема. Тобто, людей все одно більше немає. Йдеться фактично про оптимізацію військової частини на папері. Головне – батарея зберігається, люди залишаються", – переконує генерал.

На думку Корнійчука, залишити три батареї по чотири гармати (сумарно 12) – це кращий варіант, ніж залишити дві батареї з шести гармат (також сумарно 12), а третю скоротити. Тому що таким чином вдасться краще зберегти боєздатність підрозділу та здатність у короткий термін наростити спроможності.

"Подібна модель оптимізації штату пропонується й у танковому батальйоні: зберегти у бойовому складі всі три роти, а у кожній з них залишити 8-9 танків, 1-2 – на зберігання. Адже певна кількість танків нині у батальйонах простоює через некомплект людей", – каже Корнійчук.

Читайте також: Новий закон про контрактну службу: Як українців планують заманювати в армію.

Як би там не було, попри те, що в Генштабі нарікають на неможливість за нинішнього стану речей організувати нормальну підготовку війська, вони ж вже майже рік не можуть визначитись з оптимальним механізмом врегулювання цього питання. Головнокомандувач ЗСУ і тодішній начальник Генштабу Руслан Хомчак ще минулого року озвучив відповідне завдання, та віз і нині там – попри різні варіанти, які час від часу озвучуються, остаточне рішення щодо механізмів оптимізації штатної чисельності війська досі не прийняте.

І як тут не згадати, що ще весною вирішувати проблему некомплекту хотіли за допомогою резервістів…

Читайте також: Генштаб і резервісти: Як в Україні збираються закривати некомплект в армії.