Довоювалися-2: Як недокомплект і корупція знищують українську армію

Проблеми у Збройних силах України набагато серйозніші, аніж це видається на перший погляд

Довоювалися-2: Як недокомплект і корупці…
Фото - Українська Трибуна

У попередньому матеріалі ми зачепили тему недоукомплектування військових частин ЗСУ особовим складом, натякнувши на негативні наслідки, які це може мати для армії зокрема і для країни в цілому.

Читайте також: Довоювалися: Чому втрати ЗСУ стали більшими, ніж у бойовиків "Л-ДНР".

Насправді, тема недокомплекту є досить актуальною для української армії, хоч і дуже незручною на всіх рівнях вітчизняного військового відомства. Причому, вона є актуальною як для контрактної армії, так і для призовної її частини.

Бригади ЗСУ, які на ротаційній основі несуть службу на лінії розмежування, майже повально потерпають від недокомплектування особовим складом. Страшно уявити, але наші джерела в ЗСУ повідомляють, що подекуди цей показник сягає навіть 50%.

Читайте також: Відтік із ЗСУ: Чому з армії масово звільняються контрактники.

З призовниками ситуація не краща. Щоразу під час призовних кампаній регіональні військкомати зіштовхуються з небажанням молодих людей проходити військову службу.

Зокрема, івано-франківський обласний військовий комісар Володимир Ярмошук 21 жовтня на оперативній нараді в голови Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля повідомив, що лише 170 прикарпатців за час осіннього призову вдалося відправити на строкову службу в армію, при тому, що загалом планом передбачено відправити 460 призовників.

"Наразі виконали план на 37%. … Це просто смішно, що з 25 тисяч юнаків призовного віку на Прикарпатті, ми не можемо призвати 460 осіб. Змушені їздити по домівках, витягувати їх, ловити. Всі ігнорують, ніхто не хоче йти", – бідкається обласний комісар.

І ця ситуація повторюється з року в рік по всій Україні.

Читайте також: Зрив військового призову: Чому українці "забили" на армію.

Погодьтеся, у той час, коли в країні йде війна, ситуація з тим, що держава не може призвати юнаків, щоб вони відслужили і були готовими до будь-яких подій, має всі ознаки "зради". Звісно, велика доля провини за це лежить на військкоматах, які у багатьох регіонах погрузли в бюрократії і корупції (ситуація доходить до абсурду: з одного обласного центру нам повідомляють, що у міському військкоматі беруть хабарі як за те, щоб не потрапити під призов, так і за те, щоб потрапити на контракт). Однак, на рівні державної влади також не робиться нічого, щоб це питання вирішити.

Читайте також: Реформа військкоматів: Як Верховна Рада гальмує відхід від "радянщини".

До кінця 2018 року реформу військкоматів запустили в 4-х областях України, а саме 111 таких установ створили на Чернігівщині, Рівненщині, Дніпропетровщині та Одещині. До кінця 2019 року планувалося завершити реформу у решті областей, однак, як нам повідомляють з самих військкоматів, цей процес багато де поставили "на паузу".

Інше питання – чи потрібен призов узагалі? Тут думки традиційно розділяються. Одні вважають військовий призов пережитком "радянщини", а інші апелюють до того, що без призову ЗСУ втратить останнє джерело кадрового резерву. Адже сьогодні чи не єдина місія призовників – це опанувати ази військової підготовки та підготуватись до можливої служби за контрактом та/або до можливої мобілізації.

Читайте також: Строкова служба: Чи наважиться Зеленський скасувати військовий призов.

Також не можна не звернути увагу на відсутність чіткої державної політики щодо патріотичного виховання в армії. Судячи з усього, це питання для нової влади не з числа пріоритетних, адже навіть новопризначений радник секретаря РНБО Сергій Сивохо заявив, що збирається присвятити свою роботу тому, щоб "закінчити війну, у тому числі, в головах".

Власне, ця фраза гармонійно доповнює те, що відбувається з військовою сферою в Україні останнім часом: замість стратегічного цілеспрямованого систематичного розвитку української армії і формування серед народу переможного іміджу цієї армії, нова влада просуває меседжі про "мир за всяку ціну", навіть якщо цей "мир" буде з елементами капітуляції. І це не згадуючи усілякі натяки на скасування військових пільг.

Як би там не було, а проблема є і рано чи пізно вона заявить про себе на повний голос. І вирішувати її доведеться, швидше за все, нинішній владі. У ситуації, що склалася, реальним виходом була б мобілізація (загальна, чи часткова), однак чутливий до зміни рейтингу президент Володимир Зеленський на такий відверто непопулярний крок зі зрозумілих причин не піде.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"