Самогубства військовослужбовців: Чи можна вважати останні випадки тенденцією

Так, 24 та 28 травня за схожих обставин були знайдені мертвими у власних кабінетах офіцери Південного управління Держприкордонслужби. За попередніми даними слідства – обидва застрелились.

Третій випадок трапився буквально вчора, 31 травня, – з автомата у збройній кімнаті військової частини А1942 (селище Радісне Одеської області) застрелився матрос строкової служби.

"Призовник був призваний з Умані в 2020 році, служив на посаді водія-електрика. По службі характеризувався позитивно, конфліктів не мав. Нещодавно повернувся з відпустки", – пишуть місцеві ЗМІ.

Водночас офіційна інформація, як завжди в таких випадках, доволі лаконічна: "За фактом загибелі правоохоронними органами проводяться слідчі дії з метою надання правової кваліфікації та встановлення обставин події. … У військовій частині проводиться службова перевірка".

Також можна згадати резонансний випадок, який трапився на початку квітня на Донбасі, коли 20-річний військовослужбовець прострілив собі голову з автомата, а його товариші по зброї знімали це на відео і навіть не намагалися перешкодити.

Читайте також: Небойові втрати: Чи справді смерті у військових частинах списують на самогубство

Випадки суїцидів також трапляються і серед ветеранів. Наприклад, у грудні 2019 року пішов з життя колишній військовик 95-ї окремої аеромобільної бригади Ігор Волинець (позивний Єнот), один з перших кавалерів ордену "Народний Герой України". 

Тоді багато хто передрікав хвилю самогубств серед військових та ветеранів, мотивуючи це інформацією з науково-популярних західних видань, згідно з якою пік суїцидальних настроїв припадає на восьмий рік від початку участі у бойових операціях.

Разом з тим, з 2005 року в Україні наказом СБУ статистика самогубств як серед чинних військовослужбовців, так і серед ветеранів засекречена, тому громадськість дізнається лише про ті випадки, які просочилися у ЗМІ або соцмережі.

І хоча до останнього часу складалося враження, що статистика майже незмінна, три самогубства за тиждень насторожили.

Щоб з'ясувати, що це – збіг обставин, чи все ж тенденція, а також які фактори можуть впливати на ці процеси, Depo.ua звернувся за коментарями до військових психологів.

"Історично в армійських підрозділах завжди траплялись суїциди. Щодо тенденції до збільшення казати важко, бо нема відкритої статистики. Ми знаємо лише те, що висвітлюється у ЗМІ. Також немає відкритої статистики про суїциди серед ветеранів та ветеранок бойових дій. Але поствоєнний досвід інших країн свідчить про тенденцію до збільшення", – каже військовий психолог і мотиваційний тренер Родіон Григор'ян.

Читайте також: Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили

"Випадки суїцидів у збройних силах були завжди. Щоб говорити – багато їх трапляється, чи мало, – слід розуміти, що поняття норми у цій темі не існує, натомість існує поняття динаміки. Є підтверджена динаміка зростання суїцидальних настроїв весною та восени, а щодо інших зовнішніх факторів підтверджень наразі немає. Взагалі, не буває так, що якийсь фактор є основним. Самогубства зазвичай трапляються по накопиченні багатьох факторів, які людина не змогла перебороти. Тут дуже багато індивідуального, щоб виводити якісь тенденції", – переконаний військовий психолог Андрій Козінчук.

Скупчення ж російських військ поблизу українських кордонів, за словами експертів, якщо і впливає на психологічний стан, то радше мобілізує ресурси, ніж пригнічує. 

Також наші співрозмовники розповіли про заходи для запобігання суїцидам у ЗСУ і Нацгвардії.

"Я працюю в Національній гвардії України. В НГУ ми періодично проводимо заняття з попередження суїцидів – причому, як для призовників, так і для контрактників та офіцерів. Пояснюємо їм: чому такі думки з'являються, які стани цьому передують, що може бути причинами, що робити, коли з'являються такі думки і як долати ці стани, як розпізнавати такі стани та надавати підтримку собі і товаришам. Тобто, ми пояснюємо природу – звідки це береться і як накопичується", – каже Родіон Григор'ян.

"Якщо ви запитаєте у діючого військовослужбовця або військового психолога, то він вам скаже, що у ЗСУ, а також у Нацгвардії і Держприкордонслужбі є комплекс заходів з попередження суїцидів, а також накази міністра оборони і розпорядження начальника Генштабу. Але в реальності багато залежить від персоналу конкретної військової частини. В одних частинах якісно проводяться співбесіди, скрінінги, розробляються заходи з дозвілля, а в інших вони носять більш формальний характер. Але сказати, що всюди погано, я не можу. Раніше було гірше, останнім часом стало краще. Плюс у нас цим питанням додатково опікуються військові капелани", – пояснює Андрій Козінчук.

Читайте також: Військовослужбовці без зброї: Що змінить новий закон про капеланів

Також обидва психологи відзначають, що українські військовослужбовці (власне, як і українці загалом) дуже рідко звертаються до психологів, і в цьому криється значний шмат проблеми. Хтось живе у полоні стереотипів ("я що, псих – щоб до психолога ходити?"), хтось банально соромиться ("мужики не плачуть"), хтось недовіряє ("зрозуміти військового може тільки військовий"), а хтось елементарно не може знайти психолога (насамперед жителі сільської місцевості).

Словом, наразі складається враження, що тенденції до збільшення суїцидів серед військовослужбовців немає, але трагедії, що трапляються, набувають більше розголосу.