Військовослужбовці без зброї: Що змінить новий закон про капеланів

Законопроект №4626 передбачає створення в Україні Служби військового капеланства як самостійного структурного підрозділу у складі військових формувань. Його внесли до Ради ще 22 січня 2021 року і у першому читанні (за основу) підтримали 21 травня. Розробку законопроекту ініціював депутат фракції "Голос" Роман Костенко, а над текстом працювали представники Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, церков та релігійних організацій.

Очікується, що ухвалення цього закону сприятиме забезпеченню конституційного права на свободу віросповідання та задоволення релігійних потреб військовослужбовців.

Читайте також: Оборонні "висяки": Які закони треба ухвалити заради держбезпеки

Depo.ua розбирався, хто такі військові капелани, що це за служба і які зміни привнесе новий закон.

Хто такі військові капелани

Військовий капелан – це священнослужитель, який здійснює душпастирство над військовими (деколи і над їхніми сім'ями), а також над цивільними особами, які працюють у військових підрозділах.

Капелани також можуть налагоджувати зв'язки з місцевими релігійними лідерами, намагаючись зрозуміти роль релігії як чинника ворожнечі та війни або примирення та миру.

Історично капелани були присутніми в різних арміях, у яких доводилось воювати українцям. Зокрема, першим капеланом вважають Якова Гаровського, що у середині XІX століття служив у батальйоні Руських гірських стрільців, сформованого владою Австро-Угорщини. Також відомим українським військовим капеланом є Іван Гриньох – душпастир батальйону "Нахтігаль", який після розформування батальйону брав активну участь у діяльності ОУН. Однак за радянських часів інститут капеланства був ліквідований.

В сучасній Україні відновлення військового капеланства відбулося здебільшого вимушено і спонтанно. У 2014 році після початку російської збройної агресії проти України багато українців з релігійною освітою зголосились служити капеланами у бойових підрозділах. За словами тодішнього прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, капелани мали підтримувати моральний стан української армії. 

Як працюють військові капелани в Україні зараз

Спочатку військові капелани у зоні АТО діяли на засадах волонтерства. Згодом, у 2017 році, у Збройних силах України, Нацгвардії та Держприкордонслужбі ввели штатні посади капеланів. При цьому, в ЗСУ така посада була введена у кожній бригаді.

Для того, щоб стати капеланом, треба мати вищу духовну освіту і не менше трьох років священицького досвіду. Також додатково можна пройти курси для капеланів у кожній силовій структурі.

Зрозуміло, що сьогодні абсолютну більшість військових капеланів складають представники Православної церкви України (ПЦУ) – понад 80%. Також є представники Української греко-католицької церкви (УГКЦ), євангелісти (УВЦХЄВ), баптисти (ВСЦЄХБ), п'ятидесятники (УЦХВЄ) і навіть поодинокі представники Російської православної церкви в Україні (РПЦвУ, колишня УПЦ МП).

При цьому лише Нацгвардія у своїх нормативних документах прописала, що на територію військової частини не допустять капелана від так званого "Московського патріархату".

Представники мусульман не мають жодної штатної посади капеланів в українській армії, але кілька імамів регулярно їздять до вірян на фронт.

Станом на сьогодні конфесію штатного капелана вибирають самі військовослужбовці конкретної бригади. Командир проводить анонімне опитування про конфесійну приналежність, результати якого відсилає у Генштаб.

Далі у Генштабі звертаються до Церкви тієї конфесії, за яку найбільше проголосували військовослужбовці, з проханням виділити священика. Кандидат проходить перевірку контррозвідки СБУ і підписує договір із командиром бригади.

Це за процедурою. Але військовослужбовці розповідають, що на практиці вибір капелана або конфесії часто залежить від особистих уподобань командира бригади.

При цьому наразі штатний капелан не є військовослужбовцем. Він є працівником Збройних сил України (НГУ, ДПСУ) – як, наприклад, бухгалтер чи юрисконсульт.

Читайте також: Новий закон про контрактну службу: Як українців планують заманювати в армію

Якою буде Служба військового капеланства згідно з новим законом

Зрозуміло, що інститут військового капеланства в українських силових підрозділах недосконалий і не врегульований, тому відповідний закон був лише питанням часу.

Ухвалений Радою законопроект "Про Службу військового капеланства" передбачає створення в Україні Служби військового капеланства як самостійного структурного підрозділу військових формувань.

Сама служба буде підпорядковуватись безпосередньо командуванню військової частини, а її чисельність не може бути меншою ніж 0,2% чисельності відповідного військового формування.

Згідно із законопроектом, капелани, крім душпастирства над військовослужбовцями, також консультуватимуть військове командування з питань релігійної ситуації у підрозділі – як в пункті постійної дислокації, так і в районах виконання завдань, включно з зоною бойових дій.

При цьому військові капелани не отримуватимуть зброї та боєприпасів, а також за жодних обставин не будуть залучатись до чергувань, нарядів і проведення службових розслідувань.

За новим законопроектом, капеланом може бути громадянин України з вищою богословською освітою, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні Церкви чи релігійної організації та який отримав мандат від власної Церкви на право здійснювати капеланську діяльність.

Але найголовніша особливість закону полягає у тому, що з моменту набуття ним чинності (а для цього його має ухвалити Верховна Рада в цілому, після чого підписати президент) капелани в Україні отримають статус військовослужбовців з усіма правовими наслідками та відповідними соціальними гарантіями.

Читайте також: Стандарти НАТО чи рекрутчина: Як Зеленський хоче реформувати військову службу