Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили

Волонтер груп "Народний Тил" та "Повернись Живим" Родіон Григор'ян навчає бійців та ветеранів унікальній методиці протистояння стресу
Depo.Життя
24 квітня 2016 12:00
ФОТО: depo.ua
Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили
Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили

З досвіду Григор'яна, прості елементарні вправи допоможуть краще переживати воєнні реалії, а повернувшись з війни – знаходити душевну рівновагу. За словами тренера і волонтера, аби вийти з важкого стану, людині достатньо дізнатися, що з нею насправді відбувається.

Наразі Григор'ян їздить по всій Україні з тренінгами для військових, ветеранів та їхніх сімей, а нещодавно його майстер-клас зібрав аншлаг в Американському Домі.

Depo.ua поспілкувався з тренером про секрети ефективності його методики, перші семінари в АТО у найгарячіший час, історії зцілення і те, як подолати скепсис бійців.

- Родіоне, у вас три вищі освіти, але жодна не пов’язана з медициною та психологією. Як дійшли до того, щоб допомагати іншим готуватися до стресових ситуацій та долати їх?

- В юності я захоплювався рукопашним боєм, східними єдиноборствами, у зв’язку з цим виникла потреба освоїти основи самоконтролю та саморегуляції. Познайомився з різними практиками – як виявилось, багато з них доволі ефективні.

Почав працювати у сфері продажів. Це один з найбільш складних і стресових напрямків – ти постійно спілкуєшся з людьми, чуєш безкінечні відмови. Потрібно вміти стряхнути негатив і йти далі, а це не просто. Я пройшов кілька тренінгів, навчився самовідновлюватися. Потім мені самому довелося набирати команду і передавати людям свої знання. А згодом я почав робити тренінги для інших компаній. 

- Як винайшли свою методику?

- Те, що я роблю – насправді симбіоз різних систем. Коли показуєш ці вправи людям, часто чуєш: "Я це знав, але не думав, що це усе можна так поєднати". Це сукупність елементів йоги, вправ на уважність, роботи з біологічно-активними точками. І досвід показує, що методика ефективна.

Я назвав методику "Родничок", і зараз ми її описуємо, аби подати на реєстрацію в різні військові служби. Хочемо включити її в програму підготовки бійців перед бойовими діями і реабілітації після них.

- Цивільна людина може її використати?

- Так, адже ми всі влаштовані однаково. Елементи методики включені в систему підготовки топ-менеджерів великих західних корпорацій, "морських котиків" у США. Схожі вправи виконують канадські поліцейські… Сьогодні рамки догм розширюються, використовують все, що працює, з якої б системи ця практика не прийшла.

Для "Родничка" немає обмежень, рівень фізичної підготовки неважливий. Виконання вправ займає 5-7 хвилин. Якщо людина займається кожен день, відновити сили можна за 2 хвилини. Доволі легко можна відновитися від втоми, мінімізувати апатію, привести в норму емоції. В основі – вміння досягти стану повного усвідомлення, але без думок. Того самого, в якому ми знаходимося, дивлячись на небо, або на полум’я. Або ж на рибній ловлі, коли завмираємо і спостерігаємо поплавок.

- Безпосередньо перед боєм методика налаштуватися допоможе?

- Скоріше, вона допомагає напрацювати стресостійкість. Потім, після повернення, зняти напруження, втому, вийти з критичних станів. Для виживання на полі бою є інші способи – з бійцями працюють цілі психологічні групи, які мають акредитації при Міноборони. Я сам дивлюся, вчуся, проходжу стажування.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 1

Нещодавно засвоїв методику Френка П'юселіка, отримав диплом з запобігання ПТСР (пост-травматичний стресовий розлад – ред.), взяв звідти дуже багато для роботи з ветеранами. Насправді методик чимало, і моя – лише крапля у морі.

СТРІЛЯВ СНАЙПЕР, УСІ ЛЕЖАЛИ, І Я НАМАГАВСЯ ПЕРЕДАТИ ЗНАННЯ

- Пам’ятаєте, як провели свої перші тренінги для військових?

- З військовими почав працювати ще задовго до війни. На початку 2013-го року ділився знаннями в Криму. Потім – до початку активних бойових дій готував військових на Яворівському полігоні. Працював у Миколаєві – з частинами, які вийшли з Криму.

- А потім вирішили проводити тренінги безпосередньо в АТО…

- Так, вперше в АТО поїхав влітку 2014-го. Це був жаркий період… Мене привезли на передовий блокпост, я мав провести семінар для розвідників, які вже встигли нюхнути пороху. Почав стріляти снайпер, всі лежали. Я намагався навчати, лежачи. Потім довелося стрибати в бліндаж… Словом, перший семінар був екстремальним.

Скоро стало очевидно, що у хлопців немає найнеобхіднішого. Я включився у волонтерство, ми з хлопцями почали регулярно мотатися на фронт. Треба було рятувати життя, тож про семінари довелося забути.

Навчали іншому – як правильно накладати джут, бандаж, як користуватися кровоспинним. Це зараз, слава Богу, з'явилися інструктори, які пройшли навчання у закордонних спеціалістів. Тоді ж ми самі ходили на семінари, а потім проводили лікбез для бійців.

А на початку 2015 повернувся до семінарів з саморегулювання – тоді вже чимало військових і волонтерів вигоріли і втомилися.

- Пам’ятаєте якісь історії дивовижного порятунку?

- Одна з таких яскравих історій трапилася влітку 2014. Ми приїхали до хлопців з 30-ї бригади, які щойно вийшли з оточення. І от, до нас підійшов чоловік – явно не в собі, ніби п’яний, хоча запаху алкоголю від нього не було. Вчепився за наш транспорт і просить: "Дайте чогось випити, дуже сильно болить голова". Тоді я показав чоловікові одну вправу, він почав її виконувати, і за дві хвилини йому покращало. Виявилося, сім діб його мучив страшний головний біль, він навіть не міг нормально відкрити очі. А тут – погляд прояснився, почав цілком нормально говорити.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 2

А нещодавно я проводив триденний тренінг для ветеранів в Кривому Розі. Після нього у чотирьох людей повністю пройшли симптоми ПТСР. По закінченні першого дня двоє хлопців сказали, що вони почали нормально спати. На третій день у ще одного чоловіка пройшов головний біль, який мучив кілька місяців. Четвертий хлопець зрозумів, що у нього немає ПТСР – він просто себе накрутив. Інколи щоб зробити крок до одужання, достатньо зрозуміти, що з тобою відбувається насправді.

- Виходить, не всі симптоми, що мучать людей після війни – ПТСР?

- Так, він є у дуже невеликої частини військових. І коли людина знає про можливі реакції організму, вона перестає застрягати у непродуктивних станах, починає рухатися далі.

НА ФРОНТІ УНИКАЮ СЛОВА "ПСИХОЛОГ"

- Зі скепсисом від військових не стикалися?

- Стикаюся постійно. У нас в країні не розвинена культура психологічної допомоги. Тому багато бійців при слові "психолог" думають: от зараз будуть лікувати, правити мозок. Тому, приїжджаючи на фронт, я уникаю цього слова. Кажу, що я інструктор і тренер. Розповідаю, що можу показати корисні техніки, тож хто хоче, може приєднатися. А починаємо найчастіше з питань самих бійців, адже ситуації бувають різними і, відповідно, стан людей – також.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 3

Тим паче, що я дійсно проводжу майстер-класи інформаційного характеру, показую, як управляти собою та своїми реакціями. Це донесення елементарних знань, а не робота психотерапевта. Але щойно людина приходить у стан миру та рівноваги, вона знову може користуватися своїми ресурсами.

- Конфлікти під час семінарів з військовими трапляються?

- Бували ситуації, коли люди зривалися, починали випускати пару. Але це не конфлікт, це складова нормальної роботи. І тут важливо не починати людей сходу повчати, а спробувати їх почути і пізнати.

- Є відмінності у роботі з бійцями різних хвиль мобілізації?

- Так, але це дуже довга розмова. У перших хвилях були дуже сильно мотивовані добровольці. Потім склад змінився. З'явилася зневіра, почалися проблеми з алкоголем. Знову ж таки, частина бійців воювали на першій лінії, але і ті, що були на третій відчували стрес і напругу, переживали армійську несправедливість. Люди розчаровуються, відчуваючи не зовсім таке ставлення, як сподівались. Їхні проблеми треба вирішувати в комплексі – не тільки з психологічної точки зору. Але якщо людина віднайде сили всередині себе, це допоможе бути ефективною у вирішенні всіх інших питань.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 4

- Робота з бійцями і досі для Вас волонтерство?

- Здебільшого так, я не отримую за це зарплату. Інколи оплачують мою участь у тренінгах, якщо працюємо з групами, що знаходяться на грантах. Але це буває рідко.

ВІДЧУВАЮЧИ СЕБЕ, МИ МОЖЕМО БАГАТО ЧОГО ДОСЯГТИ

- Нещодавня зустріч з киянами в Американському домі теж була безкоштовною…

- Так, і це моя принципова позиція. Я сам здобув знання з саморегуляції безоплатно, тож вважаю, що маю так само передавати їх іншим. Тренінги для компаній – само собою, там я даю багато знань з комунікації і технології продажів, за це я можу взяти гроші, адже це професійне навчання.

Як тренер-волонтер допомагає бійцям за дві хвилини знаходити центр сили - фото 5

Під час семінару в Американському Домі

- Яка публіка прийшла на майстер-клас?

- Здебільшого доволі мислячі люди, яка прагне дізнатися щось нове про світ і про себе. Окрема категорія – психологи. Вони багато знають, багато чого перепробували, тож до усього ставляться зі скепсисом. Але тут згадуються слова Халіля Джебрана: "Діставшись до кінця того, що треба знати, ти опинишся на початку того, що треба відчувати". А вміючи відчувати себе, ми можемо зробити дуже багато.

- Зустріч у Києві була лише одна. Як можна зараз познайомитися з вашою методикою?

- Ми готуємо брошурку, є ідея викласти ролик і проводити вебінари, хоча, звісно, живого спілкування усе це не замінить. Американський Дім пропонує зробити ще один майстер-клас, також є ідея проведення цілого циклу семінарів. Методика ємка, глибока, тому є ідея створити курси. Але оскільки я часто їжджу в АТО, у військові частини, поки що не можу чітко усе спланувати.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя