Росія нарешті агресор, але питання залишаються: Що сказав Хомчак у Верховній Раді

Вчора, 30 березня, головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак у своєму виступі з трибуни парламенту несподівано назвав речі своїми іменами, розповівши про присутність російських військ на тимчасово окупованому Донбасі і у прикордонній зоні, а потім Верховна Рада ухвалила заяву, у якій прямим текстом назвала Росію агресором.

Несподівано, тому що ще рік тому представники команди президента Володимира Зеленського уникали прямих висловлювань, називаючи Росію "тією стороною" і обставляючи все так, що це бойовики "Л-ДНР" окупували шмат української території, а Росія не має на них впливу.

Та якщо з заявою Верховної Ради все зрозуміло: "засуджуємо" (російську агресію), "вітаємо" (спроби мирного врегулювання), "звертаємось" (до міжнародних партнерів), "закликаємо" (світове співтовариство), то виступ Руслана Хомчака подарував багато цікавого.

Насамперед Хомчак заявив, що Російська Федерація продовжує агресивну політику по відношенню до України і розповів – у чому саме це проявляється і яких загроз можна очікувати з боку північно-східного сусіда.

За інформацією головнокомандувача ЗСУ, вздовж державного кордону України та на тимчасово окупованих територіях утримується 28 батальйонних тактичних груп противника. А саме: в Брянській, Воронежській, Ростовській областях РФ та на території тимчасово-окупованого Криму.

Північно-східний напрямок

Хомчак повідомив, що останнім часом з різних регіонів Російської Федерації під прикриттям планових тренувальних заходів збройні сили Російської Федерації здійснюють поступове нарощення військ поблизу державного кордону України.

Загалом очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, що в сукупності з наявними розгорнутими силами та засобами поблизу державного кордону з Україною створює загрози воєнній безпеці держави.

Кримський напрямок

За даними Хомчака, за час окупації Криму Москва наростила міжвидове об'єднання військ Збройних сил Росії до близько 32 700 військовослужбовців.

Зокрема, в середині березня цього року на полігоні Опук (Керченський півострів у Криму, – ред.) відпрацьовували висадку повітряного та морського десантів двома батальйонними тактичними групами за підтримки артилерійської тактичної групи зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії. Після навчань підрозділи залишились в районі полігону.

Додатково у Крим перемістилися ще п'ять батальйонних тактичних груп.

Читайте також: Битва за воду: Чому і як Росія справді може напасти з Криму (КАРТА)

Донбаський напрямок

Генерал-полковник Хомчак повідомив, що на тимчасово окупованих територіях України в Донецькій і Луганській областях росіяни розгорнули угрупування окупаційних військ – 1-й та 2-й армійські корпуси (так звані "армія ДНР" і "армія ЛНР", – ред.) у складі 14-ти бойових бригад, полків та підрозділів забезпечення чисельністю близько 28 000 осіб. Хомчак наголосив, що вони діють за підтримки російських регулярних військ, на командних посадах яких перебувають кадрові офіцери Збройних сил РФ.

Для підготовки фахівців розвідувальних спеціальних підрозділів на тимчасово окупованій території України перебуває понад 2000 російських військових радників та інструкторів.

На території Ростовської області додатково утримуються до 12 батальйонних тактичних груп з терміном готовності 1-2 доби, які росіяни у будь-який момент можуть перекинути на окупований Донбас у відповідь на військову активність України.

Також Хомчак повідомив, що наразі пріоритетним завданням командування російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей залишається підтримання готовності 1-го і 2-го армійських корпусів до активних дій шляхом постійних тренувань. Також відбувається накопичення матеріально-технічних запасів і створення та підготовка мобілізаційного резерву шляхом проведення зборів з резервістами.

У свою чергу з території Російської Федерації не припиняється логістична підтримка окупаційних адміністрацій. Так, з початку року на тимчасово-окуповані території було переміщено близько 19 000 тонн пального, 335 тонн боєприпасів, 35 автомобілів, 3 танки, реактивні системи залпового вогню і спеціальна техніка.

Читайте також: Нові російські танки на Донбасі: До чого готується Путін і чого чекати Україні

Загострення на Донбасі

Окремо головнокомандувач Збройних сил України зупинився на поточній ситуації у зоні проведення Операції Об'єднаних сил. І тут не обійшлося без старих мантр: на думку Хомчака, на Донбасі досі продовжує діяти режим повного та всеосяжного припинення вогню, який почався з 27 липня 2020 року і який грубо порушує противник.

Як приклад такого порушення режиму тиші головнокомандувач ЗСУ назвав обстріл 26 березня в районі Шумів, де загинули четверо українських військових з групи розмінування 143-го Об'єднаного навчального тренувального центру зі складу Об'єднаних сил.

Хомчак розповів, що група розмінування підполковника Коваля у складі старшини Бруска, старшого солдата Гищука, спільно з начальником інженерної служби бригади старшим солдатом Барничем перевіряла місцевість та знешкоджувала протипіхотні міни ПОМ-2, які напередодні були дистанційно встановлені російськими окупаційними військами.

"Під час виконання завдань внаслідок снайперського вогню отримав смертельне вогневе кульове порання старший сержант Барнич. Командир групи підполковник Коваль, надаючи йому допомогу та здійснюючи евакуацію, внаслідок снайперського вогню отримав несумісне з життям вогнепальне поранення. Внаслідок обстрілу старшина Бруско отримав важкі кульові поранення, старший солдат Гищук – поранення середньої важкості. Старший сержант Абрамович і старший солдат Гайченко, які прибули для підтримки групи військовослужбовців, потрапили під снайперський вогонь та отримали смертельні кульові поранення", – пояснив Руслан Хомчак.

На цьому моменті варто зупинитись детальніше, адже раніше прес-центр штабу ООС чітко повідомляв, що 26 березня поблизу Шумів українські військові загинули внаслідок мінометного обстрілу українських позицій. І тут раптом снайпери… Така зміна інформації виглядає дуже дивною, адже кульове поранення з осколковим сплутати дуже важко, особливо досвідченим військовим.

І подібні провали в комунікації підривають довіру не лише до Хомчака та прес-центру штабу ООС, а й до усього оборонного відомства. Тим більше, що такі випадки непоодинокі. Як тут не згадати історію з загибеллю сержанта Журавля та лейтенанта Красногрудя, коли через півроку після тих подій головнокомандувач ЗСУ Хомчак вирішив викласти нову версію трагедії.

Читайте також: Новий поворот у справі Журавля: Чому Хомчак намагається перекласти вину на загиблих

І хоч у ендшпілі своєї промови Хомчак вкотре запевнив, що Збройні сили України готові до адекватної відповіді як у разі ескалації конфлікту в районі проведення Операції Об'єднаних сил, так і у випадку ускладнення воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки навколо України, після зміни офіційної версії подій під Шумами віриться йому з натяжкою.