Битва за воду: Чому і як Росія справді може напасти з Криму (КАРТА)

Поки увага громадськості прикута до війни на Донбасі, над Україною замайоріла нова загроза – з боку окупованого Росією Криму. Справа в тому, що на окупованому півострові цього літа закінчуються власні запаси прісної води, що є додатковим стимулом для Кремля "щось робити" у цьому напрямку.

Ще 19 червня призначений Москвою керівник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов бідкався, що окупованому Сімферополю вистачить питної води на 90 днів. В інших населених пунктах півострова ситуація ще гірша, особливо в аграрних, де багато води йде на полив полів та городів.

Позиція України з цього питання навіть після зміни влади залишається більш ніж чіткою та однозначною: ні краплі води окупантам.

"На рівні схвалення державних рішень питання подачі води в Крим через Північно-Кримський канал взагалі не піднімається. Це остаточна позиція не просто нашого представництва, а позиція всіх органів влади, включаючи президента", – заявила 1 липня заступниця голови представництва президента в АР Крим Таміла Ташева.

"Відсутність води в анексованому Криму – це наслідок дій Російської Федерації як держави-окупанта, за які вона несе повну відповідальність, і Україна не подаватиме воду на півострів до його деокупації", – висказався у цьому ж ключі 3 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Відновлення водопостачання у Крим можливе тільки після відновлення України в межах міжнародно визнаних кордонів", – підтвердив цю позицію 6 липня секретар РНБО Олексій Данілов.

Тобто, представники української влади на різних рівнях вже дали зрозуміти, що української води окупований Крим не отримає. Щоправда, особисто президент Володимир Зеленський на цю тему ще не висловився. Але до його мовчанки щодо резонансних державних питань вже всі звикли.

Вирішити проблему з водою у Криму Росія намагається глобально – набурити кілька великих артезіанських свердловин і пустити воду в засушливі райони мережею старих та нових каналів та водогонів.

Так, 29 червня призначений окупаційною владою так званий "міністр будівництва і архітектури Криму" Михайло Храмов на своїй сторінці у Facebook писав, що для забезпечення прісною водою східної частини Кримського півострову зараз в рамках Федеральної цільової програми повним ходом відбувається реалізація великого інженерного проекту, який включає три окремих складових: будівництво водозабірних вузлів, будівництво тракту водоподачі і будівництво каскаду насосних станцій. Загальна вартість будівництва цього проекту вже становить 19 мільярдів рублів.

За задумом окупаційної влади, реалізація цього проекту дозволить забезпечити східну, найбільш посушливу частину Криму, питною артезіанською водою зі свердловин на території півострова. Однак є нюанс: завершити всі будівельні роботи планується не раніше 2022 року, тоді як прісна вода на півострові закінчиться вже до кінця вересня року 2020-го. Тобто, навіть якщо розрахунки окупантів вірні і Крим зможе забезпечувати сам себе прісною водою, то станеться це не раніше, аніж через два роки, які ще треба буде якось прожити. Без води.

Як відомо, до російської окупації, прісна вода у Крим подавалася з Дніпра через Північно-Кримський канал територією Херсонської області. Однак, в березні 2014 року Україною було прийняте та реалізоване принципове рішення – перекрити подачу води на вже окупований півострів. Для цього на 91-му кілометрі каналу було зведено спеціальну дамбу, яка дозволяє залишити Херсонську область з водою, але при цьому перешкоджає надходженню води в окупований Крим.

Читайте також: Перекрив воду в окупований Крим: Хто такий Андрій Сенченко, можливий новий міністр оборони України.

Саме ця дамба й виступає наразі єдиною технічною перешкодою для подачі дніпровської води на півострів, тому що далі вода йде самотоком. Тому, зруйнувавши цю дамбу і перешкоджаючи Україні її відновлювати, Росія на деякий час зможе пустити воду в Крим.

Справа в тому, що Україна не може перекрити воду на головному спорудженні каналу (там, де з Каховського водосховища вода надходить в канал), тому що в такому випадку без води залишаться всі поливні землі Херсонської області. Тобто, теоретично таке рішення може бути прийняте на політичному рівні, але навряд чи нинішня українська влада з її риторикою "там також наші люди" на це наважиться. Без сумніву, розуміють це і у Кремлі, тому можуть піти на таку військову спецоперацію.

Не виключає цей варіант і командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, який буквально 5 липня заявив, що російська війська можуть прорватися з Криму на південь Херсонщини, щоб пустити воду з Дніпра до Північно-Кримського каналу.

У свою чергу перший заступник глави комітету Держдуми Росії з оборони Андрій Красов у контексті кримського питання заявив, що на українську армію чекає провал, коли вона зважиться на військову конфронтацію з Росією.

Тут варто відзначити, що тривога Неїжпапи небезпідставна, адже цього року на Росії заплановані стратегічні навчання "Кавказ-2020", активна фаза яких відбудеться наприкінці вересня: буде залучено багато полігонів, у тому числі - в окупованому Криму й у Південному військовому окрузі, із зосередженням великої кількості озброєння та військової техніки. А військові навчання – це прекрасний легальний привід зібрати разом велику армію у повній бойовій готовності з подальшим цільовим застосуванням…

Читайте також: Путін готується до війни: Чому варто чекати на новий напад Росії.

Ситуація спрощується для Росії і ускладнюється для нас тим, що для досягнення мети росіянам не потрібно захоплювати половину Херсонської області чи прорубати сухопутний коридор у Крим. Судячи з останніх заяв з Кремля, Росія змирилась з тим, що вона навіть Донбас не зможе втримати і рано чи пізно з ним доведеться розпрощатись, не кажучи вже про анексію нових територій.

А от Крим повертати Росія, судячи з усього, не збирається, тому й збудувала вже дорожезний Кримський міст і зараз намагається вирішити питання самозабезпечення Криму прісною водою. Плюс нові санкції не сильно хочеться отримати… Тому все, що наразі має цікавити Путіна - це виграти час, забезпечивши Крим дніпровською водою на рік-два. А для цього, як вже писалося вище, достатньо лише відволікти увагу українського Генштабу загостренням на Донбасі і у цей час зруйнувати одну вищезгадану дамбу і деякий час утримувати свій контроль над шматком Херсонського степу, щоб мати змогу певний час перешкоджати Україні цю дамбу відновити – до того часу, поки дніпровською водою не наповняться кримські водосховища.

А така задача виглядає цілком реальною хоча б для того, щоб спробувати. Вдасться це Путіну, чи ні – окреме питання. Так само залишається відкритим питання – як поведе себе українська влада при такому розвитку подій: наважиться на збройну відсіч, чи з Банкової пролунає традиційна команда "Не стріляти, щоб не провокувати"?

Щоправда, за неофіційною і наразі неперевіреною інформацією, останнім часом з кількох бригад Збройних сил України та частин Нацгвардії, які не перебувають у зоні ООС, формуються зведені підрозділи і відряджаються на кордон з Кримом. Мовляв, перекидання відбувається з найменшим залученням уваги (особовий склад – цивільними автобусами, техніка – вночі), а після прибуття на місце в підрозділах проводиться інтенсивна бойова підготовка, основний упор робиться на оборону. При цьому Генштаб ЗСУ закликає свідомих громадян не розголошувати інформацію про переміщення українських військових і техніки.

Як би там не було, а залишок літа і початок осені пройде для України досить спекотно у прямому і переносному значенні. Адже, навіть якщо військового сценарію і не відбудеться, то саме тільки очікування буде суттєво тиснути як на центральну українську владу, так і на регіональну.