Новий поворот у справі Журавля: Чому Хомчак намагається перекласти вину на загиблих

Днями в інтерв’ю виданню "Обозреватель",  головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак несподівано повернувся до теми трагічної загибелі українських військовослужбовців у зоні проведення Операції Об'єднаних сил влітку 2020 року.

Хомчак заявив, що лейтенант Дмитро Красногрудь та сержант Ярослав Журавель пішли в розвідку під Зайцевим з власної ініціативи, не отримавши від свого військового керівництва відповідних розпоряджень та порушивши низку наказів.

"Почну з того, що всього цього взагалі могло не статися. Була заборона на те, щоб ходити в "сіру зону". Взагалі виходити за свої позиції й лізти туди, де за шість із половиною років усе нашпиговано мінами, де все прострілюється. Цю заборону порушили Красногрудь, Журавель і ще два матроси, які стояли на спостережному посту. Матросам по 20 років і вони зі старшими товаришами полізли, куди заборонено", – сказав Хомчак.

"Давайте розберемо по-порядку. Четверо перебували на спостережному посту. І ось вони вирішили піти. Ініціаторами були Красногрудь і Журавель. Вони були класними військовими, пройшли війну, все вміли і знали. І ось вони пішли імовірно в розвідку, хоча їм ніхто не давав ніяких розпоряджень. Вони порушили всі накази, які були", – наголосив він.

При цьому він зазначив, що про ймовірні причини або мотиви таких дій бійців йому нічого не відомо.

"Є припущення, що вони хотіли провести розвідку, ще щось. Але ми вже не дізнаємося, оскільки їх серед нас уже немає", –підсумував головнокомандувач ЗСУ, фактично переклавши вину за трагедію на постраждалих.

В цьому ж інтерв'ю Хомчак повідомив про відкрите кримінальне провадження, у ході якого зараз розслідуються дії евакуаційної групи, яка, за його словами, залишила пораненого Журавля на полі бою і повернувшись назад доповіла, що він загинув, коли сержант ще був живий.

По суті, Хомчак переклав відповідальність за невдалу операцію з порятунку пораненого воїна на його командира.

"Рішення ухвалює той, хто відповідає за ту територію й ту операцію. Так в армії є і так повинно бути, ви ж розумієте мене. І якщо хтось із "диванних воїнів" думає, що це президент вирішив "залишити" військовослужбовця – то це не так", – заявив генерал-полковник.

Як відомо, 13 липня терористи "ДНР" під Зайцевим, що поблизу Горлівки, влаштували засідку для української евакуаційної групи, яка під гарантії режиму тиші від СММ ОБСЄ намагалася забрати з поля бою тіло загиблого бійця Об'єднаних сил лейтенанта Дмитра Красногрудя – командира розвідувального взводу зі складу 35-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ.

Українська група евакуації в білих касках з розпізнавальними знаками (що видно з фото, зроблених з дрону) не встигла дійти до тіла полеглого декілька метрів, коли ворог із засідки відкрив вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Група почала відходити, але сержант Ярослав Журавель отримав поранення, тому військовий медик Микола Ільїн поспішив йому на допомогу. В цей момент бойовики, прекрасно усвідомлюючи, що перед ними медик, знову почали обстріл – цього разу з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів, внаслідок чого Ільїн загинув.

Однак сержант Журавель ще подавав ознаки життя, тому українська сторона кілька разів зверталася через СММ ОБСЄ до проросійських формувань із тим, щоб забрати пораненого, який мав відповідні білі позначки – свідчення про приналежність до евакуаційної групи. Утім, ворог відмовляв, і це не дало змоги вчасно провести пошуки та евакуацію. У підсумку поранений військовослужбовець не отримав своєчасної медичної допомоги, стік кров'ю та загинув.

Читайте також: Підсумки року: П'ять головних військових подій в Україні

Той випадок неабияк сколихнув патріотично налаштовану громадськість, яка звинуватила у трагедії бездіяльність військового керівництва держави, зокрема, верховного головнокомандувача Володимира Зеленського. 28 липня під стінами Офісу президента навіть зібрався масовий мітинг, на якому батько загиблого Ярослава Журавля, Сергій, прокляв президента Зеленського "і все кодло навколо".

Але й на тому справа не завершилась. Сергій Журавель звернувся до суду з вимогою покарати верховного головнокомандувача Володимира Зеленського за бездіяльність, яка призвела до загибелі його сина.

За словами батька, перед цим він звертався до Державного бюро розслідувань (ДБР)  та Офісу генпрокурора з вимогою відкрити провадження, однак з обох відомств отримав "відписки". Тоді він звернувся до Печерського й Шевченківського райсудів Києва.

І 23 грудня 2020 року Печерський районний суд Києва задовольнив цю вимогу, зобов'язавши ДБР відкрити провадження щодо верховного головнокомандувача Володимира Зеленського.

На перший погляд дане інтерв'ю Хомчака виглядає спробою відвести удар від президента, змістивши акценти на інше. Під час розмови головнокомандувач ЗСУ не раз наголосив, що якби Красногрудь і Журавель самовільно не пішли у розвідку, трагедії б не сталося.

Версія Хомчака має право на існування. У зоні ООС бійці й справді самовільно ходять у розвідку – з власної ініціативи. Не часто, але таке буває.

Але також бувають і інші випадки – коли командири на місцях відправляють бійців у розвідку усними наказами, так би мовити, неофіційно. Особливо під час так званих "режимів тиші", коли розвідка офіційно заборонена. І тоді якщо щось трапляється, все виглядає саме так, як зараз описує Хомчак.

Як було у випадку з Журавлем – ми вже не дізнаємось. Будуть лише версії.

Слід визнати, що як би там не було насправді, а саме озвучена Хомчаком версія є найбільш зручною для Генштабу, адже вона знімає відповідальність з високого командування і її неможливо спростувати – всі безпосередні учасники тих подій, яких звинувачують у трагедії, загинули. Як співав Володимир Висоцький "И кто кого переживёт, тот и докажет, кто был прав, когда припрут".

І ще одне важливе питання залишається без відповіді: чому цю версію не повідомили одразу після того, як сталася трагедія? Через провал комунікації, чи тому, що її придумали лише нещодавно? На жаль, на подібні питання відповіді не отримуються ніколи.