САУ за стандартами НАТО: Які перспективи в української "Богдани"

Після тривалої паузи, викликаної судовою тяганиною між Міністерством оборони і заводом-виробником, САУ 2С22 "Богдана" знову повернулась на військові полігони

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
САУ за стандартами НАТО: Які перспективи…
Фото: МО

Днями у 235-му Міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів, більш відомому, як полігон "Широкий лан", відновила випробування самохідна артилерійська установка 2С22 "Богдана".

Це попередні випробування, які полягають в оцінці реальних можливостей озброєння та відповідності визначеним вимогам. З подробиць наразі відомо лише, що з неї здійснено понад 50 пострілів. До цього з дослідного зразка САУ "Богдана" було зроблено лише 7 пострілів, включно з гідро- та холостими снарядами. І це при тому, що дослідний зразок був готовий ще влітку 2018 року.

Причина банальна – в Україні не було артилерійських снарядів калібру 155-мм, які стоять на озброєнні армій країн НАТО і під які розроблялась САУ "Богдана". Українська армія досі використовує ствольну артилерію радянського калібру 152-мм, тому на складах має запаси лише снарядів такого калібру, а закупівлю потрібних 155-мм снарядів ніхто не організував. Та й власне виробництво 155-мм снарядів до недавнього часу не було налагоджене.

Читайте також: Боєприпаси стандарту НАТО: Коли в Україні запрацює власне виробництво артилерійських снарядів

Наслідком стали судові розбірки між заводом-виробником ("Краматорський завод важкого верстатобудування") і Міністерством оборони щодо зриву термінів виконання дослідно-конструкторських робіт.

Міноборони звинувачувало у затримках завод, а завод стверджував, що процес не рухається через те, що Міноборони вчасно не закупило снаряди. У підсумку ця бюрократично-судова тяганина загальмувала процес на добрих два роки.

Паралельно міністр оборони Андрій Таран оголосив про закупівлю списаних в Чехії САУ "Дана" радянського калібру 152-мм (яка є застарілим аналогом "Богдани"), за що піддався критиці з боку військових експертів і журналістів.

Читайте також: Скандальна САУ "Дана": Чому Міноборони не варто закупати чеські гаубиці

Лише у вересні 2020 року апеляційний суд вирішив, що графік випробувань "Богдани" зірвався не з вини підприємства – а з огляду на відсутність необхідних боєприпасів.

У підсумку Міноборони таки придбало 155-мм інертні (не бойові) снаряди М107 та Mod 272 виробництва Туреччини і 155-мм артилерійські снаряди у чеської компанії Excalibur Army в кількості, достатній для попередніх та державних випробувань.

Снаряди 155-мм до САУ "Богдана"

Також Міноборони погодилося укласти додаткову угоду на продовження дії контракту без застосування штрафних санкцій.

Наразі контракт між Міноборони та "Краматорським заводом важкого верстатобудування" на завершення дослідно-конструкторських робіт проекту "Богдана" продовжено до кінця 2021 року. За цей час САУ "Богдана" має пройти попередні випробування (про які, власне, і йдеться на початку матеріалу), а також, в ідеалі, й державні випробування.

Зрештою ухвалять потрібні доопрацювання. Зокрема, вже ширяться чутки про велику ймовірність щодо заміни шасі від КраАЗу.

А поки проходять перші предметні випробування, Depo.ua зібрав наявну інформацію про САУ "Богдана".

Отож, рішення про розробку "Богдани" Міноборони та ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" ухвалили ще в лютому 2016-го. 

Вперше дослідний зразок показали 14 липня 2018 року, а вже 24 серпня того ж року САУ 2С22 "Богдана" проїхалась Хрещатиком на параді до Дня Незалежності.

САУ "Богдана" на параді на честь Дня Незалежності у 2018 році

До цього моменту будь-яка інформація про "Богдану" була засекреченою. Ніхто навіть не знав, на якому вона буде шасі – колісному чи гусеничному (всі військові експерти очікували гусеничне і навіть називали шасі від танку Т-84У "Оплот").

Читайте також: Колеса проти гусениць: Яке майбутнє чекає на українські САУ

Гаубиця встановлена на шасі КрАЗ-63221, яке має колісну формулу 6×6 і обладнане централізованою системою підкачування шин. Це забезпечує високу прохідність по ґрунтах із низькою несучою здатністю. Також шасі обладнане лебідкою, світломаскувальним пристроєм, фільтровентиляційною установкою тощо.

Силова установка КрАЗ-63221 включає дизельний двигун потужністю 380-420 кінських сил. Контрольна витрата палива становить 37 л на 100 км, що дає запас ходу на 1200 км.

"Вона має більшу прохідність на міських та міжміським дорогах, аніж гусеничні аналоги, а у нас така війна, коли треба терміново перекидати артилерію між населеними пунктами. Ми не в тайзі, де на сотні кілометрів немає жодної дороги. Технологія абсолютно нормальна", – пояснив тоді вибір на користь колісного шасі радник президента України Юрій Бірюков.

Повідомлялося, що наявний дослідний зразок пройшов всі ходові випробування.

На шасі встановлена спарена броньована чотиридверна кабіна з двома рядами сидінь, яка розрахована на екіпаж з п'яти чоловік. Кабіна обладнана системами опалення, кондиціонування, вентиляції і обдування теплим повітрям вітрового скла, електрообігрівом вітрових і дверних шибок.

У кабіні передбачені місця для розміщення додаткового обладнання: приладів спостереження і нічного бачення, приладів радіаційної та хімічної розвідки і контролю, радіостанції, предметів індивідуального захисту, боєкомплекту і особистих речей екіпажу.

Також є контейнери, що здатні вмістити від 20 снарядів.

Взагалі, зовнішній вигляд "Богдани" натякає на те, що вона є апгрейдом старого проекту колісної САУ під 152-мм гармату, який розроблявся раніше також на базі КрАЗу.

Прототип САУ "Богдана"

Ствол 155-мм гармати з "прогресивною нарізкою", що відповідає передовим стандартам, було виготовлено на "Краматорському заводі важкого верстатобудування". 

Що стосується вогневих характеристик, то САУ "Богдана" має забезпечити дальність пострілу до 40 км звичайним снарядом та до 60 км завдяки застосуванню активно-реактивного боєприпасу.

Також на "Богдані" встановлена цифрова система управління вогнем та автомат заряджання на 6 снарядів, що дозволяє їй виконувати 6 пострілів за хвилину, після чого швидко змінювати позицію і виходити з-під зворотнього вогню.

При цьому, управління заряджанням, наведенням та стрільбами може здійснюватися як із кабіни установки, так і ззовні – у задній частині САУ встановлено другий пункт управління.

САУ "Богдана", вид ззаду

На розробку, виробництво та випробування САУ "Богдана" вже витрачено 140 млн грн.

Попри всі труднощі, у військах з нетерпінням чекають на нову самохідну гаубицю. Адже з "Богданою" українська армія отримає серйозну перевагу над ворогом, тому що зможе стріляти на відстань понад 30 км. А це суттєва перевага. 

Іншою стратегічною перевагою є її 155-й калібр. По суті, САУ "Богдана" стала першою ластівкою реальної інтеграції української армії до збройних стандартів НАТО. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme