ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Колеса проти гусениць: Яке майбутнє чекає на українські САУ

Світ змінюється слідом за зміною технологій, і так вже сталося, що значна частина цих технологій орієнтована на війну

Depo.Війна
12 вересня 2018 09:00
ФОТО: depo.ua

САУ 2С22 "Богдана". Фото – РНБО

Коли під час репетицій військового параду до цьогорічного Дня Незалежності українцям показали нову розробку українського оборонпрому – самохідну артилерійську установку 2С22 "Богдана", здивуванню військових експертів не було меж. Справа в тому, що нова САУ до останнього моменту трималась у таємниці, що породжувало певні домисли та припущення. І так вже сталося, що абсолютно всі експерти очікували побачити її на гусеничному ходу, тоді як Хрещатиком проїхалась колісна самохідна установка.

"Вона має більшу прохідність на міських та міжміським дорогах, а у нас така війна, коли треба терміново перекидати артилерію між населеними пунктами. Ми не в тайзі, де на сотні кілометрів немає жодної дороги. Технологія абсолютно нормальна", – пояснив тоді нововведення радник президента України Юрій Бірюков.

Взагалі, як відомо, самохідна артилерійська установка (САУ) – це артилерійська система на саморухомій базі, яка призначена для безпосереднього вогневого супроводу танків та піхоти в бою, виконання завдань артилерійської підтримки рухомих з'єднань та боротьби з танками противника. Тобто, до САУ відносять колісні і гусеничні бойові машини з гарматним або гаубичним озброєнням, що не є танками або бронеавтомобілями.

На озброєнні Збройних Сил України до недавнього часу перебували 6 типів самохідних артилерійських установок: 2С1 "Гвоздика", 2С3 "Акація", 2С5 "Гіацинт-С", 2С7 "Піон", 2С9 "Нона" і 2С19 "Мста-С" – усі на гусеничному ходу. Вже згадана 2С22 "Богдана" стала сьомою в загальному реєстрі і першою вітчизняною САУ на колісному ходу (хоча, стосовно її прийняття на озброєння досі є питання).

Головною перевагою САУ перед танками є більша дальнобійність та різноманітність калібрів, а перед буксируваною артилерією – краща тактична мобільність, підвищений захист екіпажу і боєкомплект на борту. Саме ці фактори й лежать в основі всіх нововведень та модифікацій самохідної артилерії.

Станом на сьогодні самохідні гармати на гусеничному ходу залишаються основним засобом забезпечення мобільної підтримки вогнем в більшості армії світу. Однак, розвиток колісних вантажівок сприяв тому, що вони спочатку почали витісняти буксирувані артилерійські системи, а згодом підібрались і до гусеничних.

Причина полягає в тому, що гармати на колісній платформі легші і їх простіше транспортувати повітрям у порівнянні з традиційними гусеничними САУ. При цьому вони мають прийнятні ходові якості, що дозволяють швидко пересуватися, займати і залишати вогневі позиції, і при всьому при цьому ніщо не заважає інтегрувати в них безліч корисних технологій. Ну і не менш важливим є те, що вони менш дорогі як при виготовленні, так і в процесі експлуатації (менші витрати паливно-мастильних матеріалів).

Подібні інноваційні переваги змушують деякі країни переглядати розвиток власних артилерійських озброєнь на користь шасі вантажних автомобілів. Тому сьогодні як у світі, так і в Україні реалізується безліч нових програм модернізації та вдосконалення самохідної артилерії.

Вважається, що першою вдалою моделлю САУ на колісному ходу була французька самохідна гаубиця CAESAR на 6-колісному повнопривідному шасі Mercedes-Benz Unimog U2450 (експортний варіант) і Renault Sherpa 5 (для французької армії).

САУ CAESAR на шасі Mercedes-Benz Unimog U2450. Фото – Daniel Steger

Успішне застосування гаубиці CAESAR в Малі і Афганістані у 2009-2011-х роках показало, що САУ на колісній платформі може виконувати ті ж самі бойові завдання, що й її гусеничні "колеги". В якійсь мірі завдяки цьому ряд інших армій і компаній звернули увагу і продемонстрували свої рішення по установці гаубиць на шасі вантажних автомобілів.

Сьогодні, окрім Франції, САУ на колісному ходу мають на озброєнні збройні сили Саудівської Аравії, Індонезії, Таїланду, Данії, Швеції, Єгипту, Туреччини, Південної Кореї і вже України. Що характерно: майже всі вони мають калібр 155-мм НАТОвського зразка.

Не виключено, що у питанні ходової САУ нас вже у найближчому майбутньому чекає чіткий "поділ за інтересами". Прихильники колісних шасі роблять акцент на меншій вазі установки, швидкості пересування та маневреності – тобто, на "ногах". Адепти ж гусеничного шасі розуміють, що конкурувати з колісними платформами в питанні маневреності та швидкості зміни позицій буде неможливо, тому особливу увагу приділяють підвищенню дальнобійності системи, поліпшенню оперативного реагування на виклики вогню і скорочення чисельності екіпажу за рахунок підвищення рівня автоматизації – тобто, акцент робиться на ударному блоці САУ.

Не виключено, що затребуваними будуть обидва різновиди самохідних гармат, адже спектр бойових завдань в сучасних війнах дуже різноманітний. Також не виключено, що їх обох витіснить третій "конкурент", який тільки починає про себе заявляти на випробуваннях.

Мова йде про так звану гібридну артилерію, або, як її ще називають, – модульну артилерійську систему (МАС). За задумом розробників, будучи повністю інтегрованою і за великим рахунком автономною конструкцією, подібна артилерійська система може встановлюватися на будь-яку відповідну платформу, що дозволяє отримати певні переваги.

Головною перевагою МАС є те, що гармата, система управління вогнем, наведення, заряджання і боєкомплект інтегровані в башту, як замкнуту систему. Цей підхід забезпечує гнучкість, дозволяючи оператору використовувати будь-яке самохідне шасі відповідної вантажопідйомності, яке найкраще підходить для його потреб – будь то колісне чи гусеничне. Системна інтеграція при цьому спрощується, таким чином, трудовитрати і вартість розгортання системи будуть значно нижчими.

А німецька компанія KMW пішла ще далі і розробила варіант МАС, який може перевозитися на колісній вантажівці чи гусеничній бронемашині, а у випадку необхідності – розвантажуватися і розгортатися на землі як автономна вогнева одиниця.

МАС AGM на шасі БТР Boxer. Фото – Армійський вісник

У цьому ж напрямку рухається і фінська компанія Patria, яка розробила контейнерний варіант свого 120-мм баштового міномета NEMO.

Модульна артилерійська система Patria NEMO по суті є стандартним контейнером 20x8x8 футів, в якому розміщуються 120-мм міномет NEMO, близько 100 снарядів, система кондиціонування, установка енергопостачання і розрахунок на три оператора та двох заряджаючих. Контейнер може транспортуватися на вантажівці або кораблі в будь-яке місце і за необхідності вести вогонь з цих платформ у процесі транспортування.

МАС Patria NEMO. Фото – Армійський вісник

І хоч загальна тенденція розвитку самохідної артилерії полягає в підвищенні її бойової ефективності при одночасному скороченні чисельності екіпажу, необхідного для обслуговування системи, важливу роль грають і додаткові оперативні переваги, які сприяють підвищенню живучості артилерійських систем за рахунок більш швидкої зміни позиції. Тому в цьому аспекті вся "боротьба" ще попереду.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна