Перемоги тижня в ООС: Затримані командири "Л-ДНР" і збитий російський безпілотник

Depo.ua продовжує відслідковувати перемоги нашої армії. Цього тижня Збройні сили України разом зі спецслужбами та дипломатами можуть записати собі в актив наступні звитяги:

Відбиті атаки і знищена жива сила та техніка бойовиків "Л-ДНР"

Щодня протягом тижня на прицільні обстріли російських бойовиків українські захисники надавали адекватну відповідь.

Упродовж тижня на окупованому Донбасі втрати російських найманців склали щонайменше 5 осіб. З них 2 безповоротні (ліквідовані, вантаж 200), 3 – санітарні (поранені, вантаж 300).

Зокрема 14 листопада загинув бойовик 1 омсбр 1 АК.

15 листопада дістав поранення бойовик 1 омсбр 1 АК вижив і потрапив до лазарету.

Втрати російських терористів 17 листопада склали дві особи, обидві санітарні. Один бойовик з 6 омсп 2 АК, другий – з 9 омсп 1 АК, необережне поводження зі зброєю.

19 листопада загинув бойовик з 9 омсп 1 АК.

Також на Донеччині українські армійці перехопили і примусово посадили російський безпілотник "Орлан-10", що перетнув лінію розмежування і коригував обстріли російської артилерії, і збили ворожий ударний коптер який ніс на собі ВОГ-17.

Читайте також: Загроза з неба: Які безпілотники Росія застосовує на Донбасі

Підтримка України у світі

17 листопада міністр оборони Швеції Петер Гульквіст заявив про можливість відправки шведського військового контингенту в Україну в рамках навчальної місії під керівництвом ЄС.

"Ми розглядаємо це як дуже важливу частину у межах визначення амбіцій ЄС щодо сприяння безпеці та суверенітету України", – наголосив шведський міністр оборони.

Таким чином Швеція, слідом за країнами Балтії, Польщею, Румунією і Словаччиною підтримала створення військової навчальної місії ЄС в Україні.

Читайте також: Міжнародний військовий контингент в Україні: Що за місію готує ЄС

18 листопада Велика Британія застерегла Росії від агресії проти України.

"Що нам потрібно зробити, то це переконатися, що на Росії всі розуміють, що ціна ескалації на кордонах як України, так і Польщі буде величезною... Я думаю, що було б трагічною помилкою з боку Кремля вважати, що військовим авантюризмом можна щось виграти", – заявив прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

19 листопада в НАТО застерегли Росію щодо нарощування військ на кордонах з Україною.

Північноатлантичний альянс закликав Росію припинити ескалацію поблизу кордонів та зменшити напругу.

В НАТО нагадали, що саме після російської агресії проти України у 2014 році, в якості прямої відповіді на такі дії Росії, Альянс здійснив найбільше посилення колективної оборони з часів завершення холодної війни.

"Ми збільшили військову присутність у регіоні Чорного моря. Йдеться також про нашу готовність, про здатність провести за необхідності її швидке посилення. … Це чітке послання Росії та будь-якому іншому потенційному противнику, що ми готові оборонити та захистити всіх союзників по НАТО", – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Також на тижні стало відомо, що Україна вперше в історії візьме участь у морських навчаннях НАТО "Dynamic Move-2022".

Викриття та затримання бойовиків "Л-ДНР" і їхніх посіпак

17 листопада у Донецькій області на позиціях ЗСУ затримали бойовика так званої "ДНР".

З червня 2018 року 42-річний чоловік, перебуваючи на посаді стрільця та помічника гранатометника окремого взводу 2 МСБ 7 ОМСБр 2 АК НЗФ РФ, брав участь у збройному опорі військовослужбовцям ЗСУ на території Донецької та Луганської областей.

Після вжиття спиртних напоїв біля позицій окупантів, бойовик втратив орієнтири на місцевості та вийшов з особистими речами і спорядженим магазином від АК-74 на позиції українських військових.

Під час огляду чоловіка виявлено військовий квиток так званої "ЛНР", тимчасове посвідчення, мобільний телефон, розгрузка, а також споряджений магазин від АК-74.

Представнику НЗФ повідомлено про підозру в участі у терористичній організації та посяганні на територіальну цілісність України.

Також 17 листопада на Луганщині прикордонники затримали 32-річного екс-бойовика "ЛНР", який брав участь у бойових діях проти ЗСУ.

Затриманий – громадянин України, який у 2014 році увійшов до складу одного з підрозділів керованих Росією незаконних збройних формувань.

До його обов'язків входив огляд транспортних засобів й перевірка документів на блокпосту біля міста Первомайськ, Луганської області. Крім того, бойовик здійснював розвідку і так звані "зачистки" місцевості.

19 листопада СБУ затримала колишнього ватажка "спецпідрозділу МДБ ЛНР", який брав участь у захопленні Луганського аеропорту.

Бойовик захоплював Луганський аеропорт і був командиром тактичної групи в "окремій бригаді спецпризначення "Одеса" "МДБ ЛНР". Потім, через конфлікт з іншими ватажками, він залишив лави бойовиків і тривалий час переховувався на території Росії.

Слідчі СБУ вже повідомили затриманому про підозру за статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 110 ("Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України"),  ч. 2 ст. 260 ("Участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань").

Судові вироки бойовикам "Л-ДНР" і їхнім посіпакам

16 листопада на Черкащині засудили бойовика, який командував взводом "ЛНР".

За даними слідства, з 2015 року засуджений сприяв терористичній діяльності так званої "ЛНР". Він виконував обов'язки командира взводу одного з її незаконних збройних формувань.

Зараз бойовик переховується від правосуддя на тимчасово окупованій Росією території Луганської області, тому його засудили до дев'яти років позбавлення волі заочно.

Нова зброя "Укропів"

14 листопада Україна отримала від США четверту партію військово-технічної допомоги у вигляді 80 тонн боєприпасів.

Це було четверте постачання США в рамках додаткової безпекової допомоги, яку президент Джо Байден направив до України в серпні.

Усього українські військові очікують поставку матеріально-технічної допомоги на 60 млн доларів США. Це попри те, що Сполучені Штати та Україна раніше погодили обсяг такої допомоги у розмірі 250 млн доларів.

Читайте також: Від касок до "Джавелінів": Як США допомагають ЗСУ

18 листопада Верховна Рада ратифікувала угоду про військову співпрацю між Україною і Туреччиною.

Очікується, що це дозволить створити основу для відносин та розвитку співпраці між сторонами за 21 напрямом військового співробітництва – на додаток до тих 30, що вже існують.

Сама рамкова військова угода між урядами України та Турецької Республіки, підписана 16 жовтня 2020 року у Стамбулі. З боку України її підписав тодішній міністр оборони Андрій Таран, а з боку Туреччини – міністр національної оборони Хулусі Акар.

Оскільки це рамкова угода, то деталей вона не містить, а лише окреслює рамки майбутньої співпраці. Однак, документ створює правові засади для розширення та поглиблення наявного українсько-турецького співробітництва у сфері оборони.

Читайте також: Від безпілотників до космосу: Які розвиватиметься військова співпраця України і Туреччини

Отож, як бачимо, і цей тиждень виявився досить вдалим: як на полі бою, так і за його межами Україні вдалося здобути низку локальних перемог, які ще на кілька кроків наблизили головну перемогу у війні з Росією.