Перемоги тижня в ООС: Затримання російського шпигуна, гроші на "Стіну" та оновлені танки

Українська війна проти російських окупантів триває і черговий тиждень приніс нам чергові перемоги, а російським бойовикам – чергові втрати

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Перемоги тижня в ООС: Затримання російсь…
Фото: СБУ

Depo.ua продовжує відслідковувати перемоги нашої армії. Цього тижня Збройні сили України разом зі спецслужбами можуть записати собі в актив наступні звитяги:

Відбиті атаки і знищена жива сила та техніка бойовиків "Л-ДНР"

Щодня протягом тижня на прицільні обстріли російських бойовиків українські захисники надавали адекватну відповідь.

Загалом втрати російсько-окупаційних військ протягом тижня склали чотири ліквідованими і шість пораненими.

Зокрема, упродовж 15 і 16 травня на окупованому Донбасі в лавах російських окупантів з'явилося щонайменше двоє "300-х". Один з найманців – з 4 омсбр "ЛНР" – "пошкодився" через необережне поводження зі зброєю. Ще один – з 6 омсп "ЛНР" – підірвався.

17 травня російські окупанти не дорахувалися п'ятьох своїх найманців. Троє з них – безповоротні ("200-ті"): двоє – 7 омсбр "ЛНР" – необережне поводження з вибуховими речовинами; один – 100 омсбр "ДНР" – підрив на невстановленому вибуховому пристрої. Ще двоє – санітарні ("300-ті): один з них "необережно поводився" зі зброєю, інший –підірвався на вибухівці.

18 травня втрати російських вояків на Донбасі склали три особи. Безповоротні ("200-ті"): один – 4 омсбр "ДНР". Санітарні ("300-ті") – двоє: один – 9 омсп "ДНР" – в результаті необережного поводження зі зброєю; ще один – 4 омсбр "ЛНР" – підрив на невстановленому вибуховому пристрої.

Підтримка України у світі

19 травня стало відомо, що США зібралися придбати для військових потреб українські вантажівки КрАЗ.

Деталей контракту ще немає, але відомо, що контракт компанії US21, яка працює на потреби Міноборони США, та "АвтоКрАЗом" буде розрахований на три роки.

20 травня у Конгресі США схвалили резолюцію про заборону визнання анексії Криму Росією.

Документ підтримали конгресмени як від Республіканської, так і від Демократичної партій США.

Як зазначається у резолюції, адміністрація США не визнаватиме, ні прямо, ні опосередковано претензії Росії на суверенітет над територією, повітрям та водами Криму.

Під час розгляду законопроекту американські законодавці від обох партій засвідчили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

Голова комітету, конгресмен-демократ Грегорі Мікс, наголосив, що непорушність кордонів – одна з найміцніших засад міжнародного правопорядку.

Один із співавторів резолюції Джеррі Конноллі нагадав, що за сім років подібну резолюцію затверджували в Конгресі вже двічі, а її положення ставали частиною закону про оборонний бюджет США щороку. Він висловив сподівання, що і цього разу Конгрес також затвердить резолюцію і додав, що затвердження резолюції є "конкретною дією" на додачу до заяв адміністрації США.

Конгресмен від Республіканської партії та один із співавторів резолюції Стів Шебот під час свого виступу назвав "соромом" стриману відповідь деяких європейських країн на спробу незаконної анексії Росією Криму і відзначив, що європейців, "очевидно, більше турбує "Північний потік 2", ніж ця агресивна дія, одна з найагресивніших дій, які ми бачили з Другої світової війни". Конгресмен порівняв агресію Росії в Криму з захопленням Саддамом Хуссейном Кувейту.

Конгресмен від Демократичної партії Білл Кітінг у своєму виступі заявив, що дії Путіна порушують основні принципи післявоєнного світового порядку на рівні, "небаченому з ери Гітлера або Сталіна, коли одна європейська держава захоплює значну частину іншої".

У своїх виступах конгресмени наголошували і на тому, що прийняття резолюції є надзвичайно важливим сигналом стосовно того, що захист територіальної цілісності України залишається пріоритетом Конгресу, в той час, коли Росія стягнула велику кількість військ до кордону з Україною.

Викриття та затримання бойовиків "Л-ДНР" і їхніх посіпак

18 травня оперативники військової контррозвідки СБУ в одному з підрозділів ЗСУ на Донбасі викрили колишнього бойовика "ДНР", який прийшов на службу за підробними документами.

Чоловік у 2014 році у складі незаконних збройних формувань "ДНР" зі зброєю в руках перебував на одному з блокпостів у Слов’янську на Донеччині. Він здійснював огляд і перевірку документів громадян і транспортних засобів.

Згодом бойовик залишив бандформування і з підробними документами, через військкомат, пішов служити до лав української армії на Донеччині.

Під час проведення обшуку за місцем проживання правопорушника правоохоронці виявили і вилучили незареєстрований пістолет травматичної дії та проросійську символіку.

У межах провадження за ч. 2 ст. 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань) Кримінального кодексу України зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні злочину. Триває досудове слідство.

21 травня на Хмельниччині співробітники Контррозвідки СБУ затримали російського агента.

Відомо, що чоловік у 2014-2016 роках був активним учасником незаконного збройного формування "ЛНР".

Оперативники спецслужби встановили, що у 2021 році зловмисник переїхав на Хмельниччину, де проживають його близькі родичі. Колишній бойовик діяв під кураторством відомого контррозвідці співробітника російських спецслужб. Агент збирав і передавав замовникам інформацію про військові об'єкти у регіоні. Особливу увагу він приділяв військовим частинам, які задіяні в ООС.

Агента затримано "на гарячому" під час фотографування колони військової техніки одного з підрозділів ЗС України для передачі інформації російським спецслужбам.

У межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України тривають невідкладні оперативні та слідчі дії.

СБУ затримала російського агента

Пришвидшення добудови "Стіни" на кордоні з Росією

19 травня Кабінет міністрів України перекинув кошти з інженерно-технічного облаштування українсько-молдовського кордону на облаштування українсько-російського кордону.

Зокрема, рішенням уряду передбачене фінансування облаштування українсько-російського державного кордону в межах Чернігівської, Сумської, Харківської та Луганської областей, а також територій, прилеглих до адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.

Кошти будуть спрямовані на улаштування інженерних загороджень, протитанкових ровів і невибухових загороджень загальною вартістю майже 50 млн грн.

Всі роботи мають бути виконані у 2021 році.

Читайте також: Захиститися від Росії: Чи допоможе Україні "Стіна" на кордоні

Нова зброя "Укропів"

19 травня Україна і Данія провели офіційні переговори про можливість спільного виробництва великих патрульних кораблів типу Knud Rasmussen ("Кнуд Расмуссен").

Україну на зустрічі представляв віце-прем'єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський.

З боку Данії на зустрічі були присутні посол в Україні Олє Егберг Міккелсен, військовий аташе Королівства Данії, капітан 1-рангу Фелікс Еббестад. А такж представниками данських суднобудівних компаній "OMT", "SH Defense" та "Terma".

На зустрічі мова йшла про високоманеврені багатоцільові патрульні кораблі типу Knud Rasmussen class.

Читайте також: Знову патрульні кораблі: Що за Knud Rasmussen Україна хоче виготовляти разом з Данією

21 травня Харківський бронетанковий завод відвантажив Збройним силам України партію танків Т-64, які пройшли капітальний ремонт.

Фахівці розширили бойові можливості машин і збільшили надійність вузлів, агрегатів і озброєння.

Т-64 є основним бойовим танком Сухопутних військ України. У 2017 році в Україні розпочалася масштабна модернізація цієї моделі бойової техніки. Танк отримав оновлений приціл нічного бачення, сучасну радіостанцію, модернізований двигун тощо.

Читайте також: Модернізоване залізо: Як танк Т-64 перетворять на "Краб"

Модернізовані танки Т-64

Отож, як бачимо, і цей тиждень виявився досить вдалим. Як на полі бою, так і за його межами Україні вдалося здобути низку перемог, які ще на кілька кроків наблизили головну перемогу у війні з Росією.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme