Інтелектуальний кордон: Як будують стіну на кордоні з Росією та Білоруссю

До путінської Росії, яка не переставала брязкати зброєю поблизу українського кордону, приєдналась лукашенківська Білорусь, тому питання інженерного облаштування державного кордону з цими країнами набуло нової актуальності.

Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, у підпорядкуванні якого перебуває Держприкордонслужба, вже неодноразово заявляв про необхідність посилення охорони державних рубежів та будівництва "Інтелектуального кордону". На його думку, це має дати комплексний ефект – захистити країну від нелегальних мігрантів, спростити боротьбу з контрабандою і запобігти раптовому вторгненню ворога. Очільник МВС навіть конкретні терміни і засоби назвав – протягом двох років в рамках програми "Велике будівництво".

Depo.ua розбирається, чи справді це можливо і чи взагалі захистить такий "Інтелектуальний кордон" (звична народу назва "Стіна" чинній владі, очевидно, не подобається, тому що її усіляко намагаються уникати на всіх офіційних рівнях).

Що таке "Інтелектуальний кордон"

Взагалі, термін "Інтелектуальний кордон" не новий. Ще у 2016 році директор Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України генерал-майор Анатолій Махнюк розповідав про таку концепцію.

В українському контексті йдеться, насамперед, про застосування прикордонниками новітніх технологій та технічних засобів. Це необхідно для того, щоб,  по-перше, економити ресурси і, по-друге, ефективно охороняти наші рубежі з урахуванням сучасних загроз і адекватно відповідати на сучасні виклики.

Головні засади "Інтелектуального кордону" викладені у відомчому документі ДПСУ, який має назву "Концепція інтегрованого управління кордонами". Вона базується на принципах, які застосовуються в Європейському Союзі, але з урахуванням української специфіки, а саме – військових загроз на Сході та Півдні країни.

Простими словами, "Інтелектуальний кордон" – це відповідне технічне оснащення лінії кордону (протитанкові рови, різні типи сіток), належна прикордонна інфраструктура (дороги, пункти пропуску), необхідна кількість мобільних підрозділів, стаціонарних засобів дистанційного контролю (відеокамер з тепловізорами, сейсмодатчиків), безпілотних літальних комплексів, засобів комунікації, які забезпечують передачу інформації в режимі онлайн до центрів управління тощо.

Також в пунктах дислокації наших підрозділів і місцях несення служби передбачено будівництво необхідних фортифікацій та опорних пунктів. Наприклад, якщо є спостережна вежа, то біля неї передбачаються захисні споруди, – щоб у разі загострення ситуації прикордонний наряд був захищеним і міг виконувати завдання.

Тобто, як бачимо, проект "Стіна" і "Інтелектуальний кордон" – це одна й та ж інженерно-технічна споруда на кордоні, яку називають кому як подобається. Але одна справа – розробити концепцію, і зовсім інша – її реалізувати. Адже для цього потрібні серйозні ресурси і час.

Історія питання

Необхідність облаштування кордону з Росією виникла після того, як весною 2014 року через нього безперешкодно мігрували натовпи "політичних туристів", які за певну плату працювали масовкою на антиукраїнських мітингах у містах Східної України. Таким же чином терористичний загін російського диверсанта Ігоря Гіркіна(Стрєлкова) пробрався у Слов'янськ, захопив там адмінбудівлі і почав бойові дії.

Весною 2014 року тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк озвучив ідею зведення уздовж українсько-російського кордону мережі інженерно-технічних споруд за прикладом стіни, яку звів Ізраїль для захисту своїх кордонів від палестинських терористів. Проект отримав умовну назву "Стіна", або більш народну - "Стіна Яценюка".

Що цікаво, нинішній очільник Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко усіляко заперечує термін "Стіна" і називає це просто якісним інженерним облаштуванням кордону.

Читайте також: Голова Держприкордонслужби України Дейнеко: Немає ніякого проекту "Стіна"

Інженерний проект "Стіни" розробили буквально за кілька місяців і його реалізація почалася у вересні 2014 року. Будівництво мало завершитися у 2018 році, проте згодом терміни продовжили до 2021 року, а потім ще на 4 роки – тобто, до 2025 року.

Виступаючи у Верховній Раді 19 листопада 2021 року очільник МВС Денис Монастирський заявив, що "після початку збройної агресії Росії на кордоні з Росією було побудовано кілька десятків кілометрів проекту, який має відому назву". Знаючи протяжність усього українсько-російського кордону (1565 км контрольованої ділянки), можна зробити висновок, що "кілька десятків кілометрів" – це близько 5%. Однак перед цим Держприкордонслужба офіційно повідомляла, що станом на 5 травня 2021 виконання робіт з інженерно-технічного облаштування кордону складає 51,4%.

Щоб уточнити цю інформацію, Depo.ua звернувся із запитом до Держприкордонслужби і отримав відповідь, що встановити точно обсяг виконання проекту наразі неможливо.

"З урахуванням відсутності проектних рішень на виконання робіт з інженерно-технічного облаштування ділянок українсько-російського державного кордону в межах Сумської, частково Чернігівської та Луганської областей, якими зокрема визначаються обсяги конструктиву, який підлягає улаштуванню (прокладанню) враховуючи особливості ділянок місцевості (наявності ярів, лісів, річок та озер, боліт, тощо), загальний відсоток виконаних робіт з інженерно-технічного облаштування усього українсько-російського державного кордону на даний час не визначено", – йдеться у відповіді ДПСУ.

Сьогодення проекту

Також в Держприкордонслужбі нам повідомили, що станом на 24 листопада на визначених ділянках українсько-російського державного кордону виконано наступні роботи:

• улаштовано протитанкових (протитранспортних) ровів 4х2 метри –  403,85 км (Харківська обл. – 189,92 км; Луганська обл. – 127,61 км; Чернігівська обл. – 86,32 км);
• улаштовано невибухових інженерних загороджень (металевий паркан, загородження із спіралі "Єгоза") – 158,58 км (Харківська обл. – 102,36 км; Луганська обл. – 54,32 км; Чернігівська обл. – 1,9 км);
• прокладено рокадної дороги – 185,54 км (Харківська обл. – 164,118 км; Луганська обл. – 21,422 км);
• встановлено систем (комплексів) відеоспостереження – 11 одиниць (Харківська обл. – 10 од.; Луганська обл. – 1 од.).

"Зазначені показники враховують конструктиви, будівництво яких повністю завершено", – наголосили в ДПСУ.

В Адміністрації Держприкордонслужби зазначили, що роботи з улаштування лінійних конструктивів у 2021 році здійснюються на території Харківської та частково Луганської областей. Улаштування системи відеоспостереження в межах Харківської області завершено, продовжується будівництво в межах Луганської області.

На утримання та поточний ремонт всіх цих інженерних споруд на українсько-російському кордоні у 2021 році було виділено 922,5 тисяч гривень.

Слабка ланка проекту

Можна помітити, що ніде не згадується Сумська область. Як з'ясувалося, на території Сумської області роботи досі не почались "через відсутність проектних рішень на виконання робіт з інженерно-технічного облаштування кордону".

"З 2015 року, роботи з інженерно-технічного облаштування державного кордону виконувались в межах Харківської та частково Луганської і Чернігівської областей, згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектною документацією", – йдеться у відповіді ДПСУ.

В інтерв'ю дворічної давнини нещодавно призначений на той момент очільник Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко також згадує Сумську область.

"Облаштування кордону майже завершене у межах Харківської області. Роботи йдуть у Чернігівській та Луганській областях. Чомусь зовсім не здійснюються роботи у межах Сумської області, яка достатньо активна в питанні протиправної діяльності на державному кордоні. В мене буде відрядження незабаром на ділянку Сумського прикордонного загону. Я хочу особисто подивитися, чому було прийняте рішення поки не проводити роботи там. Мені особисто не зрозуміло", – говорив Сергій Дейнеко у жовтні 2019 року в інтерв'ю "24 каналу".

Як бачимо, ситуація з того часу мало змінилася.

Від чого захистить "Інтелектуальний кордон"

Варто зауважити, що прикордонники весь час наголошують, що в контексті "Стіни" чи "Інтелектуального кордону" йдеться не про оборонний рубіж, а про інженерне облаштування частини державного кордону, і додають, що озброєного агресора жодна стіна не зупинить.

"Ми можемо зробити "Стіну" в буквальному значенні цього слова. Але ви розумієте, які це кошти? Шалені. Чи буде ефективною просто залізобетонна "стіна"? Ми вже мали досвід 2014 року, коли я встиг облаштувати хоч мінімально на визначених ділянках протитанковий рів в межах Луганської області. І до чого ми прийшли? Що ми побачили? … Що відбувалося: просто підходила техніка, засипала рів, проходили колони і все. … Щоб знищити певний відрізок цієї "стіни" для проходу танків нічого не потрібно – це робиться просто підривом мінного загородження за декілька хвилин. І все. І танки підуть. Так, воно стримає, можливо, захід диверсійно-розвідувальних груп. Можливо, контрабандистів", – розповів Сергій Дейнеко у одному з інтерв'ю.

Тому потрібно розуміти, що подібного роду інженерно-технічні редути не є панацеєю від повномасштабного вторгнення ворожої армії, однак, завдяки системі відеонагляду та сейсмодатчиків вони спроможні завчасно попередити про її наближення.

Головне ж призначення такої "Стіни"/ "Інтелектуального кордону" – це унеможливлення несанкціонованого проникнення через кордон як незаконних мігрантів і "політичних туристів", які можуть розхитувати політичну ситуацію у прикордонних регіонах, так і диверсійних груп російських бойовиків.

Досвід Ізраїлю показує, що в цьому контексті подібні "стіни" є досить ефективними. Зокрема, після подібного інженерно-технічного облаштування кордону між Ізраїлем і агресивно-налаштованими сусідніми країнами суттєво скоротилась кількість арабських терористів, які пробирались через кордон і влаштовували підриви на території Ізраїлю.

Більше того, є всі підстави стверджувати, що якби така "Стіна" існувала станом на початок 2014 року, до захоплення російськими сепаратистами цілих міст та районів справа не дійшла б. Тепер же "Інтелектуальний кордон" потрібен для того, щоб унеможливити такі ситуації у майбутньому. Більше того – тепер до проблеми російського кордону додались майже тисяча кілометрів кордону білоруського, до якого Росія отримала безперешкодний доступ.

Читайте також: Мігрантські війни: Чи направить Лукашенко свою армію біженців в бік України

Перспективи "Інтелектуального кордону"

Відповідно до схваленої Кабміном 21 жовтня 2021 року Концепції Державної цільової правоохоронної програми, завершити інженерно-технічне облаштування українсько-російського та українсько-білоруського державного кордону передбачається у 2024 році.

В ДСПУ Depo.ua повідомили, що вже розроблено проект цієї Програми щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби на період до 2024 року. Наразі триває процедура погодження зазначеного проекту у Кабінеті Міністрів України з зацікавленими органами виконавчої влади.

"Проектом Програми передбачається нарощення інженерно технічного облаштування державного кордону, у тому числі з Республікою Білорусь, шляхом встановлення інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, розчищення прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, а також використання новітніх технологічних засобів та застосування результатів науково-технічних (експериментальних) розробок", – йдеться у відповіді на запит.

Водночас в ДПСУ зазначають, що розпочати облаштування українсько-білоруського державного кордону буде можливо лише після затвердження цієї Програми урядом та спланування додаткового обсягу видатків у державному бюджеті на 2022 рік.

Бюджет планують ухвалити вже у цьому тижні, тоді й побачимо – наскільки серйозними є обіцянки чинної влади. Адже якщо не буде збільшене фінансування, то не буде й обіцяного облаштування кордону у пришвидшеному темпі.