Голова Держприкордонслужби України Дейнеко: Немає ніякого проекту "Стіна"

Ексклюзивне інтерв'ю виданню Depo.ua голови Державної прикордонної служби України, генерал-майора Сергія Дейнеко

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Голова Держприкордонслужби України Дейне…
Всі фото: ДПСУ

Коли мова заходить про війну на Донбасі, то в першу чергу згадуються Збройні сили України. Воно й логічно, адже армія є основною збройною силою будь-якої країни. Разом з тим, не зовсім заслужено обділяється увагою інше відомство, яке також виконує завдання, пов'язані з обороною та безпекою держави. Це – Державна прикордонна служба України (ДПСУ). Більше того – саме прикордонники першими дають відпір ворогу при збройній агресії. Не кажучи вже про багато інших буденних обов'язків, які вони виконують щодня.

Про будні Держприкордослужби, захист державного кордону на найбільш-проблемних ділянках, а також про невластиві прикордонникам функції, які вони змушені виконувати в сучасній Україні, в ексклюзивному інтерв'ю для Depo.ua розповів голова Державної прикордонної служби України, генерал-майор Сергій Дейнеко.

"Наш обов'язок – повернути контроль над кордоном, який зараз, на жаль, ми не контролюємо"

- Пане генерал-майоре, яка зараз загалом ситуація на державному кордоні і чи змінилась вона в плані зменшення зовнішніх загроз у порівнянні з 2014-м роком?

- Не скажу, що вони докорінно змінилися, бо окрім транскордонної злочинності на прикордонну безпеку України, звісно, істотно впливає агресивна політика та дії Російської Федерації. Крім того, потребує уваги ділянка з Білоруссю, з огляду на нинішню політичну ситуацію в цій країні і особливо – на тісний вектор співпраці з Росією.

Водночас для належного реагування на будь-які виклики нам важливий розвиток і удосконалення загальнодержавної системи захисту державного кордону. Що ми і впроваджуємо, імплементуємо кращі стандарти прикордонної безпеки та разом з партнерами розвиваємо інтегроване управління кордонами. І це фактично та сучасна модель, за якою відбуваються скоординовані дії всіх органів державної влади.

- Як вплинула на роботу Державної прикордонної служби України пандемія коронавірусу?

Вона внесла свої корективи в процедури прикордонного контролю та охорони кордону. На додачу до основних завдань прикордонники почали виконувати невластиві для себе функції: температурний скринінгі і контроль за низкою додаткових правил на період карантину.

Через COVID-19 втричі зменшився пасажиро-транспортний поток як на державному кордоні, так і на лініях з окупованими територіями. На всіх напрямках у 2020-му було здійснено 32 млн пропускних операцій, а роком раніше ця цифра становила майже 98 млн. По транспорту зниження у 2,5 рази. 2020 – 7 млн, 2019 – 17 млн.

- А як з контрабандою?

- З тенденцією загального зменшення потоку людей і транспорту ми фіксуємо збільшення кількості виявленої зброї, боєприпасів, психотропних речовин. Крім того, на високому рівні лишалася загроза протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним переміщенням товарів. Поряд зі зменшенням таких спроб, навпаки, у 1,8 рази збільшилася сума їх оцінки. Загалом у понад 4100 випадках було припинено переміщення товарів на 735 млн грн.

Головним чином незаконне переміщення товарів припинялось на кордоні з країнами ЄС, і ефективність нашої роботи підтверджують іноземні партнери. Вони відмічають, що більшість спроб протиправної діяльності упереджуються з українського боку.

- В чому полягає роль прикордонників на лінії розмежування у зоні проведення ООС?

- Справді, окрім основних функцій з охорони кордону, вже сьомий рік ми працюємо в районі ООС та на адмінмежі з окупованим Кримом. Зараз на сході України протягом певного періоду ми відмічаємо суттєве зменшення інтенсивності обстрілів, особливо на дорожніх коридорах, де через контрольні пункти в'їзду-виїзду відбувається рух людей. Раніше ж, нехтуючи життям людей, російсько-окупаційні війська нерідко їх обстрілювали.

На даний час всі КПВВ в межах Донецької та Луганської областей з боку підконтрольної Україні території працюють. Проте російські найманці блокують більшість напрямків по той бік лінії розмежування. Фактично щоденно громадяни можуть рухатися тільки через "Станицю Луганську", а в "Новотроїцькому" – лише кілька разів на тиждень, коли окупанти дозволяють пропуск.

Я вірю, що ситуація зміниться і ми не матимемо таких розділень всередині країни. Наш обов'язок – повернути контроль над кордоном, який зараз, на жаль, ми не контролюємо. Це майже 410 км. Особисто мені це питання принципове, адже у 2014 році, очолюючи Луганський прикордонний загін, на власні очі бачив, як все розпочиналося. Ми активно готуємося до цього та усвідомлюємо всі складнощі, з якими доведеться виконувати завдання.

Як українські прикордонники охороняють кордон з Росією

- Який стан державного кордону з Росією і чи є якісь особливості по областях?

- У першу чергу - це ділянка кордону з країною-агресором і їй приділяється особлива увага. Наші підрозділи перебувають тут у посиленому стані. При цьому посилення полягає не лише у збільшенні кількості прикордонних нарядів, а це і безпека несення служби. Військовослужбовці мають відповідне озброєння, засоби зв'язку та технічні засоби охорони кордону. На найбільш загрозливих ділянках облаштовані позиції для ведення оборони та укриття особового складу, використовуються бойові броньовані автомобілі.

Час від часу ми фіксуємо спроби незаконного переміщення товарів як з території Росії в Україну, так і з України до РФ. Нерідко громадяни без товару намагаються поза пунктами пропусків перетнути кордон, бо мають обмеження в законному пропуску, хтось у такий спосіб намагається уникнути карантинних обмежень. Крім того, відмічаються спроби незаконної міграції в напрямку України. Лише минулого року на цій ділянці було затримано більше 80 мігрантів.

Проте ми розуміємо всі ризики, які можна очікувати, в тому числі щодо дестабілізації ситуації або створення провокацій та дій диверсійно-розвідувальних груп. Для покращення рівня безпеки відбувається розбудова інфраструктури, зокрема засобами інженерно-технічного та дистанційного контролю за кордоном.

"Стіна" на кордоні з Росією

- На якому етапі зараз перебуває проект "Стіна"? Чи все рухається за графіком?

- Немає проекту "Стіна", хоч ця назва і прижилася в медіаполі. Це створює у суспільстві хибну уяву якогось муру. До того ж жодна стіна не вбереже від сучасної і високоточної зброї, від гібридної агресивної політики сусіда. Тому  йдеться про необхідність якісного інженерного облаштування кордону, що дозволить нашій державі ефективно захистити територію від диверсійних груп, терористів та злочинців, незаконного перетину державного кордону, нелегальної міграції, торгівлі людьми, переміщення зброї та наркотиків.

У рамках урядового Плану ми модернізуємо охорону кордону та розбудовуємо інфраструктуру. Роботи проводяться у Харківській, Луганській та Чернігівській областях. У межах Сумської області тривають проектно-вишукувальні роботи. На 2021 рік передбачено 338 млн гривень, а минулого року було виділено 400 млн грн.

Усе відбувається в комплексі – будуються протитранспортні рови, контрольно-слідові смуги, рокадні дороги, облаштовується загородження і посилюється комплексами відеоспостереження. У сукупності всі ці елементи дозволяють контролювати державний кордон, відслідковувати і стримувати порушників, швидко реагувати на зміну обстановки та припиняти правопорушення.

Питання строків завершення робіт та їх об'ємів залежать від фінансування. У 2015–2019 роках на виконання Плану заходів було профінансовано 1,7 млрд грн, а це 51% від запланованого. Хоч проект розпочинався з цифри 4,1 млрд грн, надалі фінансування визначили на рівні 2,5 млрд грн. Найбільш активно роботи тривали на Харківщині, частково на Чернігівщині. Минулого року ми реалізовували роботи по Луганській області.

Хочу зазначити ефективність поєднання інженерного облаштування саме з використанням сучасних новітніх зразків технічних засобів. На ділянці відділу прикордонної служби "Троїцьке" ми побудували надсучасну систему відеоконтролю, яка охоплює 110 км кордону. Вона складається з 15 інтегрованих веж з розгорнутими мультисенсорними системами, що дозволяють цілодобово виявляти порушників. Якщо вони спрацьовують,  на місце вибуває група реагування. Вежі забезпечені автономним електроживленням та керуються з двох пунктів управління.

Цей комплекс відеоспостереження значно дешевший за попередні аналоги, економія коштів - більше 40 мільйонів гривень. Але при цьому його технічні характеристики в рази кращі за системи, що є у нас на інших ділянках. До того ж він може працювати в автоматичному режимі і це мінімізує людський фактор.

Розгортання систем відеоконтролю плануємо по всій ділянці. Цього року роботи триватимуть у Луганській області на ділянці відділу "Білолуцьк".

Окрім реалізації Плану КМУ з облаштування українсько-російської ділянки, інженерні роботи ми проводимо і відповідно до відомчого Плану, власними інженерними підрозділами. Наприкінці листопада Держприкордонслужба отримала дозвіл на проведення господарської діяльності і тепер ми можемо самі виробляти колючий дріт "єгоза". Це важливо, бо закуповувати його дуже дорого, а потреба Державної прикордонної служби становить 450 тисяч бухт. Колючий дріт ми будемо виготовляти винятково для своїх потреб. І зекономим бюджетні кошти.  

Кордон України з Білоруссю та невизнаним Придністров'ям - чи є причини нервуватися

- У світлі останніх подій у Білорусі, яка фактично потрапила під російський контроль, чи збільшилась ймовірність загрози з боку українобілоруського кордону? Чи реагує якось ДПСУ на інформацію про спільні білорусько-російські розвідувальні пости на нашому спільному кордоні?

- Ситуація на кордоні з Республікою Білорусь контрольована і зараз ми не фіксуємо загроз з боку Білорусі. Там не відбувається руху військової техніки або скупчення військ. Провокацій ми також не фіксували.

Звісно, періодично вище керівництво Білорусі озвучує незрозумілі заяви щодо контрабанди зброї з України. Але проведені нами перевірки підтверджують, що це слова не підкріплені жодними фактами. Ми спростовували цю інформацію. Додам, що Україна не становить загрози для Білорусі. Ми не чинимо жодних перешкод у перетині кордону для білоруських громадян і максимально сприяємо тим, хто потребує захисту чи піддається переслідуванням.

Але занепокоєння у нас викликає тісна співпраця з Росією, особливо в контексті того, про що ви кажете - зовнішнього кордону Союзних держав – Білорусі та РФ. Тож ми постійно спостерігаємо за їхніми спільними військовими навчаннями на білоруській території і за військово-технічною співпрацею. Ми уважно врахували інформацію про те, що білоруські прикордонники пропонували прикордонній службі ФСБ Росії створити на кордоні спільні пости радіоелектронної і спеціальної технічної розвідки, на яких перебуватиме російська техніка і персонал. Адже у такому разі межа з ворогом може збільшитися на більш ніж тисячу кілометрів. Відстежуємо цю ситуацію, перевіряємо. Ми маємо бути готові з усіх боків захищати нашу країну.

Читайте також: Загроза з півночі: Як Україні захиститися від російсько-білоруської військової дружби

Українські прикордонники на кордоні з Білоруссю

 

- Яка ситуація на кордоні з невизнаним Придністров'ям? Чи існує загроза російського вторгнення звідти, адже там постійно перебуває російський збройний контингент? Чи була така загроза в 2014-му?

- Кордон України з Республікою Молдова має протяжність більше 1200 км і охоплює межі Чернівецької, Вінницької та Одеської областей. Основними видами протиправної діяльності тут залишаються незаконне переміщення підакцизних товарів та міграція громадян Молдови. Однак на 452 км центральної ділянки знаходиться так званий "придністровський сегмент", де на обстановку впиває відсутність контролю за нею молдовською стороною та перебування на цій території російського військового контингенту.

Варто розуміти, що той регіон значною мірою забезпечується російськими дотаціями, а місцеве населення зомбується російською пропагандою. Все дуже схоже як відбувається і на наших окупованих територіях.

При цьому досить часто "придністровський регіон" виступає об'єктом певного маніпулювання. Як ми пам'ятаємо, фактично у момент захоплення Криму відбувалося звернення Придністров'я до Росії з пропозицією прийняти їх до свого складу. Скоріш за все, готувалося підґрунтя до чогось більшого і не виключено, що одну з ролей за певних обставин могло зіграти російське угруповання.

Ризики на цьому напрямку ми постійно відслідковуємо, у тому числі за підтримки Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), яка теж проводить моніторинг ситуації на кордоні. Відзначу, що цей анклав "русского міра" стосується не лише Молдови, а й безпеки України. Тому ми активно розбудовуємо прикордонну інфраструктуру, а разом з молдовською стороною у 6 пунктах пропуску здійснюємо спільний прикордонний контроль, зокрема і на придністровському напрямку.

Читайте також: Загроза, звідки не чекали: Чи варто Україні переживати через активність "армії" Придністров'я

- З огляду на непрості стосунки між Україною і Угорщиною, цікаво знати про стан українсько-угорського кордону – чи відбуваються там якісь підозрілі рухи?

- Жодні взаємовідносини між нашими країнами не вплинули на стан охорони державного кордону та не становлять силової загрози з боку Угорщини. Я впевнений, що країна НАТО і Європейського Союзу не нападе на нашу країну, всі питання вирішаться дипломатичними шляхами.

Крім того, Україна здатна себе захищати. Ми посилено пильнуємо охорону державного кордону, а на Закарпатті, як і на інших напрямках, разом з підрозділами Держприкордонслужби присутні наші Збройні сили.

На ситуацію на цій ділянці більше впливає COVID-19 і бажання окремих елементів заробити на контрабанді та переміщенні нелегальних мігрантів. Через українські та угорські обмеження пасажиропотік зменшився в 2,2 рази. За минулий рік загалом затримано 80 "вічних мандрівників" та виявлено товарів більш ніж на 20 млн грн.

Читайте також: "Закарпатське питання": Чи можливий на Закарпатті угорський "кримський" сценарій

Український прикордонник на кордоні з Угорщиною

Кримський напрямок

- Як наразі врегульоване питання сполучення з окупованим Росією Кримом?

- Прикордонники оформлюють громадян в контрольних пунктах в'їзду-виїзду. Їх три – "Чонгар", "Чаплинка" та "Каланчак" відповідно до порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. В тому числі діють певні правила на час карантину.

Ми фіксуємо суттєве зниження потоку громадян - 4,5 рази в минулому році. Сьогодні за добу межу з окупованим Кримом у середньому перетинають не більше 1 тисячі осіб в обидва боки.

У 2020-му через коронавірусу кілька разів змінювалися правила перетину КПВВ, інколи рух через них обмежувався, діяли окремі винятки. Але в даний час кардинальних обмежень Урядом не введено. У той же час іноземці та особи без громадянства слідуючи через адмінмежу, на додачу до загальних правил, повинні мати поліс страхування. А всі, хто прибуває з окупованої території, за незначними винятками, підлягають самоізоляції, з якої згодом можна знятися здавши ПЛР- чи експрес-тести і отримавши негативний результат. Останні можна здавати відразу після оформлення прикордонниками, оскільки Херсонській обласній державній адміністрації Урядом визначено забезпечити облаштування і функціонування пунктів тестування у КПВВ.

- Як Держприкордонслужба відслідковує тих, хто незаконно потрапляв в окупований Крим? Що їм за це буде?

- Таких осіб ми методично виявляємо і притягуємо до відповідальності. Це стосується і іноземців і громадян України, адже в таких випадках відбувається порушення Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї.

Наші співробітники детально аналізують всю наявну інформацію, у тому числі з відкритих джерел, знаходять інформацію про таких осіб, також ми співпрацюємо з іншими правоохоронними органами, аби мати необхідні дані про порушення.

Крім того, на офіційному веб-сайті відомства функціонує інформаційний блок "СТОП-ЛИСТ", який дозволяє громадянам на добровільних засадах інформувати правоохоронців про осіб, які незаконно потрапляли на окуповані території. Звісно така інформація перевіряється і використовується як додаткова у ході здійснення прикордонного контролю та прийняття правового рішення.

За добу можуть виявлятися десятки таких порушників. При цьому громадськість, звісно, більше реагує при виявленні прикордонниками серед порушників певних популярних чи неоднозначних персон.

Загалом у 2020 році в пунктах пропуску виявлено більше 12 000 порушників порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію, на них складені відповідні адміністративні протоколи. Інколи адмінпротоколи не складаються, оскільки термін притягнення до відповідальності сплив.

Однак, якщо говорити про іноземних громадян, то на підставі ст. 204-2 КУпАП та ст. 13 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" вони притягуються до адміністративної відповідальності і їм забороняється в'їзд в Україну.

Територіальна оборона

- Так чи інакше у майбутньому в Україні ухвалять закон про територіальну оборону і відповідні бригади тероборони будуть створені в усіх областях, включно з прикордонними. Чи розглядається у ДПСУ якась співпраця з цими бригадами?

- По-перше, хочу зазначити, що Державна прикордонна служба України вже є невід'ємним суб'єктом територіальної оборони. Все чітко визначено нормативними документами і в цьому напрямку ми тісно співпрацюємо зі Збройними силами України. Наші сили і засоби в межах повноважень братимуть участь у виконанні визначених завдань. Все це відбуватиметься у тісній взаємодії із підрозділами інших складових сил оборони, у тому числі Військ територіальної оборони України, до складу яких входитимуть бригади.

Важливо відзначити, що одним із завдань територіальної оброни є саме охорона та захист державного кордону. До його виконання залучатиметься визначений склад Військ територіальної оборони. Тому, безперечно, така співпраця буде здійснюватись як на етапі планування спільних дій, так і під час їх виконання, а окрім того, в рамках спланованих заходів спільної підготовки сил оборони.

Ми не були відірвані від процесу підготовки. І на етапі розроблення проекту Закону представники Адміністрації відомства активно працювали в складі робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Читайте також: Добровільні навчання і зброя під ліжком: Якою буде тероборона в Україні

Голова Державної прикордонної служби України, генерал-майор Сергій Дейнеко

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"