Еволюція української армії: Як змінився військовий резерв ЗСУ за сім років війни

Днем раніше, реагуючи на захоплення російськими диверсантами на чолі з Ігорем Стрєлковим-Гіркіним адмінбудівель у Слов'янську указ про початок АТО підписав в. о. президента України Олександр Турчинов.

Однією з головних проблем, з якою зіштовхнулась українська влада на першій стадії АТО, була відсутність дієздатного військового резерву. На це були як об'єктивні (людей з досвідом бойових дій за межами ЗСУ налічувалось кілька сотень від сили – переважно це учасники українських миротворчих контингентів), так і суб'єктивні причини (держава просто "забила" на підготовку резервістів ЗСУ).

Сьогодні вже весна 2021 року, і загроза продовжує посилюватись з кожним днем.

Читайте також: Загострення на кордоні посилюється: Чи наважиться Путін знову напасти на Україну

Звісно, ситуація з резервістами сьогодні суттєво відрізняється від тієї, що була сім років тому. Принаймні, кількість людей з реальним військовим досвідом обраховується сотнями тисяч. Та й самі військові відзначають, що за останні п'ять років Україна для зміцнення військового резерву зробила в рази більше, аніж за увесь попередній період.

Оперативний резерв

Так, у березні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон, згідно з яким усіх звільнених військовослужбовців зараховують до оперативного резерву. Тобто, учасники бойових дій на сході України і солдати-строковики при звільненні у запас підписують відповідні контракти, і в разі мобілізації їх призначають на посади при військових частинах та підрозділах, де вони раніше служили.

Наприклад, військовий контрактник кілька років командував відділенням певної бригади, після чого звільнився з армії. Тепер у разі загрози військової агресії проти України його призвуть у його попередню бригаду до того ж самого підрозділу, де він обійме свою посаду чи іншу, яка за функціональними обов'язками практично не відрізнятиметься від попередньої.

За задумом, такий підхід дасть змогу підтримувати ЗСУ у постійній боєготовності і позбавить багатьох проблем, що існували під час мобілізаційних хвиль 2014-2015 років, створюючи армійський кадровий голод.

А щоб після звільнення колишні військові не втрачали навичок, їх залучають до військових навчань, які проводяться двічі на рік – навесні і восени. Тривалість одного такого вишколу  10-20 діб і він має бути максимально наближеним до бойових умов.

Таким чином оперативний резерв є найбільш боєздатним, адже до нього входять учасники АТО/ООС, які підписали відповідні контракти з Міноборони. Станом на сьогодні він нараховує близько 200 тисяч осіб. Саме їх ввикликали на збори у листопаді 2018 року після агресії прикордонних кораблів Росії у Керченській протоці проти кораблів ВМС ЗСУ і подальшого оголошення режиму військового стану на 60 діб у 10 областях України.

Взагалі ж, згідно з постановою Кабміну військовий резерв поділяється за призначенням на оперативний, мобілізаційний людський і громадський.

Оперативний резерв за черговістю залучення поділяється на дві категорії:

1) резерв першої черги -- резервісти та військовозобов'язані (переважно з досвідом участі в АТО/ООС), призначені для доукомплектування органів військового управління, військових частин, підрозділів бойового складу ЗСУ та інших військових формувань, а також правоохоронних органів спецпризначення, Держспецзв'язку.

2) резерв другої черги, що складається з резерву нарощування та територіального резерву.

У свою чергу резерв нарощування включає резервістів та військовозобов'язаних, призначених для комплектування військових одиниць, які не увійшли до бойового складу ЗСУ. Зокрема тих, що формуються в особливий період (стратегічних резервів).

Тоді як територіальний резерв включає резервістів та військовозобов'язаних, призначених для комплектування військових частин та підрозділів територіальної оборони.

Мобілізаційний людський резерв

Його складають люди, що виконують небойові завдання – від викладачів військових навчальних закладів, військових інструкторів до клерків та штабних менеджерів. Це військовозобов'язані у запасі. Найчастіше – випускники військових кафедр цивільних вишів.  Ці люди  комплектують частини стратегічного резерву і обіймають командні посади у територіальній обороні. Направляти їх у район проведення ООС можна тільки за їхньої згоди.

Громадський резерв

Громадський резерв формується з громадян, які добровільно беруть участь у гарантуванні нацбезпеки і оборони держави. Себто, за бажання, кожен українець може пройти службу у військовому резерві і стати резервістом. 

Для цього треба зібрати інформацію про умови проходження такої служби в найближчому територіальному центрі комплектування (колишньому військкоматі). Якщо умови задовільнять – пройти медкомісію.

Остаточне рішення про зарахування до військового резерву ухвалює командир частини, у складі якої резервіст виконуватиме завдання. У разі його згоди, укладають контракт, що регламентує відносини під час проходження служби. Один примірник зберігають в особовій справі, другий видають резервісту, а третій залишається в територіальному центрі.

Громадянин має бути придатним до служби за станом здоров'я, вкладатися у вікові рамки (60 років – граничний вік для рядового, сержантського, старшинського складу, молодшого і старшого офіцерського складу, 65 років – для вищого офіцерського складу) та проживати поблизу місця дислокації військової частини.

На відміну від служби в запасі, резервісти служать на добровільній основі. Але вони мають прибути до військової частини за викликом упродовж 24 годин, тоді як військовозобов'язаним запасу на це відводиться від 2 до 29 діб.

Водночас, служба у військовому резерві має певні переваги. Зокрема, резервіст забезпечується військовою формою, харчуванням і медичною допомогою на час зборів. За час перебування у військовій частині виплачують середньомісячну зарплату за місцем роботи, а безробітні отримують мінімальну зарплатню. Також компенсують вартість проїзду і платять добові. Наприкінці кожного року виплачують грошову винагороду, розмір якої залежить від військового звання та посади.

Війська територіальної оборони

На це військове формування покладається виконання завдань територіальної оборони в мирний час, в особливий період та під час введення воєнного стану, але за виключенням зон (районів) ведення бойових дій.

І хоч закон про територіальну оборону України досі не ухвалений Верховною Радою, бригади  існують вже кілька років і навіть активно проводять вишколи. Власне, вони почали формуватися ще у 2018 році – на заміну батальйонам тероборони (БТрО), які виникли у 2014-му і згодом були переформовані у мотопіхотні батальйони та передані до складу бригад Сухопутних військ ЗСУ.

Так, цими днями у областях, які межують з Росією, проходять наймасштабніші навчання загонів територіальної оборони за весь час їхнього існування. Особливо у стратегічно важливих Херсонській, Київській та Харківській областях.

Читайте також: Закон про тероборону: Чому у Зеленського затягують його прийняття

Призов резервістів без оголошення мобілізації

А вишенькою на торті у системі формування кадрового військового резерву в сучасній Україні є право президента (він же – верховний головнокомандувач) неодноразово призивати в армію резервістів без оголошення мобілізації. Звісно, такий призов можливий лише в "особливий період", однак він в Україні почався у березні 2014 року з оголошенням першої хвилі мобілізації й триває дотепер.

Це право надане йому законом щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку, ухваленим Верховною Радою за поданням президента Володимира Зеленського 30 березня 2021 року.

Закон дозволяє президенту призивати резервістів на військову службу у будь-який час без оголошення мобілізації, а також запроваджує нові штрафи для ухилянтів від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перше порушення (було 1-3 неоподаткованих мінімуми) і від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів за повторне порушення або здійснення такого порушення в особливий період (було 3-7).

Таким чином, за порушення правил військового обліку каратимуть штрафом від 510 до 850 гривень, за повторне порушення – від 850 до 1700 гривень. За порушення мобілізаційної підготовки будуть штрафувати на 1700-3400 гривень для громадян, на 3400-5100 гривень – для посадових осіб. А при можливому повторному порушенні загрожують штрафи від 3400 до 5100 гривень (для громадян) і від 5100 до 8500 гривень (для посадових осіб).

Окрім цього, даний закон запускає Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів у вигляді електронної бази даних.

Читайте також: Закон про посилений військовий облік: Для чого Зеленському строкова служба резервістів