Закон про тероборону: Чому у Зеленського затягують його прийняття

Останнім часом багато розмов ведеться про територіальну оборону в Україні – якою вона має бути, чи потрібна взагалі і чому досі немає закону, який би регулював її діяльність. Ситуація дійшла майже до абсурду – День територіальної оборони України вже є, а самої територіальної оборони юридично досі не існує.

При цьому самі бригади територіальної оборони почали формуватися ще у 2018 році – на заміну батальйонам територіальної оборони (БТрО), які виникли у 2014-му і згодом були переформовані у мотопіхотні та передані до складу бригад Сухопутних військ ЗСУ. Однак закону, який би регулював їх діяльність, досі немає.

Є лише рішення РНБО "Про Стратегію національної безпеки України" від 14 вересня 2020 року, яким визначено, що основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування, зокрема, пріоритетом є підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона.

Насправді, проект закону про територіальну оборону України пишеться давно і 16 грудня під номером 4504 він був зареєстрований у парламенті. Ініціатором його значиться народний депутат від фракції "Голос" Андрій Шараськін (той самий кіборг Донецького аеропорту з позивним Богема), а співавторами –  юристи, військові і громадські діячі. Серед них можна виділили представника Громадської Ради при Міністерстві оборони України Олексія Лапіна, голову правління Руху сприяння територіальній обороні України Андрія Гордієнка, співголову Ради Волонтерів при Міністерстві оборони України Ганну Майбороду, власне, самого нардепа Андрія Шараськіна і заступника секретаря РНБО, генерала-майора Сергія Кривоноса.

Останній вважається головною рушійною силою просування ідеї тероборони і адептом найбільш радикальної її версії. На відміну від інших, він не боїться коментувати цю тему в ЗМІ і критикувати владу за затягування цього процесу.

Зокрема, 8 грудня він виступив з відкритим зверненням до Володимира Зеленського, у якому звинуватив оточення президента у навмисному гальмуванні створення у країні територіальної оборони.

"Пане президенте! До вас неможливо і нереально потрапити на прийом. … Проект закону готовий, пройшло три місяці – і тиша, зустріч блокується. Ваші помічники роблять все, щоб зустріч зі мною не відбулася, і навмисно затягують процес створення ТРО", – заявив Кривонос.

Що ж до самого законопроекту, то за задумом Кривоноса, членом територіальної оборони може стати кожен громадянин України віком від 16 до 60 років у добровільному порядку. При цьому організаційними ядрами ТрО будуть кадрові військові, тоді як особовий склад за рахунок вихідних протягом року буде займатись за різними напрямками як індивідуальної, так і колективної підготовки. Водночас, підготовка бійців тероборони повинна бути специфічною, тому що завдання, які вони будуть виконувати, будуть різними для кожного регіону України.

Також Кривонос наполягає, що зброя військовослужбовців територіальної оборони повинна зберігатися у них вдома, а не у військкоматах. І це, мабуть, найбільш дискусійне питання цього закону.

"Принцип, за яким зброя повинна зберігатися у військкоматах або безпосередньо у відділках поліції – це маячня. Адже ворог, який прийде на нашу територію, буде знати, де вона зберігається", – вважає Сергій Кривонос.

Читайте також: Добровільні навчання і зброя під ліжком: Якою буде тероборона в Україні

Власне, всі ці принципи знайшли своє відображення у внесеному до Верховної Ради законопроекті №4504.

Ним пропонується створення юридичної особи – Головного цивільно-військового органу територіальної оборони України, який буде входити до системи Міноборони і формуватиме та реалізовуватиме державну політику з питань територіальної оборони України в межах визначених законом повноважень в мирний час та в особливий період.

Загальне керівництво територіальною обороною покладається на президента України, контроль за організацією та управлінням системи тероборони – на Кабінет міністрів, а керівництво та управління територіальною обороною України – на міністра оборони.

При цьому зазначається, що міністр оборони реалізує повноваження у сфері територіальної оборони через Головний цивільно-військовий орган територіальної оборони України у межах відповідних повноважень із залученням органів державної влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронним функціями, Збройних сил України, Військ територіальної оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших правоохоронних органів та військових формувань.

Зідно з законопроектом, Війська територіальної оборони України – це військове формування, на яке покладається виконання завдань територіальної оборони України в мирний час, в особливий період та під час ведення воєнного стану, але за виключенням зон (районів) ведення бойових дій.

У свою чергу, Загін територіальної оборони та безпеки територіальної громади – це окремий підрозділ Військ територіальної оборони України, сформований на добровільній основі з жителів відповідної територіальної громади та підпорядкований командиру військової частини (підрозділу) тероборони. 

Що важливо – законопроект наділяє Війська тероборони вичерпним переліком завдань, до якого належать:

- охорона та захист державного кордону;

- гарантування умов безпеки та сталого функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління;

- забезпечення умов для стратегічного (оперативного, тактичного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;

- охорона і оборона об’єктів та комунікацій;

- захист критичної інфраструктури;

- боротьба з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;

- виконання заходів захисту населення і територій України;

- забезпечення правового режиму адміністративного обмеження;

- моніторинг обстановки, що впливає на стан та результати ведення територіальної оборони;

- інформаційна протидія та пропаганда;

- участь у підготовці населення України до оборони держави;

- участь у заходах національно-патріотичного виховання громадян, громадського сприяння національній безпеці і обороні;

- участь у підтриманні правового режиму воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях у разі оголошення такого режиму;

- ізоляція зон ведення операцій (бойових дій);

- участь у фільтраційних заходах деокупованих територіях України;

- участь у заходах (стримання) опору на тимчасово окупованих територіях України.

Що стосується каменю спотикання цього закону – питання зберігання зброї – то, в поданій у Раду редакції закону прописаний відносно компромісний варіант. Там зазначено, що індивідуальна зброя військовослужбовців та резервістів, які проходять службу у Військах територіальної оборони, а також колективна зброя військових підрозділів Військ територіальної оборони України та боєкомплекти до них повинні зберігатися у визначених і спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації та/або визначених місцях зберігання.

Водночас, військовослужбовці та резервісти Військ територіальної оборони України, які мають вислугу не менше одного року у Військах територіальної оборони України, при цьому не мають дисциплінарних стягнень, адміністративних правопорушень, а також здали передбачені нормативи з фахової підготовки та пройшли спеціальну перевірку, отримують право на зберігання індивідуальної зброї та боєкомплекту до неї за місцем проживання.

При цьому, зберігання індивідуальної зброї та боєкомплекту до неї за місцем проживання організовується згідно з чинним законодавством України та відповідними нормативно-правовими актами.

Тобто, в цілому законопроект може сприяти розвитку територіальної оборони в Україні, як реального дієвого органу, а не зведе її лише до формального існування, як би того хотілося представникам так званої "п'ятої колони".

Однак, на Банковій цим законопроектом, судячи з усього, незадоволені. Принаймні, такий висновок можна зробити з учорашньої заяви радника української делегації в Тристоронній контактній групі і радника Офісу президента Олексія Арестовича.

"Президент поставив завдання розробити законопроект про територіальну оборону 7 вересня. Була створена робоча група РНБО, яку очолив заступник секретаря РНБО, генерал-полковник Коваль, і до 29 грудня цей закон має бути внесений на розгляд Верховної Ради", – заявив Арестович 22 грудня в ефірі телеканалу "Україна 24".

При цьому, внесений раніше в Раду законопроект №4504, який напрацьовувався і писався фаховими авторами більше року, Арестович назвав альтернативним, натякнувши, що основним при розгляді у сесійній залі буде президентський законопроект. А, як показує практика ухвалення законів у нинішній Верховній Раді, монобільшість майже завжди бездумно голосує за президентські законопроекти, ігноруючи альтернативні – особливо коли вони подані представниками опозиційних фракцій.

Тому у даній ситуації лише залишається сподіватись, що президентський законопроект не зіпсує саму ідею територіальної оборони і не перекреслить все те корисне та прогресивне, що є у законі Шараськіна-Кривоноса.

Читайте також: Проміняв Генштаб на Порошенка: Що чекає Сергія Кривоноса