Закон про посилений військовий облік: Для чого Зеленському строкова служба резервістів

Наприкінці травня цього року президент Володимир Зеленський подав у Верховну Раду проект закону № 3553 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку". Причому, законопроект було визначено президентом як невідкладний. Він же ж значиться його автором.

Все літо пішло на різні процедурні питання, і ось, 15 вересня народні депутати розглянули і прийняли цей законопроект у першому читанні (за основу).

Ознайомившись з його змістом стає зрозумілим поспіх президента, який одночасно є й верховним головнокомандуючим Збройних сил України – таким чином він намагається "залатати діру" в кадровому комплектуванні української армії, яка стрімко зростає.

Читайте також: Відтік із ЗСУ: Чому з армії масово звільняються контрактники.

До речі, на це спрямовані й інші законопроекти, які наразі перебувають на розгляді у Верховній Раді.

Читайте також: Новий закон про контрактну службу: Як українців планують заманювати в армію.

Попри своє складне юридичне формулювання (він передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України, Житлового кодексу УРСР, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України і деяких інших законів України), по суті прийнятий вчора у першому читанні проект закону зводиться до наступного:

- створення на базі районних, міських та обласних військових комісаріатів відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (так звана "реформа військкоматів");

- запровадження військового обліку резервістів і визначення органів його ведення та їх повноважень;

- врегулювання механізму наповнення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей, що вносяться органами його ведення шляхом інформаційної взаємодії з інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами і базами даних, розпорядниками яких є державні органи;

- запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

- посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Іншими словами, цей закон має фіналізувати в Україні "реформу військкоматів", яку почали ще за часів п'ятого президента України Петра Порошенка, але не змогли завершити через відсутність стабільної більшості у парламенті.

Також закон має запустити Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів у вигляді електронної бази даних (цю реформу також почали за часів Порошенка).

Читайте також: Кому заважає електронний реєстр у військкоматах проти "косарів".

Власне, це й пояснює той факт, що за цей законопроект у першому читанні проголосувала "Європейська Солідарність".

Окрім цього, закон, у разі прийняття його у другому читанні (в цілому), дозволить президенту призивати резервістів на військову службу у будь-який час без оголошення мобілізації, а також запроваджує нові штрафи для ухилянтів від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перше порушення (зараз 1-3 неоподаткованих мінімуми) і від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів за повторне порушення або здійснення такого порушення в особливий період (зараз 3-7).

Таким чином, за порушення правил військового обліку каратимуть штрафом від 510 до 850 гривень, за повторне порушення – від 850 до 1700 гривень.

За порушення мобілізаційної підготовки будуть штрафувати на 1700-3400 гривень для громадян, на 3400-5100 гривень – для посадових осіб. А при можливому повторному порушенні загрожують штрафи від 3400 до 5100 гривень (для громадян) і від 5100 до 8500 гривень (для посадових осіб).

За умисне псування або втрату військово-облікових документів українцям загрожуватиме штраф від 510 до 850 гривень, а при повторних випадках – від 850 до 1700 гривень.

Також проект закону передбачає, що для підписання трудового договору українцям доведеться надати документи про військовий облік. Без нього роботодавець зможе відмовити в працевлаштуванні.

Читайте також: Зміни під шумок карантину: Як у Зеленського перетворюють воїнів ЗСУ на кріпаків.

Що цікаво: Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що законопроект потребує істотного доопрацювання та висловило до нього низку зауважень. Та це не завадило профільному комітету (Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки; голова – Олександр Завітневич, фракція "Слуга народу") рекомендувати законопроект до ухвалення його за основу.

Ще один цікавий момент. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Проте, на заходи з утворення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міністерством оборони України заявлено потребу в коштах у сумі 515,4 млн. грн на рік, яких у державному бюджеті не передбачено.

Крім цього, у разі запровадження у всіх військових формуваннях служби у військовому резерві та видання указу президента України щодо відповідного призову резервістів, це потребуватиме додаткових витрат для Міністерства оборони та інших військових формувань – на забезпечення призову резервістів, на їх утримання, а також на відшкодування щомісячного середнього заробітку призваним резервістам, обсяг яких не обраховано навіть приблизно.

Таким чином, наразі можна зробити висновок, що законопроект в цілому корисний для держави, тому що завершує цілу низку реформ у ЗСУ. Водночас, аналіз законопроекту показує, що він потребує серйозного доопрацювання.

І щось підказує, що голоси на його ухвалення у другому читанні (в цілому) представникам президента у парламенті буде зібрати складніше, адже напевно у головної опозиційної фракції "ЄС" будуть свої правки по суті законопроекту і без їх врахування команда Порошенка може й не дати голоси у другому читанні. І цього може вистачити для того, щоб закон не прийняли, адже у першому читанні він пройшов, що називається, на межі – 226 голосів з 226-ти необхідних.