Випробування Різдвом: Скільки українців відмовиться від святкування по-московському

Не тільки у путіна. Де ще Різдво святкують за мертвим календарем

Причина суперечок навколо дати святкування Різдва відома – справа у календарях. У російській імперії, до складу якої входила значна частина українських земель, користувалися юліанським календарем, у той час як переважна більшість християнського світу – григоріанським. На григоріанський календар не переходили й греко-католики. Мотиви тут були політичні – віряни прагнули зберегти свою ідентичність, відмінну від польських католиків, та зв’язок з іншими українцями. А коли в УНР і більшовицькій росії запровадили григоріанський календар замість застарілого юліанського, церква продовжувала триматися за традиційні дати релігійних свят. Тому з 1918 року й виникла дивна ситуація: спочатку святкувався Новий рік, а потім Різдво. Хоча літочислення починається від Різдва Христового. Крім того, календарне розходження в 13 днів на понад століття стало світоглядним вододілом між українськими християнами та більшістю одновірців у світі.  

Хоча насправді у християнському світі існує не дві, а навіть три дати святкування Різдва: католицькі (західні і східні), протестантські та переважна більшість православних церков відзначає народження Ісуса Христа 25 грудня (у тому числі Вселенський патріархат у Константинополі, окрім Афону), російська, сербська, грецька в Єрусалимі (або Єрусалимський патріархат), грузинська апостольська церква, польська та македонська православні церкви, кілька орієнталістських церков в Африці – 7 січня, коптська церква – 7 або 8, залежно від високосного року, а вірменська церква – 6 січня.

У лютому 2023 року УГКЦ, а в липні ПЦУ прийняли рішення про повний перехід на новоюліанський календар з 1 вересня. В обох церквах назвали це історичною подією. По-перше, вона продемонструвала згоду в українських церквах щодо необхідності позбутися впливу "русского міра" (окрім УПЦ, яка продовжує жити в канонах РПЦ, але влада ніяк не може узаконити процедуру її заборони). По-друге, перед тим як ухвалити рішення, в УГКЦ та ПЦУ велася внутрішня дискусія, оскільки не всі клірики хотіли відмовлятися від традиційних дат і їх довелося переконувати. До речі, не всі парафії підтримали перехід. Одна парафія УГКЦ на Харківщині попросила поки лишити 7 січня. В ПЦУ також кілька парафій вирішили не рухати свято Різдва з 7 січня. Відомо про одну таку парафію у Львові. Скільки їх буде в підсумку, поки сказати складно, але навряд чи набереться й десяток.

Скільки українців підтримує святкування Різдва 25 грудня

Цього року було проведено кілька соціологічних опитувань, під час яких з’ясовували ставлення українців до святкування релігійних свят по-новому. Причому були як загальноукраїнські, так і місцеві опитування. Згідно з листопадовим опитуванням Центру Разумкова за підтримки представництва Фонду Конрада Аденаеура в Україні, лише 4,9% греко-католиків негативно сприйняли перехід УГКЦ на григоріанський календар, стільки ж – нейтрально, 8% не визначилися зі своїм ставленням. Тобто майже 82% вірних УГКЦ сприйняли перехід на новий календар позитивно. В ПЦУ картина трохи інша: незадоволених переходом 11,3%, ще 12% – байдуже. Загалом майже 74% вірних ПЦУ підтримують зміну дат релігійних свят. Опитували соціологи і прихильників УПЦ. Серед них 81,2% негативно оцінили перехід УГКЦ і ПЦУ на новоюліанський календар. Що не дивує.

Нещодавно оприлюднили результати опитування компанії з маркетингових досліджень Kantar. Понад 60% респондентів ствердно відповіли на питання, чи збираються святкувати Різдво 25 грудня. Ця цифра свідчить про витіснення з суспільної свідомості попередніх дат відзначення релігійних свят. До повномасштабного вторгнення росії на наші терени святкували Різдво 25 грудня лише 18% українців, ще четверть були не проти відзначити свято двічі. Тобто саме війна стала каталізатором суспільного консенсусу щодо дат релігійних свят. Проте маркетологи добре знають, що між відповідями респондентів та їхніми діями існує похибка. Наскільки вона виявиться значною, можна з’ясувати за кількома маркерами.

Перший: торговельні мережі ведуть статистику покупок, яка демонструє підйоми і спади. Зазвичай підйоми спостерігаються перед Новим роком та великими церковними датами – Різдвом і Пасхою. То ж буде цікаво простежити динаміку покупок українців, як вони відрізнятимуться від буденних. І чи були у споживчому кошику традиційні продукти до різдвяного столу. Причому не тільки нині, а й на "старе" Різдво. Другий маркер – кількість людей, які відвідуватимуть службу. Це точно підрахувати складно. Але якщо сьогодні українці масово йтимуть до храмів, а 7 січня – ні, це підтвердить зміни у свідомості, які в опитуванні констатували маркетологи.

Що здатне остаточно відвернути українців від Різдва по-московському

Країна-агресорка та її диктатор дуже багато зробили і продовжують робити для того, щоб українці відмовилися від "русского міра". Але прихильників Різдва за приписами російської церкви у нас ще багато. Можна довго сперечатися про причини – тут і консерватизм (бабусі і батьки справляли Різдво 7 січня, то й ми так чинитимемо), і глибока вкоріненість міфів про католицьке, "не наше", і православне, "наше" Різдво. Однак замість суперечок краще шукати, що і як зробити, аби наступного року тих, хто сумнівається в правильності дати народження Христа, стало менше. Спробуємо запропонувати кілька рецептів.

Перший: особистий приклад. Це стосується не стільки політиків в центрі, а лідерів громадської думки на місцях – мерів, голів територіальних громад, старост, фермерів, бізнесменів і так далі. Простіше кажучи, якщо 25 грудня Різдво відзначає людина, яка користується авторитетом в громаді, багато для кого це стане зразком. Так переймалося багато з того, що зараз ми вважаємо загальновживаним – від продуктів харчування та одягу до, власне, релігійних традицій. Особливо особистий приклад дуже важливий там, де досі залишаються сильними позиції російської церкви.

Другий рецепт: сприяння медіа. Церковна служба транслюватиметься телеканалами, мережевими ресурсами, там будуть присутні фотографи, відеооператори. Йдеться про велике свято, то ж картинка має бути святкова. Тут можна згадати першу службу митрополита Епіфанія в Києво-Печерській Лаврі на Різдво у січні цього року. Подія була настільки непересічною, що привернула до себе увагу значної аудиторії. Перші служби на відновлену дату Різдва – також непересічна подія.

Третій рецепт стосується не сьогоднішньої дати, а того, що буде через 13 днів. У багатьох регіонах органи місцевого самоврядування заборонили УПЦ, то ж у цих областях, очевидно, подбають, щоб 7 січня під храмами не збиралися любителі російської церкви. Але робити це потрібно акуратно, адже можуть бути провокації для кремлівської пропаганди. Тому цього дня доцільно задіяти посилену охорону церков. А щоб у 2024-му більше не повертатися до дискусії про дату Різдва, влада нарешті має зробити те, на що не вистачило політичної волі протягом двох років війни – ухвалити закон, який би дав підстави вивітрити дух РПЦ з України. Це – четвертий, головний рецепт.