Непереобрані: Чому по всій країні перемогли чинні мери, крім Чернівців, Умані, Конотопа і Вознесенська

Важливим аспектом нинішніх виборів стало те, що на пальцях можна перелічити міста та громади, де чинні мери програли вибори. В більшості населених пунктів діючі очільники якщо й не виграли у першому турі, то потрапили у другий - причому зі значним відривом

Економічний і політичний оглядач
Непереобрані: Чому по всій країні перемо…

Depo.ua розповідає, чому спрага на "нові обличчя" змінилася регіональним консерватизмом і розглядає деякі виключення з цієї загальної тенденції, які, втім, лише підтверджують правило.

Переобрання чинних мерів

Великі міста і обласні центри вивели у другий тур чинних мерів. В Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, Кривому Розі, Черкасах, Сумах, Запоріжжі, Житомирі, Миколаєві, Ужгороді, Івано-Франківську, тощо екзитполи та попередні підрахунки фіксують їх домінування. Причому показово, що результати мерів-кандидатів часто є у рази більшими від найближчих конкурентів, що дозволяє говорити про високу ймовірність їх перемоги і в другому турі.

Наприклад у Дніпрі, щодо якого партія влади демонструвала особливий настрій, на першому місці опинився суперечливий, але все ж популярний серед містян Борис Філатов. А на другому - представник місцевої партії Загід Краснов. Розрив між ними - 30% (44% проти 14%). І таку різницю у процентах другому номеру навряд чи вдасться подолати.

Аналогічний результат продемонстрували Суми, де Олександр Лисенко відірвався від свого найближчого конкурента також на 30% і практично не залишає Вадиму Акпєрову шансів здолати фаворита.

Нездоланним виглядає відрив і одеського Геннадія Труханова (34%) від висуванця ОПЗЖ Миколи Скорика (18%).

Причому подекуди результат є просто приголомшуючим. Як у Кернеса в Харкові з 58%, та Бойченка у Маріуполі - з 67%, це перемога в першому турі.

Чому Каспрука не переобрали мером Чернівців

Проте на рівні великих міст є випадки, де старі мери не змогли вийти навіть у другий тур, тобто вже не переоберуться.

Першими у цьому списку йдуть Чернівці, де обраний у 2015 році мером Олексій Каспрук, згідно екзитполів опиняється лише на третій позиції. І з огляду на результати двох екзитполів, вибуває з перегонів. В другий тур же потрапляють підприємець Роман Клічук та Віталій Михайлішин. 

В опитуванні, яке проводила консалтингова компанія PGR Consulting Group LLC, Клічук отримує 27,5%, Михайлішин 21,1%, а Каспрук - 17.8%. Інше опитування, проведене агенством АСС, підтверджує ці дані, хоча цифри й дещо відрізняються. У Клічука 25,15%, у Михайлішина - 24,28%, у Каспрука - 15,5%. Втім, тенденція є зрозумілою.

А опитування студії Савіка Шустера фіксує ще більший відрив лідера перегонів Клічука, який набирає більше 29%.

Тож чому Чернівці вибилися з загального строю і відмовили колишньому меру у підтримці? Першим поясненням цього феномену можна вважати те, що останні два роки Каспрук був не зовсім повноцінним міським головою - він то втрачав крісло, то знову у нього повертався. Тож майже не мав можливості показати себе працьовитим мером і міцним господарником.

Причиною такої "нестабільності" є те, що ще у 2018 році міська рада більшістю голосів висловила меру недовіру і позбавила його посади. Щоправда Каспрук з цим не змирився і оскаржив свою відставку у суді. Суди різних інстанцій то ставали на бік Каспрука, повертаючи йому мандат, то підтримували рішення депутатів і начолі міста ставав виконувач обов'язків.

Звісно, такі "гойдалки" не сприяли нарощуванню рейтингів Каспруком, оскільки відсторонення від адміністративних важелів позбавляло "напівмера" можливості якісно піаритись на комунальній платформі. Тим більше, що містяни дедалі більше висловлювали невдоволення станом міської інфраструктури, відзначаючи проблеми з міськими дорогами, вивезенням сміття, транспортом та іншими сферами. Відповідальність за це, звісно, лягала на Каспрука.

Але є й інший аспект поразки Каспрука, який може бути обумовлений клановою боротьбою за місто. Спостерігачі фіксували багаторічне протистояння між групою, яка асоціюється з колишнім прем'єром Арсенієм Яценюком з одного боку, та людьми з обойми олігарха Дмитра Фірташа. 

Групу Яценюка з великою долею ймовірності уособлюють екс-нардеп Максим Бурбак та його брат Олексій Бурбак, які протягом останніх років при владі суттєво закріпилися на суспільному, бізнесовому і, головне -  митному напрямках Буковини. А також колишні мери Чернівців Микола Федорук та Олексій Каспрук. 

За Фірташа в міській політиці, можна припустити, грає одвічний суперник Каспрука, секретар міськради і лідер партії "Рідне місто" Василь Продан. Саме Продан, до речі, був рушієм відставки Каспрука. І саме він виконував обов'язки мера після відсторонення обраного міського голови.

Це протистояння, відзначають місцеві експерти, зчиняє деструктивний вплив на місто і багато хто з місцевих жителів, втомлених від нього, давали шанс якійсь іншій силі. З моменту обрання президентом Володимира Зеленського експерти заговорили про посилення в Чернівцях ще одного місцевого уродженця - Іллі Павлюка, чиї інтереси зосереджуються, окрім іншого, і у митній сфері. А кордон, як відомо, великою мірою годує область та обласний центр. І контроль за митницею є одним з головних предметів конкурентної боротьби кланів.

Втягнувшись у цю боротьбу Павлюк мав підкріпитись і політично. Основним політичним загоном діяча стала "Слуга народу" та її місцевий лідер Віталій Другановський. Другановського, до речі, вважали одним з головних претендентів на крісло мера в якості третьої сили, запит на яку був спровокований війною кланів. Також до орбіти Павлюка почали включати іншого фаворита місцевої політики Віталія Михайлішина з його іменною партією. Хоча до цього Михайлішина відносили до групи Фірташа. Проте внутрішні переплетіння інтересів людей в чернівецьких кланах є настільки глибокими і заплутаними, що однозначного розуміння цього питання немає, напевне, і в самого Михайлішина.

Отже, на старті кампанії фаворитами вважалися саме перелічені висуванці місцевих груп: Другановський, Михайлішин, Каспрук та Продан.

Така досить щільна конкуренція не давала підстав думати, що групу лідерів може розбавити хтось інший. Проте влітку як чортик з табакерки з'явився Клічук з громадським рухом "Єдина альтернатива", під який пізніше придбали і партію. Але на старті соціологи не давали йому жодних шансів.

У місті Клічука називають "місцевим олігархом", який є власником великої дистрибуційної кампанії, мережі продуктових магазинів та кількох ресторанів. Він також залучив у свою кампанію пару потужних місцевих забудовників, власника ще однієї продуктової мережі та інших "грошових мішків". Тож не дивно, що кампанію Клічук та його "Єдина альтернатива" наповнювали не лише ідеєю та критикою недолугих господарників, а й вкладалися у піар та пряму рекламу. За оцінками експертів, витрати були безпрецедентними і про Клічука чернівчанам лунало мало не з кожної праски.

Вже у вересні, коли заявка Клічука на задоволення суспільного запиту на третю силу була з цікавістю сприйнята містом, його почали сприймати всерйоз. І, відповідно, почали "мочити". Але Клічук продовжував "заливати" місто своєю рекламою і успішно глушив критику.

Власне, результат на табло.

Окрім лідерства в мерській гонці, Клічуку з партнерами вдалося взяти й перший результат на виборах до міської ради, посунувши з лідерських позицій "Слугу народа" та інші проекти. За даними екзитполу Шустера, розклад сил виявився таким: "Єдина альтернатива" – 22,14%, "Слуга народу" – 14,74%, "Команда Михайлішина" - 12,21%, "Європейська солідарність" - 10,86%, "Пропозиція" - 8,82% і "Народний контроль" 5,43%. При цьому за бортом залишився проект Яценюка "Партія Чернівчан", який тягнули в міську раду такі поважні діячі як ексмер Федорук та екснардеп Бурбак.

Чому програли мери Конотопа, Вознесенська та Умані

Власне, Чернівці - фактично єдиний обласний центр, де на цих виборах суспільство продовжило започаткований минулого року експеримент з "новими обличчями". Проте деякі сплески нетерпимості до чинних міських голів фіксуються у дрібніших громадах.

Так, за даними попередніх підрахунків, місто Конотоп на Сумщині позбудеться свого одіозного мера Артема Семеніхіна, який після того, як у 2018 році вже був скинутий, нещодавно повернувся на посаду за рішенням суду. Схоже, що конотопчани просто переситилися його популізмом. Семеніхін вже визнав свою поразку і, за попередньою інформацією, поступився Олександру Луговому, колишньому голові РДА

Важче зрозуміти мешканців Вознесенська на Миколаївщині, де переміг черговий "зелений ноунейм", висуванець "Слуги народу" Євген Величко, скинувши тим самим багаторічного керівника міста Віталія Лукова. Адже Луков відносно успішно справлявся з управлінням містом, але на виборах не здобув навіть "срібла", поступившись Юрію Кондратенкову від "Батьківщини". 

Переможець Величко орієнтується на місцевого нардепа від "СН" Артема Черноморова, який переміг на минулих парламентських виборах по Вознесенському мажоритарному округу. Але не можна сказати, що "Слуга народу" досі користується у місті великою підримкою. Спостерігачі схиляються до того, що злий жарт з Луковим зіграла надто низька явка: йому, можливо через зайву самовпевненість, просто не вдалося привести свій електорат на дільниці, тоді як Черноморов з Величком змогли мобілізувати 3 тисячі своїх симпатиків.

Ще одну поразку чинного мера можна було б вважати феноменальною з точки зору симпатій мешканців. Але попередній програш Олександра Цебрія в Умані на Черкащині пояснюється швидше кулуарною кон'юнктурою місцевого нардепа Антона Яценка, який спрямував проти мера величезну махіну антипіару та адміністративного тиску аби просунути на місце керівника міста свою протеже Ірину Плетньову. В цій історії мова йде не про обрання "нового обличчя", а, швидше, про те, що сили чинного мера виявилися неспівмірними з впливом місцевого феодала, який просто ущільнює владу у своїй вотчині.

Читайте також: Розплата за брехню. Як завдяки "слугам" в Україну повернувся колективний Янукович

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme